Верховна Рада України минулого тижня ухвалила державний бюджет на наступний рік із рекордним дефіцитом у 45 мільярдів доларів або 18,4 відсотка ВВП. Чи не найзапекліше депутати та урядовці сперечалися через фінансування Сил оборони - у кошторисі не знайшлося ресурсів ані на підвищення грошових виплат військовослужбовцям, ані для істотного переозброєння. Чому так сталося, що і як розподілено в оборонному бюджеті -  в інтерв'ю DW розповів голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки (фракція "Слуга Народу") Олександр Завітневич.

DW: Президент Зеленський вже підписав закон про Державний бюджет і оприлюднені таблиці свідчать про зменшення фінансування сектору оборони порівняно з поточним планом на 2025 рік. Як так сталося, адже рішення РНБО, ухвалене ще в вересні, вимагало встановити щонайменше той самий розмір?

Олександр Завітневич: Є різниця між проєктом бюджету, який прийшов перше читання, і тим, що проголосувала Верховна Рада - фінансування збільшилося на 1 мільярд гривень. Збільшився бюджет.

Це якщо рахувати різницю між першим і другим читанням. А якщо порівнювати з законом "Про держбюджет-2025"?

Це також трохи некоректно. Наприклад, візьмемо ту статтю видатків, за яку наш комітет кожен рік дуже-дуже вболіває - це закупівля озброєння. Коли ми зайшли в 2025-й бюджетний рік, у нас було 455 мільярдів гривень. А потім були зміни, перерозподіли, які ми прийняли в липні - додатково 412 мільярдів, і в жовтні - 324,7 мільярда гривень. З першого траншу в липні на закупівлю озброєнь пішло плюс 105 мільярдів і в жовтні - десь під 100. А зараз, на 2026 рік, в проєкті бюджету за цією статтею 678 мільярдів. Тобто, бачите, що воно збільшилось.

І в 2026 році те ж саме планується. Тим більше, що в бюджеті зробили революційну, на мою думку, дуже правильну річ - резервний воєнний фонд або фонд ставки, як хтось тут його ще називає. Щоб ми разом з військовими змогли спланувати закупівлі, особливо там, де є довгий технологічний цикл. Наприклад, НРК (наземні роботизовані комплекси - Ред.). Настали ті часи, коли потрібно купувати багато НРК чи тих самих дронів-перехоплювачів. Це все доволі різкі рухи для фінансистів і тому був потрібний цей резерв - він, здається, передбачений в розмірі 150 мільярдів гривень.

І все ж таки в листі вашого комітету від 25 вересня ви погоджували проєкт бюджету в першому читанні за умови фінансування міноборони в розмірі 4,48 трильйона гривень - понад удвічі більше, ніж дали в результаті...

Ми кожен рік завжди підтримуємо всі військові формування і називаємо, "мінімальну потребу за пропозиціями відомств". В цьому році не вдалося зібрати від усіх, але були основні: міністерство оборони, Служба безпеки України, ГУР МО... Ми окремо комунікували окремі статті видатків, які вони просили збільшити і в правках від комітету подали всі їхні мінімальні потреби. До того ж члени комітету робили свої окремі правки - це і підтримка центру спецоперацій "Альфа" СБУ, оскільки ми збільшили їхню кількість і бачимо, що це один з найефективніших підрозділів з ураження ворога, і збільшення спроможності для Служби зовнішньої розвідки…

Але як ви лобіювали всі ці збільшення бюджетів, якщо у випадку міноборони розрив вийшов просто захмарний?

Коли ми беремо міністерство оборони, то це не те, що захмарний, це взагалі їхня мінімальна потреба - 4,5 трильйона. Та потреба, яку подали Збройні сили України на міноборони, вона ще більша. Щодо інших структур - наприклад, щодо СБУ чи щодо  ГУРу, щодо розвідки - там цифри були більш земні, реальні, це не сотні мільярдів, а 5-10 мільярдів.

Але все це ми аргументуємо, оскільки в мінфіну, в уряді купа інших видатків. Тому деякі речі, може, навіть вони є таємні - про них ми окремо спілкувалися з міністром фінансів, з прем'єр-міністром щодо деяких наших замовників.

Але попри це, найбільше, що вам вдалося між першим та фінальним читаннями - це додатковий мільярд гривень на закупівлі озброєння. Не так вже й багато, враховуючи "мінімальні потреби", про які ви писали у вересні.

Так, але є багато домовленостей. Хтось називає їх "обіцянки" -  але ми все одно будемо з цим працювати. У нас є спеціальний фонд, який наповнюється з різних джерел. Буде працювати і парламентська дипломатія, всі ми комунікуємо з нашими партнерами, з нашими колегами з інших парламентів про збільшення фінансування.

Всі надії лише на зовнішні запозичення, яких ще немає?

Так, ми сподіваємося, що у 2026 році в спецфонді буде набагато більше коштів, ніж у цьому. Цього року нам вперше G7 дали не тільки на матеріально-технічне забезпечення у вигляді зброї, а й реальні гроші. Це ERA- перший кредит, що надали безпосередньо на Сили безпеки і оборони. Я думаю, що наступного року будуть збільшені і кількість, і сума подібних проєктів. Не можна забувати і про внутрішнє забезпечення: військові облігації, продаж якихось російських активів, все, що піде в спецфонд. Як то кажуть, рік довгий, будемо працювати.

Запеклу дискусію в сесійній залі в минулий четвер викликало питання грошового забезпечення, видатки на яке лишаються, принаймні, на такому ж рівні, як і в 2025 році. Були суперечки навколо ряду програм, які варто було б скоротити на користь підвищення цього грошового забезпечення, але я думаю, ваш комітет не гірше ніж уряд розуміє, що ситуація критична. На зарплатню військовослужбовця неможливо забезпечувати родину і навіть самого себе. Коли можна буде зробити хоча б індексацію цих виплат?

Ми вже провели безліч нарад, безліч консультацій - закритих, таємних і не дуже. І не в 2025-му, а ще в 2024-му році почали про це говорити. Зараз, коли міноборони анонсувало нові контракти для ЗСУ та інших військових формувань, дискусія про додаткові фінансові стимули поновилась. Але це все одно буде відбуватись за рахунок загального фонду, який є в міністерстві оборони - це просто перерозподіл коштів. Тому зараз найголовніше зрозуміти, якою буде модель майбутніх контрактів, що саме зайде у Верховну Раду, за що проголосують і яку "підзаконку" створять на основі цього документу.

Збільшення заробітної плати військовослужбовців - це непросто, вона ще підв'язана з пенсіями військовослужбовців і потягне за собою навантаження на пенсійний фонд, треба все це зважувати. Звісно, треба буде робити баланс між тими, хто сидить в окопі на передку і не забувати про тих, хто забезпечує тил, бо без тилу фронту також не буде.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час обговорення бюджету в сесійні залі згадав про якийсь "справедливий" перерозподіл грошового забезпечення на користь фронту. І це здалося мені дивним, оскільки в тилу воно менше навіть за середню заробітну плату по Україні…

Так, військовослужбовці ТЦК отримують 20120 гривень…

Як за рахунок їхніх зарплат можна збільшити виплати фронтовикам?

Зараз Кабмін - не знаю, чи вже закінчили чи ні - разом з міноборони робить аудит: хто, де служить і як. Звісно, скорочення... ніхто цього робити не буде. Але хтось його називає "справедливим фінансовим забезпеченням", грошовим забезпеченням - різні формулювання. І все ж зараз говорити про те, скільки воно складатиме, ще дуже-дуже зарано. Щоб ви зрозуміли, хтось каже: додаймо по 10 тисяч гривень. Давайте перемножимо кількість військовослужбовців на ці 10 тисяч гривень (за умови чисельності ЗСУ близько 1 мільйона це вимагатиме додатково 10 мільярдів гривень щомісяця або 120 мільярдів гривень на рік - Ред.). Але ще є податки, ще є військові пенсіонери… Втім я прогнозую, що ми хоч на якісь мінімальні речі будемо посувати цю цифру, рухати нагору.

 

Чи не вважаєте ви, що це зволікання призводить до збільшення такої проблеми як СЗЧ? Ми з колегами не раз стикалися з людьми, які тікають з армії, бо не можуть утримувати родину.

На жаль. Звісно, різні є випадки, але зараз зарано казати про конкретні строки і цифри…

Поки не ухвалять законопроєкт про нові контракти?

Щоб підняти зарплату військовослужбовця, додатковий закон не потрібен. Але загальна проблема армії це не тільки грошове забезпечення. Це ще й ротаційна основа. Військовослужбовці просять відпочити - ротація, навчання, злагодження, поповнення особового складу. Міністерство оборони вийшло з пропозицією: два роки прослужив - якусь частину тобі дають відпочити. Але якщо це ротація, то на неї теж потрібно фінансове забезпечення. І це все треба рахувати. Але головне, нам потрібно було зберегти сталість бюджету, щоб ці гроші, які зараз закладені, що вони будуть і виплати будуть.

Є ж ще додаткові витрати міноборони - виплати за поранення, лікування, близько 100 мільйонів гривень на житло військовослужбовцям закладено. Окремою статтею тепер "забезпечення оборонно-промислового комплексу ", те, що було раніше в мінстратегпромі. А прогнозувати, скільки буде надходжень ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, з 2024 року частина ПДФО, сплачена військовослужбовцями, йде на фінансування оборонного комплексу - Ред.) також ми зараз не можемо. Але оскільки це тепер одне міністерство легше буде робити перерозподіл. Тому джерел достатньо, аби всі працювали злагоджено і швидко.

Чому все ж таки цей закон про бюджет так критикують військові? Від співрозмовників у Держоператорі тилу і Силах логістики мені доводилося чути: їхні кошториси складені так, ніби уряд не планує воювати в наступному році…

Я вже на початку говорив: в 2025-й рік ми зайшли із бюджетом на закупівлю всього озброєння і тилового забезпечення у 455 мільярдів гривень, але двічі його збільшили і на наступний рік плануємо 678 мільярдів гривень. Хіба це не свідчить про намір воювати? Ми говорили окремо з командувачем Сил логістики генералом Карпенком і підтримували його в усіх запитах, постійно комунікували, говорили з міністерством оборони: будь ласка, не забувайте, будь ласка, про ремонт ОВТ (озброєння та військова техніка - Ред.), закупівлю запасних частин, які йдуть через КСЛ (командування сил логістики). Якщо так станеться, що їх почнуть десь підрізати, будемо включатися комітетом, тому що це важлива стаття видатків. Вибачте, через одну запчастину у нас може гаубиця простоювати або літак той же. Це мінімальні витрати, а втрата спроможностей дуже величезна.

На вашу думку, з точки зору пошуку джерел фінансування та резервів, з точки зору ефективності розподілу видатків - оборонний бюджет із ходом війни покращується чи погіршується? Скільки ще фантазії і ресурсів знадобиться для покриття витрат на війну?

Якщо говорити про Україну, звісно, видатки ростуть. Якщо брати Європу - теж ростуть. У всіх в світі ці видатки ростуть. Тому що світ стоїть на порозі -  я б не хотів казати чого… Але ми вже зараз в цьому стані, який є. Тому нам потрібно захищатися, а захист - це люди і зброя. І зброї, на жаль, немає безкоштовної. Навіть те, що нам дають партнери - це за рахунок платників податків їхніх держав. Тому і наші партнери збільшують свої видатки.