Біоелектронна медицина - не така вже й цілком новітня галузь. Ще з 2012 року її розробляє британська фармацевтична компанія GlaxoSmithKline (GSK). На дослідження в цій сфері концерн витратив вже 50 мільйонів доларів США, співпрацюючи з партнерами в багатьох країнах світу. 2013 року підприємство оголосило про створення багатомільйонної премії, яка покликана підтримати дослідження у біоелектронній медицині.

А тепер GSK разом з Verily Life Sciences, яка є дочірньою компанією власника Google - холдингу Alphabet, створили нове спільне підприємство. Впродовж наступних семи років обидва підприємства інвестують у нову фірму, що називатиметься Galvani Bioelectronics, 715 мільйонів доларів США.

Біоелектронна медицина. Що це?

Біолектронна медицина застосовує невеличкі пристрої, які імплантуються, аби змінювати та контролювати електричні сигнали людського тіла. Приміром, це могли би бути електричні сигнали, що зупиняють напруження дихальних шляхів у легенях. Впливаючи на ці сигнали, можна було б, сподіваються дослідники, допомогти хворим на астму пацієнтам.

Невеличкі пристрої, що розташовані біля нервів та контролюють їхні електричні сигнали, могли б зарадити при лікуванні діабету чи артриту. У англомовному світі дослідники називають такі пристрої electroceuticals, адже вони, як і класичні хімічні медикаменти - pharmaceuticals - можуть втручатися в функції тіла.

Кріс Фемм, який обіймає посади заступника голови відділу біоелектронних досліджень та розвитку при GSK та водночас генерального директора Galvani Bioelectronics, заявив в інтерв'ю DW, що Galvani має намір сконцентруватися на так званих "периферійних" хворобах. Під цим терміном він розуміє недуги, що вражають не головний чи спинний мозок, а такі органи тіла, як, скажімо, підшлункова залоза чи легені.

Чи може біоелектронна медицина допомогти при неврологічних розладах на кшталт хвороби Альцгеймера чи хвороби Паркінсона?

"Я певний того, що інші гравці на цьому терені досліджень торкнуться нейропсихіатричних розладів та спробують модулювати центральну нервову систему, - вважає Фемм. - Але виклики при цьому все-таки неабиякі, адже треба не лише розібратися в електричній "проводці" людського мозку, а й достеменно знати, де саме треба втрутитися. А це - набагато складніше, ніж цілеспрямовано змінювати сигнали біля людського органа".

Що спільного в Google та досліджень у галузі медицини?

Інтернет-велетень Google вже давно цікавиться дослідженнями у сфері охорони здоров'я. Наприклад, веб-сервіс Google Flu Trends, спираючись на величезний обсяг даних, що генерується під час пошуку в інтернеті, може спрогнозувати, де очікувати наступної епідемії грипу. Проект Google Genomics прагне зібрати мільйони зразків ДНК, щоби покращити дослідження у галузі медицини.

Крім того, Google відстежує загальний стан організму людей завдяки мобільним додаткам. У липні Google Deepmind, підприємство, що досліджує штучний інтелект, оголосило про перший спільний проект досліджень, який фінансуватиметься коштом державної системи охорони здоров'я Великобританії. А вже невдовзі, цілком можливо, оснащені сенсорами контактні лінзи від Verily Life Science перевірятимуть рівень цукру в крові хворих на діабет.

Хто найбільше виграє від співпраці?

Наразі це ще складно сказати. Зрозуміло, що GSK отримає неабиякий зиск від успішного досвіду роботи Google з велетенськими базами даних. А фірма Verily Life Science виграє від того, що традиційний виробник медикаментів GSK, надасть їй мовчазну згоду на дії.

У фінансовому плані ця угода - ознака довіри до вже отриманих результатів досліджень. Утім, 715 мільйонів доларів США впродовж семи років - це значно менше, ніж ті кошти, що виділяються на розробку традиційних медикаментів.

Чого ще бракує для великого прориву біоелектронних медикаментів?

Неабияким викликом є розробка приладів, що були би достатньо малими за розмірами й водночас такими ефективними, аби споживати якомога менше енергії. І тут співпраця з технологічною компанією - саме те, що треба, каже Фемм з GSK. "Як нам можна передати бездротовим шляхом енергію у тіло, чи як розробити енергоефективні прилади та нервові контакти, щоб ті передавали саме потрібні зразки стимуляції? Усе це говорить про потребу злиття з технологічною фірмою, чиїм коником є ці галузі. Саме такою фірмою є саме Verily", - каже Фемм.

Чи варто перейматися?

Можливо. Адже біолектронні медикаменти нічим не відрізняються від інших електроприладів, що надсилають та приймають дані й які можна приєднувати до мережі. "На це нам треба дуже серйозно зважати, - застерігає Фемм. - Справді, є побоювання, що хтось може зламати кардіостимулятор або імплантований у серце дефібрилятор. Коли застосовуєш електроніку в сфері охорони здоров'я, слід зважати на такі застереження".

Фемм, однак, закликає не перебільшувати цю небезпеку: "Йдеться про те, щоб лікувати хронічні хвороби, й якщо ми досягнемо в цьому результатів, на які сподіваємось, то зобов'язані зробити відповідні технології доступними для пацієнтів". На його думку, нерв на периферії тіла - не USB-роз'єм до цілої нервової системи. "Ніхто не може підключитися до нерва в моїй підшлунковій залозі й у такий спосіб контролювати мої думки", - зазначає Фемм.

Фірма Galvani сподівається вже 2023 року представити відповідним відомствам свої перші біоелектронні медикаменти для отримання дозволів.