Після турне країнами Близького Сходу президент України Володимир Зеленський відвідав спочатку Туреччину, а потім Сирію. Дамаск став фінальною точкою відновлення та посилення дипломатичних потуг України у близькосхідному регіоні. 5 квітня український президент провів двосторонні перемовини з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. "Домовилися працювати разом, щоб дати більше безпеки й можливостей для розвитку нашим суспільствам. Обговорили ситуацію в регіоні та перспективи щодо її зміни до кращого. Обговорили й обставини війни Росії проти України, вдячний за підтримку. Є великий інтерес до обміну воєнним і безпековим досвідом", - заявив Володимир Зеленський. 

Він також зазначав, що сторони обговорили постачання продовольчої продукції та спільні можливості посилення продовольчої безпеки в усьому регіоні, а також енергетичні та інфраструктурні виклики Сирії, які добре розуміє Україна. 

Геополітичний ляпас Кремлю

Українські експерти називають візит "історичним", адже уперше президент України, яка воює, особисто їде до столиці арабської країни, котра ще донедавна була союзником Москви. "Десятки років Сирія була надзвичайно проросійською країною з відповідним налаштуванням пропаганди, з відповідним баченням еліт, які були дуже москвоцентричними та широких мас, і раптом такий геополітичний перелом", - сказав в коментарі DW заступник директора київського Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

Ахмед аш-Шараа та Володимир Зеленський вперше зустрілися на сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні торік. Тоді ж у їхній присутності міністри закордонних справ Сирії та України підписали декларацію про відновлення дипломатичних відносин між двома країнами, які були розірвані в червні 2022 року, коли режим Башара Асада визнав так звані "ДНР" і "ЛНР", що створили проросійські сепаратисти на сході України. Тепер же, після офіційного візиту Зеленського в Сирію, сторони навіть домовилися найближчим часом відкрити дипломатичні представництва у Києві та Дамаску.

За словами директора Центру суспільних досліджень "Український меридіан" Дмитра Левуся, цей візит є символічним та практичним крахом російських амбіцій, адже Сирія довгий час вважалася непохитним оплотом російського впливу, проте сьогодні ситуація змінилася докорінно. "Україна зайшла на геополітичне поле, яке Росія завжди вважала своїм, з монопольним впливом, і це однозначно український ляпас Кремлю", - сказав Левусь DW.

Читайте також: Відновлення контактів України з Сирією: чому так поспішно?

Українське зерно як стратегічний інструмент

Продовольча безпека може стати тією точкою, з якої відносними між Україною та Сирією можуть стартувати по-новому. За словами Сергія Данилова, режим Асада роками споживав зерно, вкрадене Росією на окупованих українських територіях.

"Сирія за режиму Башара Асада споживала крадене українське зерно з Херсонщини, Запоріжжя і Криму. Росіяни так робили, аби легалізовувати це зерно", - каже Данилов. Тепер ситуація, на його думку, кардинально змінюється. Україна послідовно домагається відмови країн регіону від краденої продукції, аби поставляти туди свою легальну продукцію. Показовим є приклад Єгипту: під час телефонної розмови Зеленського з президентом країни було досягнуто домовленості, що єгипетська сторона припинить такі закупівлі. Сирія - наступний крок у цій логіці.

За словами Данилова, продовольчі ринки є не лише комерційним, а й політичним інструментом: "Продовольчі ринки - це також і об'єкт державного лобізму. І ми маємо такий приклад лобізму українських інтересів на державному рівні", - відзначає заступник директора Центру близькосхідних досліджень.

Серед ширших ризиків, які Україна може допомогти нівелювати постачанням харчової продукції, - це страх перед повторенням "арабської весни", під час якої відбувалася серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн. "В Сирії, і в Йорданії, особливо в Єгипті інфляція, подорожчання пального викликає ланцюгову реакцію інфляції споживчого кошика та продовольства в цілому", - пояснює Данилов. Бідніші арабські країни, за його словами, "дуже переживають за соціальну стабільність" і не хочуть повторення подій 2011 року.

Україна-Сирія: дрони, розмінування, енергетика

Серйозним напрямком співпраці України та Сирії президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає військові технології. За його словами, Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід і технологічні розробки, зокрема далекобійних БпЛА чи дронів-перехоплювачів, які матимуть попит і в Сирії. Однак одразу ж додає важливе застереження, що це "чутливе питання для Ізраїлю, оскільки він достатньо насторожено ставиться до нинішнього сирійського уряду і влади в цілому".

Попри це, Гончар не вважає ізраїльський фактор підставою для України самообмежуватися: "Ми повинні виходити перед усім зі своїх національних інтересів - і в цьому контексті є певні сподівання на розширення поля співпраці", - сказав Гончар DW. Експерти вказують, що Сирія досі зберігає парк радянської військової техніки, яка потребує ремонту та обслуговування, що може забезпечити Україна.

Офіційний Київ також має що запропонувати в питаннях гуманітарного розмінування, де Україна вже накопичила значний досвід, та у відновленні енергетичної інфраструктури, де Сирія має серйозні проблеми з електропостачанням. "Насправді там достатньо багато може бути для України напрямків для співпраці, враховуючи перспективність сирійського ринку, щоправда не те, в якому він стані зараз, а те, чим він може стати в середньостроковій перспективі", -  переконаний Сергій Данилов.