У Грузії завершується активна передвиборна боротьба. У суботу, 26 жовтня, у країні відбудуться парламентські вибори, які багато експертів вважають доленосними. Правляча партія "Грузинська мрія" позиціонує голосування як вибір між миром і війною, в яку нібито хоче втягнути Грузію опозиція.

Політтехнологи правлячої партії у виборі засобів не соромляться. Буквально за місяць до голосування вони запустили відеоролик і банери, які демонструють, що може чекати на країну в разі перемоги опозиційних сил. На чорно-білих фотографіях - кадри зруйнованих і палаючих будівель постраждалої від російської агресії України. Як протиставлення - кольорові зображення нових і відремонтованих будівель у Грузії. На чорно-білих фотографіях напис "Ні війні!" і перекреслені виборчі номери чотирьох основних опозиційних сил. На кольорових - слоган "Вибери мир" і виборчий номер "Грузинської мрії".

Своєю чергою, опозиція стверджує, що грузинські виборці мають зробити вибір між європейським майбутнім та ізоляцією, що загрожує країні в разі посилення російського впливу.

Чи можна говорити про поляризацію суспільства в Грузії?

Багато експертів наголошують, що Грузія перед виборами дуже сильно поляризована. З цим згоден представник німецького Фонду Аденауера в Тбілісі Штефан Малеріус (Stephan Malerius). За його словами, суспільство сконцентрувалося навколо двох основних політичних сил: партії експрезидента Грузії Міхеіла Саакашвілі "Єдиний національний рух" та партії "Грузинська мрія", заснованої олігархом Бідзіною Іванішвілі. "За останні три-чотири роки ця поляризація посилилася настільки, що обидві сторони більше не розмовляють одна з одною. Вони говорять одне про одного, але не одне з одним. І це стосується також ЗМІ, які пов'язані з цими партіями", - зазначив експерт.

Читайте також: Посол: Великобританія заморозила стратегічний діалог з Грузією

Іншої точки зору дотримується політолог, викладач Державного університету Іллі в Тбілісі Ганс Ґутброт (Hans Gutbrot). В інтерв'ю DW він вказав, що термін "поляризація" абсолютно не підходить для опису того, що відбувається в Грузії. "Його любить використовувати уряд, щоб створити відчуття конфлікту між двома дуже великими групами", - пояснив він і додав, що насправді є "невелика кліка, яка привласнила собі все, і є народ, який залишився осторонь".

На думку Ґутброта, також неправильно вважати, що Грузія - це країна, розділена на прихильників Росії та прихильників Заходу. "Ідея про те, що країна розкололася або розділилася, - це дійсно помилковий аналіз, і це небезпечний підхід", - вважає він. Ґутброт упевнений, що "переважна більшість хоче стати частиною Європи і Заходу". При цьому, зазначає політолог, як і в багатьох інших країнах, у суспільстві є різне сприйняття певних культурних проблем, що розділяє людей, а також "розбіжності з приводу того, наскільки варто звертати увагу на вимоги Росії через сусідство з нею".

Під європейськими прапорами в бік Росії?

Штефан Малеріус також вважає, що симпатії жителів Грузії до ЄС ніколи не слабшали і що вже майже два десятиліття населення країни стабільно налаштоване проєвропейськи. "Грузини хочуть у Європу і не хочуть цього розвороту в бік Росії. Тобто Росія тут дуже непопулярна як з геополітичного погляду, так і з погляду економічного розвитку країни", - заявив він DW.

Очевидно, що в правлячій партії ці настрої відчувають. Інакше чим пояснити, що навіть "Грузинська мрія" веде виборчу кампанію, використовуючи для своїх банерів символіку ЄС та експлуатуючи слогани: "Ми приведемо країну до Європейського Союзу" і "В Європу - з гідністю".

Читайте також: У Грузії пройшла багатотисячна акція на підтримку європейського курсу країни

Ганс Ґутброт при цьому вважає, що у правлячої партії - своє уявлення про ЄС. "Думаю, тим, хто дивиться на Грузію з боку, варто розуміти, яких поглядів цей уряд дотримується. Орієнтир - Віктор Орбан і все те, що з ним пов'язано. А це величезні масштаби корупції, розкрадання державних коштів, зубожіння населення, масова еміграція. Але в кінцевому підсумку саме до цього вони ведуть країну", - зазначив політолог.

При цьому, на думку експерта, така політика "Грузинської мрії" багато в чому пов'язана з особистою позицією її засновника, найбагатшої людини Грузії Бідзіни Іванішвілі. Ґутброт нагадує, що його погляди різко змінилися у 2021-2022 роках, коли він став украй негативно ставитися до Заходу. "У цього були особисті причини, це було пов'язано з його власною боротьбою зі швейцарським банком Credit Suisse", - нагадав політолог. Ґутброт вважає, що це протистояння змусило олігарха відвернутися від західних інститутів. "Я думаю, це хибне переконання, але він вважає, що Захід особисто піклується про його усунення від влади", - вказує політолог.

Ґутброт упевнений, що уряд, створений "Грузинською мрією", зацікавлений у збереженні влади будь-якою ціною. "А якщо ви зацікавлені у збереженні влади за будь-яку ціну, то Росія - ваш найкращий союзник", - нагадав він. З ним солідарний і Штефан Малеріус, на думку якого загальний курс, який обрала "Грузинська мрія", насправді є курсом Росії. "Це політика, спрямована на те, щоб збити Грузію з європейського шляху і спрямована в бік північного сусіда, тобто Росії", - упевнений експерт.

Грузія - без шансів на євроінтеграцію?

У Брюсселі вже заявили, що через політику "Грузинської мрії" країні доведеться забути про європейські амбіції, нагадав Штефан Малеріус. Причина проста, пояснює Ганс Ґутброт: у ЄС ухвалюють рішення про членство не на основі слів, а на основі дій уряду країни-кандидата. І в Брюсселі прекрасно бачать, що на сьогодні зробила "Грузинська мрія". "Це повне підпорядкування судового сектора і витіснення всіх інститутів, які захищали права громадян", - наголосив політолог. І якщо за підсумками виборів цей курс триватиме, про вступ до ЄС можна буде забути. "Як сказав один балтійський політик, ви не можете йти в Європу, якщо одна нога у вас у Москві", - нагадав Ґутброт.