Головний бухгалтер Wirecard - німецького концерну з надання фінансових послуг, який спершу стрімко увірвався в почесний біржовий індекс DAX, а чотири роки тому з тріском збанкрутував, мовчав понад півтора року. Банкрутство Wirecard стало дошкульним ударом для тисяч акціонерів і найбільшим фінансовим скандалом XXI століття в Німеччині. 18 червня 2020 року з'ясувалося, що компанії бракує майже двох мільярдів євро - їх, судячи з усього, були просто "приписали" до балансу Wirecard.

Як наслідок, структура, яка колись вважалася надією і флагманом німецького фінтеху, відразу перетворилася на абищицю, залишивши по собі безліч запитань не тільки до керівництва концерну, а й до ефективності держнагляду у Німеччині. Розслідування закінчилося офіційними звинуваченнями прокуратури в розтраті 3,1 мільярда євро щодо керівництва Wirecard, включно з колишнім главою Маркусом Брауном (Markus Braun), керівником дубайського відділення Олівером Белленгаусом (Oliver Bellenhaus), а також колишнім фінансовим директором цієї компанії Яном Марсалеком (Jan Marsalek), який, судячи з усього, переховується у РФ та співпрацює з російськими спецслужбами.

Бухгалтер Е., на відміну від Марсалека, нікуди не втік, він - третій на лаві обвинувачуваних у процесі, який стартував ще в грудні 2022 року і триватиме щонайменше до кінця року. Але якщо Браун усі звинувачення на свою адресу заперечує, кажучи, що жодної злочинної змови не було, а Белленгаус дав свідчення на себе і на інших, ставши ключовим свідком сторони обвинувачення, то Е. мовчав і заговорив тільки цього тижня. Для спостерігачів за процесом найцікавіше - чи призведуть його заяви на суді до повороту у справі.

Колишній головбух Wirecard або не хоче, або не готовий зізнаватися

Головна надія обвинувачення полягає в тому, що Е., який керував бухгалтерією у Wirecard з 2005 року, розповість, що йому відомо про угоди зі сторонніми компаніями за кордоном. Обвинувачення вважає (а Белленгаус підтверджує), що ці угоди були фіктивними, а укладали та провадили їх тільки заради ілюзії зростання обороту концерну, а також для незаконного виведення коштів. Колишній головбух у своїх свідченнях перед судом підтвердив, що йому доводилося, як він висловився, "виготовляти наново" різні фінансові документи, яких, за його словами, бракувало у звітності і яких вимагали аудитори.

Однак провину він переклав на Марсалека, який нібито давав йому вказівки цим займатися, і на Белленгауса, котрий, за його словами, допомагав йому технічно їх створювати заднім числом. "Сьогодні я вважаю, що це, можливо, було пасткою пана Марсалека або пана Белленгауса, довіряти мені таке завдання", - заявив обвинувачений. Того, що йшлося про підробку документів, обвинувачений прямо не визнав.

Обвинувачений атакує головного свідка обвинувачення

У своїй заяві колишній головний бухгалтер перейшов у пряму атаку на ключове звинувачення Белленгауса, заявивши, що той вміє "брехати й вивертатися". За його словами, ведення бухгалтерії дубайського офісу було суцільним хаосом, "всі папери надходили із запізненням" і тільки сьогодні він розуміє, що Белленгаус підробляв документацію. Свої помилки головбух визнав лише частково: за його словами, він до кінця вірив в існування мільярдів, яких не виявилося на рахунках компанії. Він послався на колосальну завантаженість по роботі, що, за його словами, змушувала його "цілими днями працювати як жонглера, що стежить тільки за тим, щоб жодна з куль не впала, але в мене не було змоги перевірити жодну з них".

Тепер на суді слово одного протистоїть слову іншого: Белленгаус звинувачує Е., своєю чергою, в тому, що це саме він змушував підробляти документацію так, як хотіли в керівництві Wirecard. А Браун, зі свого боку, звинувачує Белленгауса в тому, що той і Марсалек розікрали кошти з угод зі сторонніми компаніями, які, за його твердженнями, були цілком собі реальними, а не фіктивними. Так чи ні, але зі слів обвинуваченого Е. виходить, що щонайменше Марсалеку вдавалося переконати головного бухгалтера в реальності цього бізнесу: "Усі ці роки в мене не було жодних підстав сумніватися в їхньому існуванні", - заявив він на суді 17 липня.

"На 35 мільйонів менше, будь ласка"

Дивним здалися спостерігачам заяви про нібито вкрай нечасті контакти головного бухгалтера як із фінансовим директором Марсалеком (нібито він зв'язувався з ним тільки, якщо Белленгаус укотре не надсилав фінансову звітність), так і ще рідшими - із головою компанії Брауном. "У моїх очах у ньому як у керівнику було щось неприступне", - заявив він.

Якщо в перший день суд вислуховував свідчення без особливих коментарів, то на другий день реагував значно критичніше. Бухгалтер не помітив нічого дивного в тому, що у звітності за 2017 рік спочатку бракувало 35 мільйонів євро, а потім "раптом" вони знайшлися, - це суддів вразило. Е. спробував зняти з себе відповідальність, пославшись на те, що він не бухгалтер (вивчав він, справді, інженерні науки та фінанси), і що інцидент із 35 мільйонами вважав лише помилкою відкликаного та неврахованого платежу.

Натомість суддя Маркус Федіш (Markus Födisch), який головував під час слухань, не заспокоювався: це ж не звичайний платіж із кредитної картки, а 35 мільйонів, навіть для Wirecard - значні кошти. "Я вже поцікавився б, що там відбувається", - зі скепсисом зауважив Федіш. Заперечуючи на чергове виправдання, що хтось у компанії лише помилився, суддя висловив упевненість, що "тим паче ви мусили б перевірити рахунки". Або цих коштів не було зовсім, або справи вели цілковиті дилетанти, не здатні правильно перенести до балансу виписку з рахунку, а третього не дано - ось що, на думку судді, мав би думати обвинувачений.

Третім могло б бути те, що сам головбух був частиною змови, про що говорить Белленгаус і про що побічно свідчить їхнє спільне листування. В одному з мейлів Белленгаус переслав головбуху сальдо нібито наявних грошей на рахунках трастів компанії: 588 мільйонів євро. У відповідь головбух у листі від 30 листопада 2017 року написав: "На 35 мільйонів євро менше, будь ласка". І в оновленому сальдо виявилося на 35 мільйонів менше.

У разі зізнань Е. міг би отримати від 6 до 8 років покарання (інакше 10 - за кожним із трьох пунктів обвинувачення). Але навіть самі адвокати колишнього головбуха Wirecard називають його заяви не визнанням провини, а лише внеском у розслідування події.