Через два роки після закінчення Першої світової війни держави, які програли в ній, та їхні держави-правонаступниці були відсторонені від Ігор в Антверпені. Крім Німеччини, це стосувалося Австрії, Угорщини, Болгарії та Туреччини. Російські спортсмени також не взяли участі в Олімпіаді. Радянська влада подала заявку на допуск восьми атлетів, проте МОК її не задовольнив.

Знову відсторонено Німеччину як винуватця початку війни. Чотири інші країни, не допущені до минулих Ігор, отримали право на участь. Радянські спортсмени знову не потрапили на Олімпіаду. МОК не визнавав СРСР, до 1933 року вважаючи своїм членом від Росії князя Урусова, який емігрував після захоплення влади більшовиками. Він пропонував допустити радянську та емігрантську команди, МОК ідею відкинув.

Німеччину і Японію як країни, що розв'язали Другу світову війну, виключили з МОК, і вони не отримали право на участь в Олімпіаді. СРСР запросили на Ігри, але в Москві вирішили не відправляти свою делегацію. Офіційно Олімпійський комітет СРСР було створено лише 23 квітня 1951 року, а 7 травня того ж року на 46-й сесії МОК у Відні Радянський Союз було прийнято до складу цієї організації.

Починаючи з 1956 року і аж до Ігор-1972 Олімпіади бойкотувала КНР через участь Тайваню, який Пекін вважає частиною своєї території. Крім того, Єгипет, Ірак і Ліван відмовилися від поїздки в Мельбурн на знак протесту проти окупації Ізраїлем Сінайського півострова, а Швейцарія, Іспанія, Нідерланди та Ліхтенштейн - протестуючи проти придушення радянськими військами повстання в Угорщині 1956 року.

Від участі в Іграх відсторонили спортсменів із Південно-Африканської Республіки за політику расової дискримінації, яку проводила влада країни. Це сталося після того, як глава МВС ПАР Йоганнес де Клерк наполіг на виключенні небілих спортсменів із національної збірної. Країна знову повернулася на Олімпіади 1992 року - після звільнення Нельсона Мандели і відмови від політики апартеїду.

За чотири дні до відкриття Ігор з олімпійського руху було виключено Родезію. Біла меншість, яка прийшла до влади в колишній колонії Великобританії, також проводила політику апартеїду. Рішення МОК ухвалили під тиском низки країн Африки, які, не визнаючи Родезію, погрожували бойкотом ігор. Повернення родезійських спортсменів на Олімпіади відбулося 1980 року вже під прапором Зімбабве.

Від участі в Олімпіаді в Канаді відмовилися понад 20 африканських країн. Вони протестували проти допуску на Ігри Нової Зеландії, чия національна збірна з регбі здійснила турне Південною Африкою, де діяв режим апартеїду. Висловивши солідарність з африканськими командами, на Іграх також не виступили Ірак і Гаяна.

Ігри в Москві бойкотували 65 країн, включно зі США. Однією з головних причин бойкоту стало введення радянських військ в Афганістан. Представники Австралії, Андорри, Бельгії, Великобританії, Данії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Пуерто-Ріко, Сан-Марино, Франції та Швейцарії взяли участь в Олімпіаді, але виступали під олімпійським прапором.

У відповідь на бойкот Ігор у Москві через чотири роки до США не послали своїх спортсменів СРСР і більшість соціалістичних країн (окрім Китаю, Румунії та Югославії), які влаштували альтернативні змагання, названі "Дружба-84". Офіційною причиною бойкоту стала відмова організаторів Олімпіади задовольнити вимогу про надання гарантій безпеки делегаціям країн-учасниць Варшавського договору.

Унаслідок війни на Балканах і пов'язаних із нею санкцій ООН Югославію, у складі якої на той момент залишалися дві республіки - Сербія і Чорногорія, - не було допущено до участі в Іграх. Однак югославським спортсменам було надано можливість виступити як незалежні олімпійські учасники.

До участі в Іграх МОК не допустив спортсменів Афганістану. Уряд, створений радикальним ісламістським рухом "Талібан", який перебував при владі в цій країні, заборонив жінкам, серед іншого, і заняття спортом. МОК розцінив це як дискримінацію за статевою ознакою.

У відповідь на вторгнення Росії за підтримки Білорусі в Україну МОК рекомендував міжнародним федераціям відсторонити атлетів з РФ і РБ від змагань. Що і було зроблено майже всіма федераціями. 28 березня 2023 року МОК уже запропонував дозволити росіянам і білорусам брати участь у турнірах за виконання низки умов. Питання про участь спортсменів двох країн в Іграх у Парижі розглянуть пізніше.