Морський бриз, яскраве сонце та безмежна блакитна гладь - чарівні краєвиди і теплий клімат зробили мальовничі пагорби Причорномор'я у Краснодарському краї Росії місцем для обраних. Саме тут, поблизу Геленджика, розташований вражаючий "палац Путіна", відомий усьому світу після виходу фільму опозиціонера Олексія Навального. У цих же краях протягом от уже десятиліття одна за одною відкриваються елітні виноробні - статусне хобі мультимільйонерів та мільярдерів із найближчого оточення господаря Кремля.

"З усього, що я там бачив, я зацікавився лише одним (…) - виноробством", - зізнався Володимир Путін у січні 2021 року під час "телемосту" зі студентами. Від "палацу Путіна" російський президент відхрестився, але зізнався, що не рівно дихає до сусідньої виноробні свого друга та радника, російського бізнес-омбудсмена Бориса Титова - "Абрау-Дюрсо".

Тільки найкраще з Європи

Грошей на виноробню, якою вже кілька років керує його син Павло, Титов не шкодує. Саджанці, бочки та обладнання для виробництва Титових були закуплені у найкращих постачальників з Італії, а дизайнерські пляшки фірми SAVERGLASS везуть із Франції. Лише найкраще для виноробні, яка, як зізнався в одному з інтерв'ю Титов-молодший, входить до обраного пулу постачальників вина для Кремля.

Ще одне вино з цього "кремлівського пулу", яке у ЗМІ навіть встигло набути негласного статусу "вина Путіна" - "Усадьба Дивноморское". Це вино останніми роками стало головним алкогольним напоєм у меню прийомів найвищого рівня. Ним Путін, як підтверджують фотографії меню, що потрапили до ЗМІ, пригощає державних гостей - від Олександра Лукашенка до Сі Цзіньпіна.

Виноград для цього вина, як пояснив у своєму гучному розслідуванні Навальний, росте поряд з "палацом Путіна" під Геленджиком. Закладалися виноградники під " Дивноморське" близько десяти років тому президентськими друзями, власниками "Абрау-Дюрсо". Однак у 2019 році компанію "Лазурна ягода", якій належать виноробня та виноградники, купив олігарх із найближчого оточення Путіна Геннадій Тимченко разом із Володимиром Колбіним, якого ЗМІ ідентифікували як сина друга дитинства російського президента.

Читайте також: "Палац для Путіна": російський екоактивіст про те, як побував усередині

Прощавай, італійська склотара

На виробництво "Дивноморського", як і на "Абрау-Дюрсо", впливові та багаті господарі грошей теж не шкодують. Як показує аналіз даних митниці, купується для виноробні все найкраще з усієї Європи. Тут не лише використовуються італійські саджанці та обладнання, а й керує процесом італійський енолог Маттео Колетті. 2021 року Володимир Путін своїм указом надав Колетті російське громадянство. Фахівець з Італії, попри санкції через розв'язану російським президентом війну проти України, продовжує працювати на елітній виноробні. Війна, проте, все ж таки додала придворному енологові головного болю.

По-перше, виникли проблеми з тарою. Російське елітне вино на прийомах у Кремлі подається, як показав аналіз даних митниці, не в пляшках таких регіональних виробників як, наприклад, "КубаньСклоТара", а в привезених з Італії індивідуальних дизайнерських пляшках під брендом Vetri Speciali. Однак, як повідомили у відповідь на запит DW в італійській компанії, після початку російського вторгнення в Україну, Vetri Speciali з путінськими виноробами більше не співпрацює. "Фактично всі економічні та монетарні транзакції з Росією зупинені, у зв'язку з цим ми більше не постачаємо нашу продукцію до Росії, зокрема компанії "Дивноморье", - повідомили DW у головному офісі Vetri Speciali в Тренто. 

А закупорювати чим?

Тара, однак, - ще не найбільша проблема кремлівських виноробів. Влітку минулого року набув чинності черговий пакет санкцій ЄС. До Росії, зокрема, заборонили експортувати класичні корки із коркового дерева. "На нашому виробництві використовуються натуральні невибілені корки найвищого класу А. Для їх створення спершу збирається кора з дерев коркового дуба, мінімальний вік яких 52 роки, потім відбувається сортування за якістю", - з гордістю розповідали виробники "Усадьба Дивноморское" у себе в Instagram незадовго до того, як Володимир Путін віддав наказ про воєнне вторгнення в Україну. Вино, що виробляється по сусідству з "палацом Путіна", закупорюється "лише найкращим корком від провідних постачальників", запевняли вони. Проблема лише в тому, що всі провідні постачальники - компанії із країн ЄС.

"З початку війни в Україні наша компанія повністю припинила експорт до Росії, як і будь-які інвестиції в цю країну", - повідомив у відповідь на запит DW представник Corticeira Amorim - світового лідера з виготовлення виробів із натурального коркового дуба. У Португалії зосереджено 70 відсотків світового виробництва цієї продукції, на другому місці з часткою менше ніж 10 відсотків - Іспанія. Як показує аналіз митних декларацій, доступних у базі комерційної інформації ImportGenius, і "Абрау-Дюрсо", і "Усадьба Дивноморское" закупорювались саме корками від Corticeira Amorim.

Для виробників вина, яке претендує на категорію "преміум", натуральний корок - невід'ємний атрибут, пояснив у розмові з DW Утс Граафманн (Utz Graafmann), видавець відомого німецького винного лексикону Wein.Plus. "Це - традиція. Технічно можна замінити пробку на синтетичну або на закрутку. Але виробники часто не можуть на це зважитися, побоюючись, що їхнє вино асоціюватиметься з дешевим", - зазначає фахівець.

Крім того, натуральний корок незамінний, наголошує Граафманн, якщо вино після витримки у бочці продовжує дозрівати у пляшці. Адже саме якісний натуральний корок забезпечує обмежений, але рівномірний приплив кисню до пляшки.

Читайте також:Німецький експерт про стиль "палацу Путіна": Це архітектура зневаги до людей 

На будь-що не заміниш

Таким чином, ембарго на натуральний корок із середземноморських країн ЄС стало для російських виробників "елітних вин" серйозною проблемою. Річ у тім, що навіть корок, наприклад, із Туреччини чи Тунісу не може розглядатися як альтернатива, якщо претендуєш на преміум-якість, каже Утс Граафманн. "При використанні корку з натурального коркового дерева є ризик того, що вино буде зіпсоване присмаком трихлоранізолу", - пояснює експерт.

Трихлоранізол (ТХА) може з'явитися в корі дуба через взаємодію грибків із залишками хімічних добрив чи інсектицидів у ґрунті. "У минулі десять років провідні виробники доклали чималих зусиль для того, щоб унеможливити забруднення трихлоранізолом. Завдяки цьому вони забезпечили собі довіру клієнтів, яким важливо гарантувати якість", - уточнює німецький фахівець.

У Кремль через Туреччину

Щоб Володимиру Путіну чи іншим поціновувачам елітного російського вина не потрапила пляшка напою із присмаком грибка та хімії, його довіреним виноробам доводиться крутитися. Як показав аналіз даних митниці з бази ImportGenius, починаючи з липня 2022 року, коли набуло чинності ембарго ЄС, ЗАТ "Абрау-Дюрсо" продовжило імпортувати корки португальської компанії Amorim, але не безпосередньо з Португалії, а через Туреччину. Відправником у митних деклараціях значиться не постачальник Amorim Cork SA, як це було до запровадження санкцій, а турецька логістична компанія MEPLINE LOJISTIK, яка доставляє товар зі Стамбула.

Актуальних даних митниці за 2023 рік у базі ImportGenius поки що немає. У ЗАТ "Абрау-Дюрсо" не відповіли на надіслані електронною поштою запитання, зокрема про те, чи тривають постачання в обхід санкцій через Туреччину донині. Зв'язатися з виробниками "Усадьба Дивноморское" неможливо: на фірмовому сайті в розділі "Контакти" вказані лише телефони Торгового дому "Абрау-Дюрсо". Таким чином, DW не вдалося уточнити у кремлівських виноробів, як вони планують вирішити проблеми з санкціями ЄС і чи не позначилися обмеження на якості продукції.

Португальці "вживатимуть додаткових заходів"

Своєю чергу, в компанії Amorim запевняють, що нічого не знають про подальші постачання до Росії через Туреччину. "Ми повідомили нашим колишнім клієнтам у Росії, що не хочемо далі постачати їм нашу продукцію у зв'язку із вторгненням Росії до України", - наголосили в португальській компанії. У відповідь на уточнюючі запитання DW про контроль за ланцюжком поставок представник Corticeira Amorim запевнив, що компанія, з урахуванням інформації про постачання через Туреччину, "розглядає вжиття додаткових заходів перевірки сумлінності контрагентів (due diligence), щоб знизити ризик постачання компаніям, які використовуються для обходу санкцій ЄС проти Росії".

У разі порушення санкцій Євросоюзу постачальникам загрожує штраф від 10 тисяч євро. Єврокомісія торік внесла на розгляд ЄС пропозицію збільшити мінімальний штраф до 5% від річного обороту компанії, а також зарахувати обхід санкцій до кримінальних злочинів.