"Криза газових цін застала Німеччину зненацька. Але в Берліні ще перед нападом Росії на Україну підозрювали, що Кремль маніпулює газовим ринком. Проте уряд не вдавався ні до яких дій".

Це передмова, яку економічна газета Handelsblatt робить до докладної розповіді про те, як Анґела Меркель (Angela Merkel) у 2021 році в останні місяці свого перебування на посаді канцлерки ФРН старанно обходила мовчанням дефіцит природного газу, який наростав у Німеччині, і домінуючим постачальником якого за роки її правління стала Росія в особі "Газпрому". Заголовок статті каже: "Канцлерка приховувала інформацію про тактику шантажу Путіна".

Süddeutsche Zeitung уже написала про "Північний потік-2"

Ця публікація частково ґрунтується на відомих, але зібраних тепер воєдино фактах, частково - на раніше секретних документах, які міністерство економіки ФРН надало німецьким ЗМІ за рішенням суду.

Газета Süddeutsche Zeitung (SZ) під час аналізу тисяч сторінок розсекреченого службового листування зосередилася на тому, як два коаліційні уряди консерваторів з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів протягом семи років за лаштунками лобіювали будівництво російського газопроводу "Північний потік-2", хоча офіційно увесь час позиціонували його як "виключно комерційний проєкт". Про результати цього журналістського розслідування DW докладно розповіла у статті "SZ: Меркель і Шольц завзято боролися за "Північний потік-2".

Handelsblatt обрала інший аспект теми: підземні сховища газу (ПСГ). Німецькі ПСГ - найпотужніші в ЄС, і частину з них у 2015 році коаліційний уряд Анґели Меркель, а саме - чинний тоді міністр економіки, соціал-демократ Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel), віддав у власність "Газпрому". Зокрема й найбільше у всьому Євросоюзі ПСГ Rehden, безпосередньо з'єднане з "Північним потоком-1".

Стаття починається з останньої службової поїздки Анґели Меркель. Вибори в Бундестаг вже пройшли, справа йде до зміни влади та канцлерства Олафа Шольца (Olaf Scholz). Газета нагадує, як після саміту ЄС у Словенії Меркель 6 жовтня 2021 року дає пресконференцію і намагається намалювати картину благополучної Німеччини, яку вона готується передати своєму наступнику.

Як Меркель намагалася вигородити "Газпром"

Кореспондент Handelsblatt запитує її на тій пресконференції про тривожні повідомлення: перед початком зими німецькі ПСГ недостатньо заповнені, а газ сильно дорожчає (на той час Росія, нагадаємо, вже зосереджувала війська на кордоні з Україною). Меркель відповідає, що радить не шукати простих пояснень високим цінам на газ. Росія експортує газ "не просто так", а за конкретними заявками, пояснює вона і додає, що, за її інформацією, немає таких заявок, "на які Росія відповіла б, що ми вам це не поставимо".

"А чи достатньо замовляється, чи, може, високі наразі ціни є причиною не замовляти так багато?", - ось, на думку Меркель, те питання, яке варто було б тоді ставити. Це була явна спроба вигородити "Газпром", пише тепер Handelsblatt і продовжує: "Що Меркель замовчувала: федеральний уряд на той момент давно вже підозрював, що Росія навмисно скорочувала постачання газу в Європу".

У розсекречених документах газета виявила службову записку чиновника міністерства економіки ФРН від серпня 2021 року з припущенням, що Росія через майбутнє завершення запуску "Північного потоку-2" стримує експорт в Північно-Західну Європу, щоб "створити тиск з метою (дострокового) введення в експлуатацію цього газопроводу". Далі в документі йдеться, що Росія, створюючи нестачу газу, може спробувати змусити німецьку владу "фактично запустити газопровід" до завершення його сертифікації.

У Берліні продовжували вірити заявам Путіна

Автор службової записки звертає особливу увагу на те, що "газосховища, які належать у Німеччині "Газпрому", заповнені - всупереч досвіду всіх останніх років - не дуже добре" і що закачування йде "дуже мляво". Цей документ ліг на стіл тодішнього міністра економіки Петера Альтмайєра (Peter Altmaier). Цей однопартієць Меркель з ХДС мав її особливу довіру. Того ж місяця Альтмайєр, за його словами, доніс цю інформацію не тільки до канцлерки, а й до всього кабінету міністрів.

Але в Берліні і далі довіряли російській стороні, яка спочатку посилалася то на пожежу на одному із родовищ, то на необхідність спочатку заповнити власні газосховища. Тим паче, що наприкінці жовтня Володимир Путін запевнив, що європейські газосховища незабаром будуть заповнені.

У результаті в грудні 2021 року, коли Петер Альтмайєр передав справи новому міністру економіки Роберту Габеку (Robert Habeck), тому була представлена нова службова  записка, в якій зазначалося: газосховища все ще заповнені в середньому лише на 59 відсотків, а "очікувана і обіцяна "Газпромом" закачка в жовтні та листопаді" так і не відбулася. Для порівняння: зараз, на початку літа 2024 року, коли німецькі ПСГ лише почали закачувати газ до наступної зими, рівень їх заповненості вже становить понад 73 відсотки. 

Закон про заповнення ПСГ змінив ситуацію

Handelsblatt зазначає, що напівпорожніх газосховищ до початку опалювального сезону можна було б уникнути, якби в Німеччині діяв закон, який зобов'язує операторів ПСГ забезпечувати напередодні зими певний рівень заповненості. Однак уряд Меркель незмінно відмовлявся від такого заходу, про що автор службової записки повідомив нового міністра: "Німеччина свого часу вирішила, що комерційні учасники ринку й надалі самі ухвалюватимуть рішення про закачку".

Нова правляча коаліція під керівництвом Олафа Шольца за пропозицією нового міністра економіки Роберта Габека вже навесні 2022 року такий закон ухвалила. В результаті Німеччина, незважаючи на те, що "Газпром" 31 серпня 2022 року остаточно припинив постачання в ФРН, а ціни злетіли до безпрецедентного рівня, увійшла у наступну зиму 2022/2023 з максимально заповненими газосховищами.

"Підхід до питання про газосховища свідчить про ще один провал очолюваного ХДС уряду у відносинах з Росією", - пише Handelsblatt. Іншими провалами газета вважає політичну підтримку будівництва "Північного потоку-2", а також схвалення в останній день офіційних повноважень кабінету міністрів під керівництвом Меркель доповіді про енергетичну безпеку Німеччини, яка фактично відкривала дорогу сертифікації газопроводу.

Про ці факти докладно розповіла Süddeutsche Zeitung у вже згаданій статті, до якої читачів відсилає і Handelsblatt.

Читайте також: Чому Євросоюз досі купує російський газ?