Газосховища у ФРН заповнено недостатньо - глава регулятора
Сергій Ромашенко | Максим Сидоржевський
29 травня 2022 р.
Глава Федерального агентства з мереж ФРН на тлі війни в Україні закликав нарощувати запаси газу. Він попередив, що у разі припинення постачання запасів палива вистачить лише на кілька місяців.
Газове сховище на захід від ГамбургаФото: picture alliance
Реклама
Керівник німецького Федерального агентства з мереж Клаус Мюллер (Klaus Müller) на тлі війни Росії проти України закликав нарощувати запаси природного газу в Німеччині. "Газові сховища в нашій країні заповнюються краще, ніж в минулі роки, і вже заповнено більше, ніж на початку травня. Проте їх недостатньо на той випадок, якщо ми раптом станемо отримувати менше російського газу або якщо постачання взагалі припиниться", - сказав він в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk у неділю, 29 травня.
У зв'язку з цим Мюллер нагадав про нові норми законодавства, згідно з якими газові сховища Німеччини має бути заповнено на понад 90 відсотків. Глава агентства з мереж зазначив, що якщо ці умови буде виконано, а постачання газу припиниться, то Німеччина матиме "необхідний буфер, щоб протриматися принаймні два з половиною місяці в стабільних умовах і за нормальної зими".
За словами Мюллера, для промисловості та споживачів це, безумовно, "дуже гідні умови, але по-справжньому хорошими їх все ж таки не назвати". Для того, щоб благополучно пережити наступну зиму, Німеччині потрібно переключитися на інших постачальників природного газу, окрім Росії, а приватні домогосподарства та промисловість повинні будуть економити газ, констатував глава Федерального агентства з мереж. Він зазначив, що у будь-якому випадку "витрати через енергетичну кризу будуть гігантськими, і потрібно з усією чесністю сказати про це людям, промисловості та економіці".
Німеччина нині отримує із Росії близько 35 відсотків необхідного їй газу. Із запуском плавучих терміналів зі скрапленим природним газом, що заплановано пізніше цього року, залежність ФРН від російського газу скоротиться, але виникнуть нові витрати. Частка газу, яка використовується в Німеччині для виробництва електроенергії, нині скоротилася до 10 відсотків порівняно з 15 відсотками у 2021 році.
На саміті Євросоюзу у Брюсселі 30 травня обговорюватимуться нові санкції проти Росії через її вторгнення в Україну. Як один з можливих заходів розглядається запровадження ембарго на постачання російської нафти. Таке рішення має бути ухвалено одноголосно, але Угорщина поки що виступає проти такого кроку і вимагає багатомільярдної компенсації у разі запровадження ембарго.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.