У неділю, 25 жовтня, в  Україні відбудуться місцеві вибори за новим виборчим законодавством, яке серед іншого передбачає обов'язкову гендерну квоту і відповідальність за її недотримання. Так, у виборчому списку партій має бути не менше 40% представників однієї статі. При чому, розставити у списку кандидаток та кандидатів потрібно таким чином, що вони гарантовано пройдуть до органів місцевого самоврядування. А саме в кожній п'ятірці списку має бути збережена пропорція двоє до трьох, тобто - дві жінки й три чоловіка або навпаки. Якщо ж цю вимогу партія проігнорує - її не зареєструють. DW з'ясовувала, з якими проблемами зіштовхнулися учасники виборів та як оцінюють нововведення експерти.

Без гендерного балансу шлях закритий

На місцевих виборах гендерну квоту вперше запровадили 2015 року. Але тоді санкцій за її недодержання не було. Тепер же вперше в історії України виборча комісія не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу. І такі випадки вже є на практиці. За даними громадської мережі "Опора", через порушення гендерної квоти у Рівненській області в місті Здолбунів міська виборча комісія відмовила партіям "Слуга народу" та "Наш край" у реєстрації їхніх кандидатів. Така ж доля спіткала партію "Свобода" у Житомирі, а також партії "Батьківщина" та "Громадянська позиція" у Збаражі Тернопільської області. Через порушення гендерних вимог Дніпровський міський тервиборчком відмовив у реєстрації партії "Наш край", а Кам'янський та Бердянський - партії "За майбутнє".

DW проаналізувала списки партій, які, за соціологічними опитуваннями, мають найбільше шансів пройти до Київради. Цікаво, що всі надають перевагу чоловікам. Так, у списку партії "УДАР" Віталія Кличка гендерне співвідношення виглядає так: 60 відсотків чоловіків та 40 відсотків жінок. Аналогічна ситуація в партіях "Голос", "Слуга народу", "Батьківщина", "Європейська солідарність".

Читайте також: Жінки на керівних посадах: досвід Литви

Певні труднощі є

Також DW поспілкувалася з представниками найрейтинговіших партій щодо перебігу виборчого процесу в умовах гендерних квот. Заступниця голови партії "Голос" та очільниця передвиборчого штабу Інна Совсун зазначила, що пошук жінок-кандидаток є трохи складнішим ніж чоловіків, адже багато відмовляється йти в список. "Дуже часто жінки бояться того, що в них недостатня кваліфікація. Хоча якщо подивитися на їхні резюме, то вони є не менш кваліфіковані ніж чоловіки", - пояснює вона. Також серед причин - страх агресивної публічної реакції на їхнє балотування та заборона чоловіка, вважає Совсун. "Такі сигнали ми отримали з кількох областей. Це не масово, але проблеми в наповненні гендерної квоти є", - розповіла вона.

З іншого боку квота створює технічні труднощі, тому що потрібно в кожному списку правильно розставити кандидатів, зауважила Совсун. "Але я переконана, що ці складнощі ніщо в порівнянні з тим, яку місію виконують квоти", - підкреслила вона.

Народна депутатка партії "Батьківщина" Альона Шкрум зазначила, що подекуди жінкам заважає йти на вибори їхній статус держслужбовця, адже вони мають брати відпустку за власний рахунок на час виборчої кампанії. "В мене є велика кількість скарг від жінок, які погодилися йти на вибори, але тепер не можуть цього зробити через те, що їх змушують писати відпустку за власний рахунок", - пояснює вона.

Натомість співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко вважає, що головною перепоною для просування в політичній кар'єрі жінок є менший фінансовий ресурс в порівнянні з чоловіками. Але проблем з пошуком жінок-кандидаток партія не відчуває, запевняє Геращенко. "Деякі люди не задаються питанням про професійний рівень кандидатів-чоловіків, але говорять, що фахову жінку знайти важко. Це неправда. У партії немає проблем з жінками-політиками. Проблеми є в політичних проєктів", - заявила вона.

Читайте також: Близько чверті парламентарів у світі - жінки

Квоти не становили проблем і для "УДАРу" Віталія Кличка, переконує чинна депутатка Київської міської ради від партії Ганна Старосенко. "У нас представлені як жінки з досвідом, які раніше з нами працювали, так і нові обличчя", - зазначила вона.

З великими труднощами стосовно дотримання гендерних квот на етапі формування виборчих списків не зіштовхнулася й "Слуга народу". Принаймні в цьому запевняє голова партії  Олександр Корнієнко. "Безумовно, є деякі нюанси. Так, наприклад, у деяких невеличких містах та селах переважає жіноче населення, тому і балотуватися в депутати там більше охочих жінок, ніж чоловіків", - зазначив він. І все ж таки у Здолбунові, судячи з усього, в "Слуги народу" проблема з пошуком жінок-кандидаток виникла.

DW також звернулась до партії "Опозиційна платформа - За життя", однак відповіді на момент публікації статті не отримала.

Читайте також: Що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

Партбудівництво - гарант якості

Завдяки квотам через пару виборчих циклів ситуація з залученням жінок до політики має органічно вирівнятися, і потреба в обов'язковому квотуванні відпаде, зазначає координаторка руху "Чесно" Віта Думанська.

"Проте наразі виникає питання до якості та професіоналізму кандидатів загалом. Партійність спустилася у малі громади (від 10 тисяч виборців), де ніхто взагалі не працював над партбудівництвом. Відповідно, до списку можуть потрапити кандидати без потрібних професійних компетенцій, проте з бажанням отримати доступ до ресурсу громади", - зазначила вона. Тому в умовах нерозвинутої партійної системи на першому етапі реформи квоти 70/30 було б достатньо, підкреслює політичний експерт і засновник Центру "Ейдос" Віктор Таран. 

Загалом, для того щоб квоти сприяли збільшенню залучення жінок у політику, необхідний комплексний підхід, додає політтехнолог Олександр Кондратенко. "І це не тільки квотний механізм, він не є панацеєю", - вважає він. На думку Кондратенка, необхідно позбуватися стереотипів, оскільки вони суттєво впливають на суспільну свідомість.