Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг дав інтерв'ю DW наступного дня після першого з 2019 року засідання Ради НАТО-Росія, що відбулося 12 січня. Підсумки цього засідання російська сторона назвала негативними. Як оцінює переговори генсек Альянсу, і на яких умовах у НАТО готові продовжувати діалог із Росією?

DW: Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав, що переговори з НАТО не мали успіху. Якою є ваша оцінка зустрічі Ради НАТО-Росія?

Єнс Столтенберг: Думаю, це була важлива зустріч, тому що важливим є сам факт, що союзники по НАТО змогли сісти за стіл переговорів з Росією після двох років відсутності зустрічей. Дискусія була дуже складною. Ми засідали протягом чотирьох годин. Але ця обставина, на мою думку, лише доводить важливість зустрічі, бо ми переживаємо критичний для європейської безпеки період. Ми вислухали Росію, ми оголосили наші позиції. Ми готові до діалогу з Росією, але ніколи не підемо на компроміс щодо основних засад європейської безпеки.

Україна з 2014 року присутня на порядку денному кожної Ради НАТО-Росія. Якщо Росія не захоче деескалації, чи готові ви почати дискусії з інших питань? 

Це все дуже взаємопов'язано. Щойно ми обговорюватимемо питання європейської безпеки, питання зниження ризиків та прозорості, то, звісно, Україна буде частиною цих дискусій. Але я думаю, що найкращий спосіб зараз - це не вирішувати дипломатичні питання публічно. І якщо Росія готова сісти за стіл переговорів, почнемо переговори. А потім під час цих перемовин, а не у ЗМІ, розмовлятимемо та домовлятимемося.

Чи не виникає у вас відчуття, що зараз ми сидимо і чекаємо, коли президент Путін вирішить, чи хоче він продовжувати переговори?

Звичайно, Росія вирішує, що їй робити, і вона має вибір: або діалог з НАТО і західними союзниками, або конфронтація. Тому ми маємо чітко усвідомлювати перспективи того, що діалогу не буде, а Росія знову застосує військову силу проти України. Але ми чітко заявили, що за (напад на. - Ред.) Україну будуть серйозні наслідки у вигляді суворих економічних санкцій. Ми надаватимемо підтримку Україні, щоб вона могла посилити здатність захищати себе. І союзники по НАТО, звичайно, зроблять все, що потрібно, щоб бути впевненими, що ми маємо необхідні сили у східній частині Альянсу не лише для захисту, а й для стримування будь-якої агресії проти союзників по НАТО.

Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко на пресконференції після зустрічі заявив, що Росія не має військ на Донбасі. Ви теж так вважаєте?

Росія контролює сепаратистів на Донбасі і таким чином присутня у східній частині України. У цьому немає жодних сумнівів.

Чи зменшилася після цієї зустрічі ймовірність того, що Росія перетне червону лінію? І як ви ставитеся до пропозицій деяких союзників розмістити в Україні більше обладнання, щоб бути краще підготованими у разі нападу Росії, хоча Україна й не входить до НАТО?

НАТО має плани на випадок різних непередбачуваних обставин, і, звісно, НАТО завжди може захистити всіх союзників, а також стримати агресію проти союзників. Україна є партнером Альянсу. Це не передбачено нашою статтею 5 про колективну оборону, але союзники надають їй підтримку. Частина цієї підтримки надається за лінією НАТО: нарощування потенціалу, трастові фонди тощо. Але більшу частину підтримки надають на двосторонній основі різні союзники - Сполучені Штати, Великобританія, Канада та інші. І я вітаю це. Зрештою, це допомога Україні в самозахисті. І це важливо, тому що це також чіткий сигнал Росії.

Чи можна говорити, що російське вторгнення в Україну сьогодні менш ймовірне, ніж учора?

Думаю, що ще зарано оцінювати результати цієї зустрічі, оскільки ми поки не бачимо відповіді російської сторони. Ми готові до діалогу і продемонстрували це вчора, але ми готові й до того, що Росія знову почне застосовувати військову силу проти сусіда.

Читайте також: У Конгресі США запропонували надати Україні статус "НАТО-плюс".