1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Гібридна війна Росії проти України

19 лютого 2022 р.

Найманці, кібератаки, цільова дезіоформація - Росія більше не робить ставку тільки на стратегію класичного ведення війни.

Майдан Незалежності у Києві
Майдан Незалежності у КиєвіФото: CARLOS BARRIA/REUTERS

Загрози для українців та українок у їхній країні тільки цього тижня: кібернапад на міністерство оборони та дві найбільші фінустанови - "Приватбанк" та "Ощадбанк". Клієнти не могли скористатись своїми банківськими картами, онлайнбанкінг також "лежав". З лінії розмежування на Сході України повідомлялось про активізацію бойових дій - між сепаратистами з самопроголошених "ЛНР" та "ДНР", яких підтримують російські військові, та українською армією. А в Росії Держдума звернулась до президента Володимира Путіна з тим, щоб він визнав ці утворення на Донбасі як державні.

Цей список можна продовжувати. Наведено лише кілька актуальних акцій гібридної війни, яку Росія веде проти України ось уже вісім років. Світ про них часом не знає зовсім. А для людей в Україні це буденність. "У гібридній війні особливо важливі невійськові засоби", - пояснює експертка з питань Східної Європи з берлінського Фонду "Наука і політика" Марґарете Кляйн (Margarete Klein).

Марґарете КляйнФото: SWP Berlin

"Йдеться не про першочергове заволодіння територіями, а про забезпечення впливу. Демонстрація військової міці, як-от концентрація військ, навчання у Білорусі, але й також узгоджена в часі комунікація, наприклад, щодо оголошення відведення військ і техніки, є частиною широкого спектра інструментів. При цьому ідеться про встановлення наративів. "І цим президент Путін володіє майстерно", - наголошує Кляйн.

Читайте також: Коментар: Визнання "ДНР та "ЛНР" - козир у рукаві Путіна

Стурбованість у світі, спокій у Києві

Той, хто цими тижнями, проглядає українські соцмережі, розмовляє з людьми там, може дуже здивуватись: тоді, як світова політика схвильовано обговорює можливість наступу Росії на Україну, співрозмовники в Україні є дуже спокійними.

Звісно, є родини, які занепокоєні тим, що відбувається, і навіть розмірковують виїхати з країни - до родичів в Польщу чи Німеччину. Ізраїль навіть готує широку акцію евакуації для євреїв в Україні.

Однак у самому Києві панує спокій. Люди, вочевидь, уже звикли до гібридної війни, яку веде Росія, і вони більш стійкі, ніж світова преса. Уже вісім років триває ця війна - з часу, коли в Україні відбулась Революція гідності.

"Це така стратегія на виснаження, якою намагаються чинити на Україну внутрішньополітичний тиск задля того, щоб повернути її тривало до проросійського курсу", - пояснює експертка Фонду "Наука і політика". "Метою також, беззаперечно, є досягнути на Заході втоми від України", - пояснює Кляйн перманентні загострення та розрядки ситуації.

Ідеться про враження, які виникають. "Наприклад, представляти американський уряд як параноїдальний. І оголошувати відведення саме тоді, коли в Москві перебуває канцлер Шольц, - каже Кляйн. - Водночас ми досі не бачимо достатніх доказів суттєвого відведення військ, перш за все тих частин, які були перекинути здалека - з Сибіру чи Далекого Сходу. Це було б справжнім сигналом відведення. Насправді ж відводять лише ті війська, які можна знову швидко перекинути назад".

Читайте також: Росія відводить війська від України чи нарощує? Як реагують у НАТО

Путін хоче уразити українську економіку

Це військове шоу біля українських кордонів має конкретний вплив на Україну. Через загрозу війну - реальну чи ні - національна авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" за один день втратила страховку та заявила про перекидання її літаків закордон. Український уряд мусив ухвалювати термінове рішення про виділення 17 мільярдів гривень для гарантій безпеки польотів над Україною МАУ та інших авіапервізників.

Проєвропейський шлях України, зазначає Кляйн, Захід - і перш за все Європейський Союз - підтримують економічно. Тому, одна з цілей Путіна у гібридній війні, "уразити українську економіку". Росії, за словами Кляйн, не йдеться в першу чергу про безпековий буфер щодо східноєвропейських членів НАТО. Москва хоче завершити західний курс України. "Гібридна війна створює непевність, яка має налякати інвесторів", - пояснює Кляйн.

Читайте також: Що кажуть німецькі аналітики про візит Шольца до Москви

Швидке відновлення після удару пандемії 

А Україна, з економічної точки зору, доволі успішна у своєму прозахідному курсі. Торік торговий баланс тільки між Німеччиною та Україною уже відновився від шоку пандемії COVID-19 2020 року. Нині він знову становить 7,7 мільярда євро. "Складається враження, що Україна може сама себе взяти в руки та виборсатися власними силами", - казав глава Німецько-української торгової палати Александер Маркус на початку цього тижня. А щодо гібридної війни Путіна він додав, що вона не матиме результату. Він бачить у країні, перш за все, молодь, яка хоче щось створювати.

Саме дух проєвропейської революції на Майдані вісім років тому приваблює в Україні інвесторів. Тоді багато її учасників були школярами чи студентами - нині багато з них засновники стартапів та підприємств. Одна оглядачка написала днями у Twitter, що чує від збуджених репортерів, які думали про війну, а вражені "кількістю хіпстерів" у Києві.

З цього погляду зрозуміло, чому саме зараз Путін загострює гібридну війну. Прикриваючись питанням про членство України в НАТО, Путін дав зрозуміти, що у Кремлі бачать проєвропейські успіхи України. "Кажуть, що Україну завтра не приймуть. А коли її приймуть? Тоді, коли вона буде готова, - а потім російський президент додає, - але тоді для нас уже буде запізно".

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW