Зеегофер - проти продовження заборони на вислання сирійців
Микола Кондратенко | Сергій Ромашенко
27 листопада 2020 р.
Термін заборони на вислання сирійців з Німеччини спливає 31 грудня. Глава МВС Зеегофер вважає, що слід відкрити можливість хоча б для вислання окремих злочинців і радикалів.
Реклама
Міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer) виступає проти продовження заборони на вислання сирійців з Німеччини, термін дії якої спливає 31 грудня. "На конференції глав МВС (федерації та земель ФРН. - Ред.) я виступатиму за те, щоб надалі замість загальної заборони ми могли вивчати в кожному окремому випадку можливість вислання з Німеччини хоча б злочинців і осіб, що становлять загрозу для безпеки", - сказав він в інтерв'ю інформагентству dpa в п'ятницю, 27 листопада.
Загальна заборона на вислання біженців назад до Сирії була вперше ухвалена в 2012 році і з тих пір її багато разів продовжували. Громадянська війна на більшій частині території Сирії вже закінчилася. Правозахисники, утім, підкреслюють, що в Сирії особам, яких підозрюють у негативному ставленні до сім'ї президента Башара Асада, як і раніше загрожують тортури і смерть. У той же час в декількох районах Сирії, які все ще перебувають під контролем ісламістів і повстанців, існують ризики для прихильників Асада, вказують вони.
Реклама
Доповідь про ситуацію в Сирії
Важливим чинником, який впливає на рішення конференції глав МВС федерації і земель, де вирішується питання продовження терміну дії заборони на депортацію, є звіти міністерства закордонних справ про ситуацію у відповідній країні. За словами прессекретарки МЗС, востанне такий звіт про Сирію оновлювався ще у червні. Вона також повідомила, що у грудні МЗС надасть оновлений звіт щодо ситуації в країні. Втім, вона не назвала конкретної дати.
Федеральна земля Саксонія нещодавно запропонувала міністерству внутрішніх справ ФРН підготувати до конференції глав МВС федерації і земель, запланованої на 9 грудня, власну доповідь про ситуацію в Сирії. Ця ініціатива, однак, є спірною, оскільки у МВС ФРН немає своїх джерел інформації про становище в Сирії і неясно, на яких даних така доповідь базуватиметься.
Зеегофер поки не виявляв бажання віддати у своєму відомстві розпорядження про підготовку подібного документа. В інтерв'ю dpa він заявив, що "весь федеральний уряд повинен домагатися того, щоб злочинці і особи, що становлять загрозу для безпеки, покинули нашу країну".
Критика намірів Зеєгофера
З різкою критикою намірів глави МВС Німеччини виступила правозахисна організація Pro Asyl.
"Враховуючи тортури ув'язнених, свавільне переслідування і воєнні злочини проти цивільного населення, зрозуміло, що депортації є і залишаються такими, що суперечать міжнародному праву ", - заявив виконавчий директор Pro Asyl Ґюнтер Буркгардт (Günter Burkhardt), цитує агентство новин AFP.
Критично до цієї ідеї поставився також і представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у Німеччині Франк Ремус (Frank Remus).
"Існують значні загрози безпеці для репатріантів у всіх частинах країни", - сказав він виданню Die Welt. За його словами, депортація осіб, "яким на батьківщині загрожують тортури і смерть", несумісна із вимогами щодо захисту прав людини.
Монастирі надають притулок біженцям у Німеччині (25.12.2015)
02:03
Сусідня камера 3.15: Біженці за ґратами
Одна з багатьох: Шації Лутфі 19 років і вона сидить у в'язниці, хоч не порушила закон, а стала біженкою. Її притулок - колишня в'язниця в Нідерландах. Фотограф агенції AP Мухаммед Мухейсен показує людей, які так живуть.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Двоярусне ліжко, два стільці, синтезатор
Вони прибули з Афганістану - 27-річний Хамед Кармі та його 25-річна дружина Фарішта Морахамі - й розташувалися в "своїй камері" у місті Гарлем в Нідерландах. Він грає на синтезаторі, вона слухає. Музика, а не війна. Та чи зможуть вони залишитися в Європі?
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Безліч дверей, а за ними трохи денного світла
Такий вигляд має колишня в'язниця "Де Купел" у Гарлемі. Тут розмістили кількасот біженців. Один із них - 25-річний Реда Ехсан з Ірану. Він відпочиває на столику у внутрішньому дворі. Тут перед ним відкривається зовсім інший вид на в'язницю.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
В'язниця є в'язниця
Навіть коли сама будівля підпадає під дію закону про захист архітектурних пам'яток і з людьми тут добро поводяться, в'язниця залишається в'язницею, і тут нічого не зміниш. Це особливо помітно на цьому фото спільного перекуру 36-річного Мохаммеда Бена Салема з Алжиру (ліворуч) та 22-річного Аміна Оші з Лівії.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Чашка чаю перед дверима
Сіратулла Хаятулла з Афганістану воліє краще пити чай, ніж каву. Ось тут, прямо перед дверима своєї камери. Можна було б уявити собі зручніші місця, можливо, навіть більш людні. Але 23-річний афганець, вочевидь, думає про щось позитивне, принаймні про це можна виснувати з виразу його обличчя.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Із Сомалі до Гарлема
Самотніх жінок розмістили окремо. Крізь це вікно фотограф агентства AP Мухаммед Мухейсен побачив жінку з Сомалі. Іджаві Мохамед 41 рік. Тут вона, так само, як інші, чекає на непевне майбутнє. На її батьківщині панує насильство.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Афганістан, Сомалі, Ірак…
Колишня в'язниця в Нідерландах - це такий собі мікрокосмос того, що в Європі називається "кризою біженців". Тут зустрічаються люди з кризових регіонів усього світу. 24-річний Яссір Хаджі та його 18-річна дружина Гербія прибули з Іраку. Гербія не ходить до перукарні чи косметичного салону. Брови їй підводить чоловік.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Така собі пральня
Тут біженці знову потрапляють у впорядкований світ. Без війни, без хаосу, без безладу, а з точністю до навпаки. Такою пральнею багато-хто з них вже давно не міг користуватися у себе на батьківщині.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Кінець переслідуванням за гомосексуальність?
Цей молодий чоловік не хоче розкривати своє ім'я. Так само він не хоче, щоб люди бачили повністю його обличчя. Причиною цього є його гомосексуальність. Відомо лише, що сам він з Марокко.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Допомога молитви
65-річна Фатіма Хуссейн - одна з найстарших біженок, з якими фотограф агенції AP познайомився в Гарлемі. Жінка дозволила йому зазирнути до її камери та навіть зробити знімок у той час, коли вона молиться. Вона теж з Іраку.
Фото: picture alliance/AP Photo/M. Muheisen
Пас на вільне місце
Нааран Баатар, якому 40 років, прибув до Гарлема з Монголії. Він грає в баскетбол на майданчику. Адміністрація та працівники притулків намагаються підготувати біженців до життя на волі. Якщо… Так, якщо їм дозволять залишитися та не депортують на батьківщину.