Глава МЗС ФРН поки не бачить шансів для повернення РФ до G7
Микола Кондратенко
27 липня 2020 р.
Гайко Маас визнав, що на даному етапі відносини з Москвою "складні" за багатьма напрямками.
Міністр закордонних справ ФРН Гайко МаасФото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Реклама
Німеччина наразі не бачить можливості для поверенення Росії до складу G7 і тим самим розширення формату до "Великої вісімки". Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) в інтерв'ю виданню Rheinische Post, опублікованому у понеділок, 27 липня.
"Росія сама може зробити найбільший внесок у те, щоб ці двері (для неї. - Ред.) відкрилися", - упевнений глава зовнішньополітичного відомства Німеччини. "G7 і G20 - це два формати, які розумно узгоджені, у нас немає необхідності ще в G11 або в G12", - вважає німецький політик.
"Причиною виключення Росії стала анексія Криму і втручання на сході України. До того часу, поки у нас немає рішення (цих проблем. - Ред.), я не бачу жодних шансів (для повернення РФ. - Ред.)", - наголосив Маас.
Маас: відносини з Москвою - складні
Гайко Маас визнав, що зараз відносини з Москвою "складні" за багатьма напрямками. При цьому німецький міністр додав, що конфлікти в Сирії, в Лівії та в Україні можуть бути врегульовані тільки спільно з Росією. За його словами, Німеччина грає роль посередника в Лівії і спільно зі Францією - на Донбасі. Проте Росія теж повинна "зробити свій внесок", - що на сході України, на думку Мааса, відбувається "дуже повільно". Глава МЗС ФРН нагадав, що на початку липня Москва заблокувала проєкт резолюції Ради Безпеки ООН щодо продовження транскордонного механізму надання гуманітарної допомоги Сирії.
Взаємодія з РФ - один з пріоритетів головування в Раді ЄС
Раніше, 13 липня, глава МЗС ФРН Маас, заявив на засіданні Комітету у закордонних справах Європарламенту, що політика щодо Росії та України буде одним з пріоритетів для Німеччини під час головування в Раді ЄС.
Глава німецького МЗС тоді також заявив, що діалог в "нормандському форматі" про реалізацію мінських угод і домовленостей саміту в Парижі просувається повільно. "Переговори нелегкі, прогрес обмежений, але рішення на сході України буде передумовою того, щоб всередині ЄС взагалі можна було говорити про тему Росії", - наголосив Маас. Він, зокрема, нагадав, що домовленості саміту "нормандської четвірки" в Парижі про розведення сил поки не виконані.
Як повідомлялось, наприкінці травня президент США Дональд Трамп виступив за те, щоб запросити до Великої сімки Росію, а також Південну Корею, Австралію та Індію. За його словами, нинішній формат групи застарів.
Дорога життя: як люди перетинають лінію фронту у Станиці Луганській
Щоб потрапити з "ЛНР" у Станицю Луганську тисячі людей щодня долають зруйнований міст. Нещодавнє розведення сил дало їм надію на полегшення. Найдраматичніші моменти з життя найбільш проблемного КПВВ - у фотодобірці DW.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Міст через лінію фронту
Міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській підірвали під час боїв у 2015 році. Президент Володимир Зеленський, який 7 липня разом із главою Європейської Ради Дональдом Туском відвідав КПВВ, пообіцяв якнайшвидше його відновити. Проте для цього сепаратисти мають демонтувати свої укріплення. А в "ЛНР" вже заявили, що односторонні дії з ремонту мосту зірвуть розведення сторін.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Кордон, створений війною
КПВВ "Станиця Луганська" - єдиний у Луганській області та один із п’яти функціонуючих на Донбасі. Щодня лінію розмежування тут перетинають в середньому 5-6 тисяч людей. Пішки. Більшість з них повертається того ж дня. Вони ідуть на підконтрольну уряду територію, щоб отримати пенсію, зробити покупки або відвідати рідних, які живуть на іншому боці лінії фронту.
Фото: DW/M. Berdnyk
Вимушено зареєстровані переселенці
Багато людей на КПВВ офіційно є переселенцями. Втім, більшість з них досі мешкає на території "ЛНР". Фіктивний статус біженців їм потрібен, щоб отримувати пенсії та соціальні виплати на підконтрольній уряду території. Аби не втратити статус переселенця, вони мають раз на два місяці перетинати лінію розмежування. Президент Володимир Зеленський запропонував збільшити цей термін до одного року.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Найбільш вразливі
На КПВВ дуже багато людей в інвалідних візках. Зазвичай на вулицях українських міст, не пристосованих для людей з особливими потребами, їх не побачиш. Проте тут правила одні для всіх: мешканці окупованих територій, які мають інвалідність, так само повинні періодично перетинати лінію фронту, щоб підтвердити фіктивний статус переселенця і отримати пенсію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Вбивча спека
Люди у чергах потерпають від шаленої спеки. Медики розповідають, що у літні дні на КПВВ "Станиця Луганська" десятки цивільних зазнають теплових ударів. Трапляються і смертельні випадки. 22 червня від інсульту тут помер літній чоловік, який прямував з "ЛНР" на підконтрольну уряду територію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Між двома "нулями"
Це - колишні передові укріплення української армії, так званий "нуль". Бійці залишили їх під час розведення сил. Люди кажуть, що переходити на інший бік їм тепер стало психологічно легше - почуваються більш безпечно. Адже раніше частина шляху лежала між передовими позиціями ЗСУ і сепаратистів, які знаходились на відстані лише 400 метрів одна від одної.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Нагадування про війну
Обабіч переходу - зруйновані під час активної фази війни будинки. Станиця Луганська належить до населених пунктів, що найбільше постраждали від бойових дій. Загалом у Станично-Луганському районі було пошкоджено або зруйновано майже 4000 будинків - це приблизно п'ята частина всього житлового фонду.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Небезпечні сюрпризи
Залишок снаряду, що на світлині, не є небезпечним - на відміну від мін і боєприпасів, що не розірвалися. Скільки їх на узбіччі - достеменно не знає ніхто.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Побоювання вандалізму
Раніше цей пам’ятник загиблим нацгвардійцям знаходився на контрольованій ЗСУ частині переходу. Після розведення сторін він опинився у "сірій зоні", де немає української влади. Військові побоювались, що прихильники сепаратистів можуть пошкодити пам’ятник. Втім, цього не сталося. Також ніхто не чіпає українських прапорів, які залишились на колишніх передових позиціях ЗСУ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Станичні "рикші"
Людей, які не мають сил подолати перехід пішки, за гроші підвозять так звані "рикші" або "бабковози". Увага журналістів їм не подобається - адже їхній бізнес нелегальний. Втім, завадити їм нікому - влади у "сірій зоні" немає. На саміті Україна-ЄС президент Володимир Зеленський пообіцяв пустити переходом автобуси і електрокари. Але наразі "рикші" залишаються єдиним транспортом на КПВВ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Руслан і його візок
"Бабковоз" Руслан працює на переході вже понад чотири роки. Має власний візок. Поїздка від мосту до українського КПВВ - а це десь кілометр - коштує 50 гривень або 100 російських рублів, які в ходу в "ЛНР". Втім, запевняє чоловік, може підвезти і безкоштовно, якщо "пасажир" не має грошей. Розповідає, що послугами "рикш" користується навіть молодь заради розваги.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Торгівля попри блокаду
Інший поширений бізнес на КПВВ - перевезення товарів з підконтрольної уряду України території до "ЛНР". Людей, які цим займаються, називають "тачечниками". На підконтрольну сепаратистам частину Луганщини везуть здебільшого продукти харчування і засоби особистої гігієни. Адже на підконтрольній уряду території вони дешевші та більш якісні. Одна людина може провезти не більше 75 кілограмів на добу.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
"Тачечник"-поет
"Тачечник" Євген Вальдман колись працював бухгалтером. Тепер возить продукти зі Станиці Луганської в "ЛНР". Сьогодні у його візку - 22 кілограми сиру. Розраховує заробити 250 гривень. У вільний час пише вірші про війну на Донбасі. Каже, що після розведення сторін атмосфера на переході стала менш напруженою. Як і всі на переході, мріє про мир.
