Газопровід "Північний потік-2" нині не відповідає нормам європейського енергетичного законодавства, заявила Анналена Бербок в ефірі телеканалу ZDF.
Реклама
Нова міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) нині не бачить підстав для введення в експлуатацію суперечливого газопроводу "Північний потік-2". Цей газопровід поки що не відповідає нормам європейського енергетичного законодавства, заявила Бербок у неділю, 12 грудня, в ефірі телеканалу ZDF. Крім того, за її словами, зрозуміло, що "у разі подальшої ескалації (російсько-українського конфлікту- Ред.) цей газопровід не може бути підключений до мережі". Це погодив колишній федеральний уряд зі США, уточнила глава МЗС ФРН.
У своїй угоді сторони німецької урядової "світлофорної коаліції" закріпили положення про те, що до енергетичних проєктів, до яких належить і "Північний потік-2", застосовується європейське енергетичне законодавство, наголосила Анналена Бербок. "І це означає, що у нинішньому вигляді цей газопровід не може бути схвалений, оскільки він не відповідає вимогам європейського енергетичного законодавства, а питання безпеки у будь-якому випадку залишаються не вирішеними", - наголосила вона.
Реклама
Потрібні переговори
Бербок в інтерв'ю ZDF також зазначила, що визнання "суверенітету України залишається основою для всіх наших дій та для всіх переговорів" з Росією. При цьому глава МЗС ФРН наголосила, що "двері для переговорів завжди і в будь-який час відчинені". Країни, що входять до Великої сімки, виступають за повернення до "нормандського" формату переговорів, зазначила глава німецького зовнішньополітичного відомства.
"Зараз ми перебуваємо на тій стадії, коли ми хочемо зробити все, щоб переговори могли відбутися знову, тому що переговори - найкращий та найнадійніший спосіб уникнути подальшої ескалації", - зазначила Бербок.
Останнім часом дедалі частіше повідомляється про скупчення російських військ на кордоні з Україною. За даними західної та української розвідки, нинішній стан справ може свідчити про підготовку Росії до наступу вже цієї зими.
Як заявляв нещодавно міністр оборони України Олексій Резніков, найімовірнішим часом для ескалації з боку Росії може бути кінець січня. Він припустив, що кількість російських військ біля українських кордонів може зрости до 175 тисяч. Водночас у Кремлі всі звинувачення в підготовці можливого вторгнення відкидають.
Як повідомлялося, минулого літа США та уряд Німеччини під керівництвом тодішньої канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) у спільній заяві застерегли Росію від "використання енергоресурсів як зброї або вчинення подальших агресивних дій проти України". У цьому випадку Німеччина "діятиме на національному рівні та на рівні Європейського Союзу і домагатиметься вживання ефективних заходів, включно з санкціями, для того, щоб обмежити можливості Росії у експорті в енергетичний сектор Європи, включно з експортом газу", йшлося у заяві.
Газ, зброя, Крим: чого чекати Україні від нового уряду ФРН
05:41
Новий уряд Німеччини
8 грудня Олафа Шольца було затверджено новим канцлером Німеччини. Решта членів його уряду також склала присягу. Хто ж увійшов до нового уряду Німеччини?
Фото: dpa/picture alliance
Олаф Шольц замінив Анґелу Меркель на посаді канцлера ФРН
Соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) став наступником канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). 63-річний Шольц - досвідчений політик, в уряді Меркель він був міністром фінансів, а раніше - бургомістром Гамбурга.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Вольфґанґ Шмідт
Вольфґанґ Шмідт (Wolfgang Schmidt) із СДПН очолив відомство федерального канцлера. Подейкують, що ніхто інший не знає майбутнього главу уряду Олафа Шольца так добре, як він. Вже 20 років ці два уродженці Гамбурга працюють разом. 51-річний Шмідт вірив, що Шольц може стати канцлером, коли багато хто про це навіть не думав.
Фото: Kay Nietfeld/picture alliance/dpa
Карл Лаутербах
Один із головних сюрпризів у новому Кабінеті міністрів ФРН - поява в ньому 58-річного Карла Лаутербаха (Karl Lauterbach). Соціал-демократ, лікар за освітою, за час пандемії став одним із медійних символів боротьби з коронавірусом, виступаючи у десятках ток-шоу з порадами та поясненнями. Спочатку його призначення на цю посаду не планувалося.
Фото: picture alliance/dpa
Крістіне Ламбрехт
Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) зі СДПН у старому уряді була міністеркою юстиції. Тепер вона очолила міноборони. 56-річній юристці дісталося міністерство, яке в Німеччині вважається одним із найбільш непростих. За нової міністерки закордонні місії Бундесверу піддаватимуться систематичній оцінці. Ламбрехт - третя жінка на чолі міноборони ФРН.
Фото: Hannibal Hanschke/REUTERS
Губертус Гайль
До нового уряду увійшов 49-річний соціал-демократ Губертус Гайль (Hubertus Heil), який очолив міністерство праці ФРН. Аналогічну посаду він обіймав у попередньому уряді Анґели Меркель.
Фото: Uwe Koch/Eibner-Pressefoto/picture alliance
Клара Ґейвіц
Клара Ґейвіц (Klara Geywitz) очолила новостворене міністерство будівництва та житла. У планах уряду - будівництво 400 тисяч квартир щорічно. 45-річна уродженка Бранденбурга багато років брала активну участь у місцевій та державній політиці. Вона - заступниця голови регіонального відділення Соціал-демократичної партії Німеччини. Канцлер Шольц бачить у ній "дуже великий талант".
Фото: Reuters/A. Hilse
Ненсі Фезер
Міністерство внутрішніх справ уперше очолила жінка. 51-річна адвокатка Ненсі Фезер (Nancy Faeser) родом із Гессена, де була лідеркою регіонального відділення СДПН та головою парламентської фракції у ландтазі. Фезер хоче зосередитись на боротьбі з правим екстремізмом і вже пообіцяла суттєво підвищити рівень оснащення поліції. Люди мають право на безпеку у країні, заявила вона.
Фото: Hannibal Hanschke/REUTERS
Свенья Шульце
53-річна Свенья Шульце (Svenja Schulze) із СДПН раніше була міністеркою довкілля, а тепер очолила міністерство економічного співробітництва та розвитку. "Глобальні питання завжди цікавили мої думки", - сказала Шульце на презентації Кабінету. За її словами, вона впевнено почувається на міжнародній арені.
Фото: Toni Kretschmer/BMU/dpa/picture alliance
Крістіан Лінднер
Крістіан Лінднер (Christian Lindner) отримав одну із ключових посад у новому Кабінеті. Він очолив міністерство фінансів - ця посада вважається у федеральному уряді другою за важливістю після канцлера. 42-річний політик з 2013 року є головою ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП).
Ще один ліберал, який увійшов до нового уряду, - 44-річний юрист Марко Бушманн (Marco Buschmann). Він обійняв посаду міністра юстиції. Бушманн добре знає партію, він брав участь у її реформуванні після того, як ВДП не пройшла до Бундестагу на виборах 2013 року. Останні чотири роки Бушманн був головою фракції ВДП у Бундестазі.
Міністерський пост отримав й генеральний секретар ВДП 51-річний Фолькер Віссінґ (Volker Wissing). Він став міністром транспорту та цифрової інфраструктури. Віссінґ уже знайомий з роботою у складі коаліції з Зеленими та соціал-демократами. У Рейнланд-Пфальці він був членом уряду за участю цих партій.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Беттіна Штарк-Вацінґер
Четвертою міністеркою нового уряду від ВДП стала Беттіна Штарк-Вацінґер (Bettina Stark-Watzinger), яка очолила міністерство освіти та науки. Останні чотири роки вона була депутаткою Бундестагу. Під час передвиборчої кампанії Штарк-Вацінґер приділяла багато уваги темі освіти, закликала до "фундаментальної зміни системи".
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Анналена Бербок
Співголова Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) була кандидаткою у канцлери та мала непогані шанси обійняти цю посаду. Досягти цієї мети їй не вдалося, проте Зелені покращили результат порівняно з виборами 2017 року. Бербок стала міністеркою закордонних справ. Таким чином вона є другою представницею Зелених на чолі МЗС після Йошки Фішера, який очолював це відомство з 1998-го до 2005 року.
Фото: Bernd Settnik/picture alliance/dpa
Роберт Габек
Роберт Габек (Robert Habeck) з 2018 року є співголовою партії Зелених. 52-річний філософ та колишній міністр в уряді землі Шлезвіг-Гольштейн очолив заново створене міністерство економіки та захисту клімату. Окрім того, Габек став віцеканцлером.
Фото: Reuhl/Fotostand/picture alliance
Джем Ездемір
Колишній співголова партії Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir) очолив міністерство сільського господарства. Цьому рішенню передувала запекла боротьба за міністерські портфелі серед Зелених. Її програв голова фракції Зелених у Бундестазі Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) із лівого крила партії. Ездемір став першим членом федерального уряду, який має турецьке походження.
Фото: Getty Images/AFP/J. MacDougall
Штеффі Лемке
Головою міністерства охорони навколишнього середовища, безпеки ядерних реакторів та захисту споживачів стала Штеффі Лемке (Steffi Lemke). З 2002-го до 2013 року вона була федеральною виконавчою секретаркою партії Зелених. За професією Лемке - інженерка-агрономка. У Бундестазі 53-річна політикиня зі Східної Німеччини приділяла особливу увагу боротьбі за захист морів від забруднення.
Фото: Hendrik Schmidt/picture alliance/dpa
Анне Шпіґель
Ще одна представниця Зелених, Анне Шпігель (Anne Spiegel), очолила міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді. Вона добре знайома з цією тематикою, оскільки керувала подібним міністерством у Рейнланд-Пфальці. 40-річну Шпіґель відносять до представників лівого крила Зелених.
Фото: Armando Babani/AFP
Клаудія Рот
Клаудія Рот (Claudia Roth) стала міністеркою з питань культури та ЗМІ. 66-річна Рот у минулому двічі була співголовою партії Зелених і досі є однією із найвідоміших її представниць у країні. З 2013 року вона обіймає посаду віцеголови Бундестагу. У молодості Рот була менеджеркою анархістського музичного гурту Ton Steine Scherben.