Німеччина не виключає загрозу нового військового вторгнення Росії в Україні, але також існує ймовірність енергетичних та кібератак. Про це заявила у понеділок, 7 лютого, міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), яка прибула з дводенним візитом до України, під час спільного брифінгу з українським колегою Дмитром Кулебою в Києві.

"Зараз 2022 рік - напад (Росії - Ред.) можливий не тільки військовий, а також кібератаки і переривання постачань енергоресурсів. Це може бути гірше за танковий напад. Ми не хочемо погіршення енергетичної ситуації в Україні", - сказала вона.

Читайте також: У Німеччині готують танк для акції на кордоні України та РФ

Тому, за словами Бербок, Німеччина робить великий внесок в безпеку України у фінансовому плані, зокрема, інвестує в енергетичні проєкти. "Ми підготували кредит щодо водневих технологій (…) Що стосується кіберзахисту, то до кінця місяця в Київ приїде наш кіберпосол, ми проведемо спільні консультації", - заявила міністерка. Також ФРН планує розширити кредитну лінію і надалі підтримувати реформи в Україні, а також допомагати внутрішньо переміщеним особам, додала Бербок.

Своєю чергою український міністр Кулеба заявив, що базовий сценарій РФ - дестабілізація ситуації в Україні. "Одна з її задач вбивання клину між Україною і Німеччиною. Цього нікому не вдасться зробити. Україна не виключає жодного сценарію розвитку подій. Ми готуємось до всього…Не треба лякати українців війною. Ми ведемо її з 2014 року", - сказав він. 

Також Кулеба, говорячи про питання постачання зброї, наголосив, що завдання України та ФРН - не сваритись, а шукати точки дотику. "Щодо зброї ми звісно говорили. Але не проте, чого Німеччина не може зробити, а про те, що вона може зробити і що має намір зробити у сфері оборони і безпеки", - сказав він.

Читайте також: Хакери перевіряють Україну на міцність. Хто стоїть за кібератаками?

Підтримка "нормандського формату"

Також Бербок наголосила на важливості "нормандського формату", політичні радники якого мають зустрітись цього тижня в Берліні. За її словами, "успіхом є те, що ці переговори взагалі відбуваються". Бербок додала, що треба тримати відкритими всі канали дипломатії, і тому продовжується діалог з Росією.

Водночас Кулеба зазначив, що йде робота над тим, аби після переговорів у Берліні була ще одна зустріч. "Важливо, щоб Росія залишалась на дипломатичному треку. Треба розблокувати роботу Тристоронньої контактної групи", - сказав він. При цьому він наголосив, що Україна не їздить на переговори, щоб "здавати свої позиції".

"Червоні лінії: поступки щодо територіальної цілісності України. Ми не підемо на прямий діалог з "ДНР-ЛНР" (це виключно інтерес Росії, щоб позбутись статусу сторони конфлікту). Бербок не примушувала мене до будь-яких поступок в питанні регулювання конфлікту. У нас був обмін думками друзів щодо дипломатичного врегулювання конфлікту", - сказав він.

Також, за словами Кулеби, на порядку денному його переговорів з Бербок був Крим. "В серпні буде парламентський саміт Кримської платформи. Ми також поговорили про євроінтеграцію нашої держави. Діалогом з Бербок я задоволений", - зазначив він.

Читайте також: Як в Україні відреагували на зустріч у "нормандському форматі" в Парижі

Візит до меморіалу жертв Голодомору і лінію розмежування

Свій візит в Україну Бербок розпочала з відвідування разом з Кулебою меморіалу жертв Голодомору. Нагадаємо, що Німеччина досі офіційно не визнала Голодомор геноцидом українського народу. У жовтні 2019 року петиційний комітет Бундестагу розглянув це питання. Петиція набрала тоді 73 тисячі підписів за необхідних 50 тисяч. Однак рішення з цього питання однак досі не ухвалене. 

Під час візиту також планується поїздка німецької міністерки на лінію розмежування на сході України. Там, за словами Бербок, вона розмовлятиме з людьми на місцях. "Побачу катастрофічну гуманітарну ситуацію ще й в умовах пандемії. Реалізація Мінських домовленостей - це доля цих людей. Ми, політики повинні подбати про те, щоб страждання цих людей пом'якшились і зникли", - наголосила вона.