Чинний міністр внутрішніх справ Австрії очолить уряд країни та стане головою правлячої Австрійської народної партії (АНП). Його одноголосно було номіновано правлінням партії.
Реклама
Міністра внутрішніх справ Австрії Карла Негаммера (Karl Nehammer) номіновано на посаду голови правлячої консервативної Австрійської народної партії (АНП). Відповідне рішення одноголосно ухвалило правління партії у п'ятницю, 3 грудня, повідомляє агенція dpa.
Згодом Негаммера має ще офіційно затвердити головою партії з'їзд АНП. Передбачається, що саме новий голова австрійських консерваторів стане новим федеральним канцлером країни. Оскільки чинний канцлер Австрії Александер Шалленберґ (Alexander Schallenberg) напередодні, 2 грудня, відмовився від амбіцій очолити партію та анонсував свою відставку, адже, за його словами, партію та уряд має очолювати одна людина.
Шалленберґ, який обіймає свою нинішню посаду з жовтня, заявив про намір подати у відставку після того, як його попередник на посаді канцлера і чинний лідер АНП Себастьян Курц (Sebastian Kurz) оголосив про те, що йде з політики.
Хто такий Карл Негаммер?
49-річний Негаммер очолював міністерство внутрішніх справ Австрії з 2020 року. Він є професійним військовим у званні лейтенанта. Вважається, що він виступає за жорсткішу позицію проти нелегальної міграції та радикального ісламізму. Одним з головних його проєктів на посаді міністра внутрішніх справ була реструктуризація внутрішньої розвідки, яка в останні роки критикувалася. На думку політичних оглядачів, Негаммер належав до розширеного, але не дуже близького кола довірених осіб Курца, зауважує dpa.
Реклама
Курц йде з політики
2 грудня Курц заявив, що йде у відставку з посади голови АНП та лідера фракції у парламенті. Він зізнався, що останнім часом ентузіазму щодо політики у нього поменшало - зокрема, через звинувачення та судові розгляди проти нього. Також про відхід з політики оголосив міністр фінансів та довірена особа Курца Ґернот Блюмель (Gernot Blümel). З огляду на це деякі опозиційні партії закликали до нових виборів.
Курца та його найближче оточення підозрюють у використанні коштів платників податків на висвітлення своєї політичної діяльності в ЗМІ у позитивному ключі. Згідно з даними слідства, бюджетні кошти витрачалися на публікацію "політично мотивованих, іноді маніпулятивних опитувань однієї з соціологічних компаній". Також, за даними прокуратури, кошти платників податків могли бути таємно перераховані газеті Österreich в обмін на надання "можливостей впливати на редакційну політику".
За версією слідства, зловживання відбувалися у період із 2016 до 2018 року. Курц і видання Österreich відкидають обвинувачення.
"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним
31-річний Себастіан Курц, партія якого перемогла на виборах у Австрії, став одним з наймолодших керівників уряду у світі. У добірці DW - "вундеркінди", які обійняли посади глав держав і урядів у віці до 40 років.
Фото: Reuters/L. Foeger
31 рік: канцлер Австрії Себастіан Курц
31-річний лідер Австрійської народної партії, яка перемогла на виборах 15 жовтня, отримав право сформувати і очолити уряд. Попри юний вік, Себастіан Курц є досвідченим політиком. У 2011-му він обійняв у Австрії посаду державного секретаря з питань інтеграції, а у 2013 році у 27-річному віці очолив МЗС Австрії.
Фото: Getty Images/T.Kronsteiner
28 років: екс-прем'єр Ліхтенштейну Маріо Фрік
У 1993 році Маріо Фрік очолив уряд Ліхтенштейну. На той час йому було лише 28 років, і таким чином він став наймолодшим керівником уряду у світі. Уряд Ліхтенштейну Фрік очолював протягом семи років.
Фото: picture-alliance/dpa/KEYSTONE/S. Beham
27-29 років: лідер КНДР Кім Чен Ин
Точна дата народження нинішнього північнокорейського лідера невідома. У 2011 році, коли Кім Чен Ин очолив КНДР після смерті свого батька Кім Чен Іра, йому було, за різними даними, від 27 до 29 років. Попри молодий вік, Кім Чен Ин проводить жорстку внутрішню і зовнішню політику.
Фото: Reuters/KCNA
30 років: екс-прем'єр Албанії Панделі Майко
Нинішній албанський міністр у справах діаспори Панделі Майко у 1998-1999 роках, а також у 2002 році очолював албанський уряд. Коли він вперше обійняв посаду прем'єр-міністра у 1998 році, йому було 30 років. Політична кар'єра Майка розпочалась задовго до роботи в уряді - ще у 1992 році він був обраний депутатом парламенту.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Simon
34 роки: екс-прем'єр Чорногорії Ігор Лукшич
З 2010 до 2012 року Ігор Лукшич, нинішній міністр закордонних справ Чорногорії, очолював уряд країни. Йому було 34 роки, коли він став прем'єр-міністром. До того він з 2004 року обіймав посаду міністра фінансів.
Фото: picture-alliance/dpa
35 років: екс-прем'єрка Пакистану Беназір Бхутто
У 1988 році Беназір Бхутто стала першою в історії жінкою-очільницею уряду в країні з переважно мусульманським населенням. Вона очолювала уряд Пакистану з 1988 до 1990 року, а також з 1993 до 1996 року. Після цього Бхутто залишила країну через обвинувачення у корупції. Після повернення до Пакистану у 2007 році Бхутто була вбита терористом-смертником.
Фото: picture alliance/dpa
35 років: прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Нинішній глава угорського уряду Віктор Орбан, відомий своєю жорсткою політикою щодо біженців, вперше очолив уряд у 1998 році у віці, коли йому було 35 років. Тоді політик обіймав посаду прем'єра чотири роки. У 2010 році Орбан знову став главою уряду Угорщини і досі залишається на цій посаді. На фото - Віктор Орбан у травні 2010 року
Фото: Wikipedia
38 років: прем'єр-міністр України Володимир Гройсман
Володимир Гройсман очолює український уряд з 2016 року. На час вступу на посаду прем'єра Гройсману було 38 років. Політичну кар'єру він розпочав у 24 роки, коли у 2002-му обрався депутатом Вінницької міськради. Відтак, з 2006 року - вісім років мер Вінниці, міністр регіонального розвитку в уряді Арсенія Яценюка та віце-прем'єр. З 2014-го був спікером українського парламенту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Chuzavkov
39 років: президент Франції Еммануель Макрон
У травні цього року Еммануель Макрон переміг на президентських виборах у Франції і у свої 39 років став наймолодшим президентом в історії цієї країни. Згодом партія Макрона отримала впевнену більшість у новому французькому парламенті. У 2014-2016 роках він працював міністром економіки в уряді свого попередника на президентській посаді, соціаліста Франсуа Олланда.