Нинішня сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкрилася в Страсбурзі в понеділок, 25 квітня, стала першою за останні 24 роки, яка проходить без хоча б формальної участі делегації Держдуми РФ. 16 березня статутні органи Ради Європи (РЄ) ухвалили рішення виключити Росію зі складу організації через воєнне вторгнення в Україну. Наслідки російської агресії і те, яким чином країни РЄ можуть допомогти Україні продовжувати боротися за своє існування, стали ключовою темою всього пленарного засідання ПАРЄ. Під час дебатів депутати Асамблеї не стримували емоцій.

Терміново заснувати спеціальний міжнародний кримінальний трибунал

"Агресія Російської Федерації, що триває проти України, сама по собі є актом безпрецедентної тяжкості, а її далекосяжні наслідки відчуваються в усьому світі", - йдеться в резолюції ПАРЄ, за яку депутати проголосували майже одноголосно. Країни-члени Ради Європи мають демонструвати єдність та рішучість у підтримці України і при цьому чинити максимальний тиск на владу Росії, щоб змусити Москву припинити війну проти української держави. Депутати ПАРЄ переконані, що дії міжнародної спільноти у відповідь на агресію Кремля "визначать майбутнє європейської історії".

Країни-члени РЄ повинні збільшити допомогу для підтримки зусиль України щодо "захисту її території, включаючи повітряний простір", а також надавати всіляке сприяння українським громадянам, які рятуються від наслідків війни.

В асамблеї "занепокоєні зростаючим числом свідчень звірств, скоєних російськими збройними силами в контексті агресивної війни в Україні, часто націлених на найуразливіші верстви населення". Тому ПАРЄ закликала країни-члени РЄ використовувати за можливістю свою юрисдикцію для розслідування ймовірних порушень прав людини, гуманітарного права та інших міжнародних злочинів, скоєних на території України. Крім цього, депутати закликають "терміново заснувати спеціальний міжнародний кримінальний трибунал для розслідування та судового переслідування злочинів проти миру, скоєних політичним та військовим керівництвом Російської Федерації".

Читайте також: Росія залишила Раду Європи після 26 років членства

 "Ми вражені жорстокістю російської армії"

"Коли ми прокинулися вранці 24 лютого, це був уже інший світ, інша Європа. Але я все ще не можу в це повірити", - так почав свій виступ на дебатах, котрі передували голосуванню, автор доповіді, яка лягла в основу резолюції, німецький депутат від групи соціалістів Франк Швабе (Frank Schwabe). Він зазначив, що сьогодні всі країни-члени РЄ мають бути солідарними з Україною, а "всі наші думки та емоції мають бути з українцями". Швабе наголосив, що хоча дискусія в ПАРЄ не може бути присвячена питанням постачання зброї, оскільки РЄ займається правами людини, але все ж у резолюції міститься заклик збільшити допомогу Україні для захисту її повітряного простору.

Французький депутат від групи лібералів Жак Мер зазначив, що за час війни національні уряди європейських країн та ЄС "заново себе винайшли" та "розширили свої ліміти, наприклад, у плані військової допомоги Україні. І хоча РЄ теж "не була бездіяльна", зокрема, оперативно запустивши процедуру виключення Росії зі складу організації, але "насправді Страсбург все ще занадто бюрократичний." Мер пояснив свою критику тим, що Рада Європи відмовляється відновлювати діяльність свого офісу в Києві, поки не буде ухвалено План дій щодо України, а Комісар з прав людини РЄ "не може приїхати до України, бо умови її мандату цього не дозволяють".

Багато хто з обуренням і болем відзначав жахливі злочини проти жінок і дітей, скоєні російськими солдатами в українських містах і селах. "Ми були вражені ступенем руйнувань та жорстокості російської армії. І ще більшим був шок від того, що ми побачили вторгнення та війну, розв'язану членом Ради Безпеки ООН", - сказав французький депутат Жак Ле Ней ("Група лібералів та демократів за Європу"), який закликав своїх колег "чинити весь можливий тиск на Росію, аби змусити її припинити війну".

Читайте також: Єврокомісар про воєнні злочини в Україні: Зараз завдання - збирати докази

"У російських нафті та газі багато української крові"

Частина депутатів зі складу української делегації особисто прибула на сесію ПАРЄ. Представник України від групи консерваторів Олексій Гончаренко розповів у своєму виступі про те, що він та його колеги з делегації, перебуваючи у мирному Страсбурзі, продовжують здригатися від звуків літаків, бо приймають їх за звуки російських ракет.

"Нам потрібні реальні санкції проти Росії. Припиніть купувати російські нафту і газ, у них багато української крові!", - звернувся до зали політик. Він також закликав надати Україні зброю та підтримати її на "європейському шляху". "Якщо ми достатньо хороші для того, щоб вмирати за європейські цінності, то може, ми хороші і для того, щоб стати частиною європейської політичної сім'ї?" - запитав Гончаренко. Він закликав європейських депутатів "не повчати" Україну, а допомагати їй, ставши з нею "пліч-о-пліч". "Інакше Путін піде далі, і вже ви прийматимете звук літака за звук російських ракети, - застеріг український депутат.

Читайте також: Війна РФ проти України: як ЄС допомагає розслідуванню воєнних злочинів

Капітали російських олігархів мають піти на потреби України

Відразу після голосування за резолюцію про агресію Росії ПАРЄ розпочала обговорення доповіді про можливі способи використання заморожених активів. Один із пунктів ухваленої з цього приводу резолюції був присвячений капіталам російських олігархів, заморожених у рамках міжнародних санкцій. До таких активів ПАРЄ рекомендує застосувати принцип "соціального повторного використання для потреб українських біженців та жертв російських бомбардувань".

Щодо російських олігархів, які підпадають під адресні санкції за їхню причетність до війни РФ проти України, то резолюція закликає "негайно виявити і заморозити якомога більше" активів, що належать їм, а також використовувати об'єкти підсанкційної нерухомості, зокрема, будинки та квартири, для прийому українських біженців. Крім того, у резолюції наголошується, що Росія буде зобов'язана відшкодувати збитки, завдані розв'язаною Кремлем війною, і активи олігархів стануть "способом часткового погашення фінансового боргу РФ перед Україною".