1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Холодомор": удар РФ по Україні як "прелюдія" до переговорів

3 лютого 2026 р.

Росія завдала чергового удару по енергетичній системі України, тисячі людей залишились без тепла в 20 градусний мороз. Масований обстріл РФ здійснила перед переговорами в Абу-Дабі. Про наслідки атаки - у DW.

Під час відключення світла в Києві, лютий 2026 року
Попри екстремальні морози Росія продовжує завдавати повітряних ударів по критичній інфраструктурі України, позбавляючи її жителів тепла й світла. На фото: під час відключення струму в Києві, лютий 2026 рокуФото: Sergei Grits/AP Photo/picture alliance

У ніч на 3 лютого російські війська атакувала енергосистему України. Як повідомляє українська влада, під атакою опинилися об'єкти генерації та розподілу електроенергії.

Цілеспрямований удар проти енергетики

"Це був цілеспрямований удар проти енергетики, і рекордна кількість балістики. Фактично російська армія скористалась американською пропозицією поставити удари на короткострокову паузу не для того, щоб підтримати дипломатію, а для того, щоб просто накопичити ракети й дочекатися найбільш холодних днів року, коли на значній частині території України температури -20 за Цельсієм і нижче", - повідомим у соцмережах президент України Володимир Зеленський за результатами селекторної наради щодо ситуації в регіонах в енергетиці російського удару.

За словами українського президента, Росія застосувала 32 балістичні ракети, ще 11 ракет інших типів, які заходять на ціль по балістичній траєкторії, 28 крилатих ракет і 450 ударних дронів. 

Наслідки російської повітряної атаки на Київ у ніч на 3 лютого 2026 рокуФото: Danylo Antoniuk/Anadolu/picture alliance

Найбільша від початку року атака РФ: балістика, ракети, сотні дронів

Це був найпотужніший удар Росії по українській енергетиці від початку року, повідомили в енергетичній компанії ДТЕК. "Удари прийшлися по ТЕЦ і ТЕС, які працювали в режимі обігріву у Києві, Харкові та Дніпрі. Також ракетами й дронами атаковано обʼєкт ДТЕК Одещини. Тисячі людей залишилися без світла", - йдеться в повідомлені енергокомпанії. Там наголосили, що енергосистема працює з серйозними обмеженнями.

У Харкові атакована одна з ключових ТЕЦ. Вона отримала критичні пошкодження внаслідок російського удару, її відновлення наразі неможливе, повідомив депутат Харківської міськради Богдан Ткачук в етері "КИЇВ24". Міський голова Харкова Ігор Терехов, у свою чергу, повідомив, що російським обстрілом, окрім ТЕЦ, пошкоджені важливі електропідстанції, і це класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня. За його словами, у Харкові без тепла залишаються 853 житлові будинки, у яких живуть 105 тисяч людей.

У Києві понад 1100 житлових будинків залишилися без опалення в лівобережній частині міста після нічної атаки, повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами без тепла залишилися люди у Дарницькому та Дніпровському районах столиці. "Об'єкт інфраструктури, який забезпечує теплопостачання в ці будинки, сьогодні вночі був сильно пошкоджений. Фахівці оцінюють масштаби його ушкоджень та перспективу відновлення", -  написав Кличко в Telegram.

Читайте також:Київ в облозі холодів і під ракетним терором РФ: боротьба за виживання 

Критична інфраструктура: чи можливо швидко відновити пошкоджене?

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко констатує, що кожен новий удар суттєво знижує надійність української енергосистеми, запас міцності  якої не є безмежним. Він наголошує, що Україна опинилася в ситуації, де єдиним варіантом є постійний ремонт та посилення пасивного захисту.

Для відновлення енергосистеми, окрім захисту з боку ППО, критично важливим є постачання специфічного обладнання, яке неможливо виготовити швидко. "Нам потрібні трансформатори, причому не лише великої потужності, а й мобільні варіанти, які дозволяють оперативно заживлювати окремі райони. Також є гостра необхідність у потужних генераторах для підтримки критичної інфраструктури під час тривалих відновлювальних робіт", - пояснив Омельченко в коментарі DW.

На його думку, міжнародна спільнота реагує на ці виклики недостатньо рішуче. Омельченко переконаний, що обстріли теплової генерації в морози є справжнім "холодомором" та прямим зазіханням на право людей на життя, що вимагає більш жорстких санкцій та активізації поставок зброї. "Росія демонструє силу перед черговими раундами міжнародних переговорів, використовуючи енергетику як засіб тиску. Світ спостерігає за цим процесом надто спокійно, тоді як нам потрібні не співчуття, а конкретні кроки, які допоможуть стримати агресора від остаточного руйнування енергосистеми", - підсумував експерт. 

Під час російської повітряної атаки - чимало киян змушені були провести ніч на 3 лютого в метроФото: Alex Babenko/AP Photo/picture alliance

Переговори в Абу-Дабі на тлі ударів по цивільній інфраструктурі

У цей же день в Абу-Дабі має пройти черговий раунд тристоронніх переговорів щодо укладання мирної угоди, в яку в Україні мало хто вірить. "Кожен такий удар Росії підтверджує, що ставлення в Москві не змінилося: вони так само розраховують на війну та знищення України й не сприймають дипломатію всерйоз. Робота нашої переговорної команди буде скорегована відповідним чином", - заявив президент України Володимир Зеленський після нічного обстрілу.

Деталі, як саме буде скорегова робота українських переговірників він не надав. Політолог Петро Олещук з Київського національного університету імені Тараса Шевченка вважає, що в України зараз мале поле для маневрів, оскільки на цих переговорах сторони, ймовірно, обговорюватимуть обмін військовополоненими, який довгий час відкладався через Росію.

"Для Росії питання військовополонених - це інструмент тиску на Україну. Вони чудово знають, що в самій Росії до власних полонених ставляться байдуже, тоді як для України тема обміну є надзвичайно болючою і гуманітарно, і політично. Саме тому Росія постійно маніпулює цим питанням, розуміючи, що через фактор військовополонених Україна не може дозволити собі різких демаршів у переговорах, зокрема з огляду на позицію адміністрації Дональда Трампа", - сказав DW Олещук.

Політолог вважає, що Україна змушена брати участь у консультаціях, щоб не входити в конфронтацію зі Сполученими Штатами, оскільки президент США Дональд Трамп прагне якомога швидше оголосити про завершення війни. Водночас Москва намагається максимально підняти ставки.

Олещук наголошує, що цілі окупантів залишаються незмінними - це тиск на цивільне населення через позбавлення базових умов для життя. "Вони хочуть спровокувати в Україні гуманітарну катастрофу, яка б змусила українське суспільство та керівництво держави погоджуватися на будь-які умови, що висуває Кремль. Це такий собі примус до капітуляції через страждання мільйонів людей, які залишаються без тепла та світла взимку", - зазначає політолог.

Зеленський: "Партнери не мають мовчати"

Президент Зеленський вважає, що нічним обстрілом Росія порушила те, про що домовлялись американська сторона, і для РФ повинні бути наслідки. "Усі бачать погоду й те, що саме зараз найскладніші та найхолодніші дні цієї зими. Саме в цей час Росія завдає ударів по інфраструктурі, передусім по енергетиці, щоб позбавити людей електрики, опалення і тепла, фактично влаштувати блекаут. Це і є справжнє ставлення Росії до всього, що відбувається. Ми будемо контактувати з американською стороною щодо цих ударів і розраховуємо, що партнери не мовчатимуть про критичну для всіх ситуацію", - заявив Зеленський.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW