Зброя для України нині є одним із ключових елементів у протистоянні Росії у розв'язаній нею війні. Міжнародні партнери з кожним днем нарощують обсяги озброєнь, які передають Збройним силам України (ЗСУ). Експорт та імпорт зброї в Україні контролює Державна служба експортного контролю (Держекспортконтроль). Довгий час через специфіку своєї роботи вона позиціонувалася як закрита. У своєму першому інтерв'ю за понад два роки голова служби Олександр Павліченко розповів DW про те, як Україна контролює ввезення іноземної зброї, чи не зможуть її перепродати на чорному ринку, та продовження експорту зброї під час війни.

DW: Пане Павліченко, під час війни до імпорту та експорту озброєнь прикута увага суспільства, як українського, так і міжнародного. Що змінилося в роботі вашої служби від моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого?

Олександр Павліченко: З 24 лютого, як і для кожної людини в Україні, для нас змінилося практично все, але державна служба експортного контролю не припиняла на жоден день свою роботу. З перших днів війни була одна проблема - як забезпечити імпорт озброєнь в Україну, наситити необхідною зброєю наші Збройні сили. Ми працювали і з міноборони, і з правоохоронними та силовими структурами, забезпечували їх дозволами, аби вони могли здійснювати поставки необхідних озброєнь та техніки для потреб оборони. Ми спільно з мінекономіки, секретаріатом Кабміну, іншими міністерствами та відомствами також готували зміни нормативно-правового характеру, які дозволили спростити режим поставок. 

Наприклад, якщо раніше для реєстрації в Держекспортконтролі суб'єкти господарювання мали надавати великий пакет документів, то зараз достатньо однієї заявки, яку можна подати в електронному вигляді. Одна з наших ініціатив дозолила будь-яким суб'єктам господарювання України реєструватися в нашій службі як суб'єкт міжнародних передач товарів і звертатися до нас за дозволом на здійснення імпорту товарів військового призначення виключно для потреб ЗСУ. Вони не мають права її ввозити і реалізувати на ринку, а можуть тільки ввозити для потреб військових.

Завдяки цьому спрощенню Благодійний фонд "Повернися живим" отримав відповідну ліцензію на імпорт товарів військового призначення, зокрема, летальної зброї?

Так, в тому числі і благодійні фонди, які є суб'єктами господарювання, лише з тим виключенням, що вони не мають отримувати прибуток. Тобто вони мають купити товар військового призначення, завезти в Україну і обов'язково передати ЗСУ.  Відповідний підрозділ ЗСУ видає сертифікат кінцевого споживача, який підтверджує, що ці товари йдуть безпосередньо для вирішення питань національної оборони. Цим спрощенням реєстрації скористалося близько 30 суб'єктів господарювання,. Вони зареєстровані і працюють, отримали від нас дозволи. А всього у нас зареєстровано 437 суб'єктів, включно з новими, які можуть здійснювати міжнародні передачі товарів військового та подвійного використання.

Хтось ще з волонтерів чи благодійних фондів зареєструвався таким чином?

Також зареєстровано Благодійний фонд Сергія Притули і ще кілька відомих фондів. Ми насправді їх не диверсифікуємо: фонди, чи акціонерні товариства. Згідно з порядком, затвердженим Кабміном, право як суб'єкт міжнародних передач товарів мають суб'єкти господарювання. І це єдиний критерій, на який ми звертаємо увагу під час реєстрації і опрацювання заявок.

Читайте також: Як українські волонтери завозять в Україну зброю

Наскільки контрольованим є процес видачі дозволів на імпорт зброї? Чи не може бути так, що будь-яка юрососба може ввозити зброю в країну, а потім ця зброя невідомо де дівається і вигулькує десь нелегально в інших країнах на чорному ринку?

Процедура реєстрації і роботи суб'єктів господарювання контрольована і діє тільки на період воєнного стану. Зареєструвавшись в державній службі експортного контролю, вони можуть ввозити в Україну товари військового призначення і отримують певні зобов'язання і відповідальність. У нас встановлені форми звітності, гарантійні документи, які вони зобов'язані надати. Після того як вони ввозять цей товар і передають ЗСУ, вони зобов'язані нам передати сертифікат підтвердження доставки, надати певну звітність щодо кінцевого використання цієї продукції, яку вони завезли. Тут досить все контрольовано, і надійно працює механізм.

Читайте також: Байден ухвалив нову партію зброї Україні з системами HIMARS

Чи є звітність обов'язковою? Адже процес звітування зараз спрощений в Україні.

Дія разового дозволу для суб'єкта господарювання триває один рік, як правило. І суб'єкт зобов'язаний нам звітувати: протягом 45 днів після доставки товару має надати сертифікат підтвердження доставки і, окрім цього, протягом трьох місяців після завершення дії дозволу вони зобов'язані надати всю звітну інформацію. У нас є право у будь-який час витребувати будь-яку інформацію для того, щоб перевірити, якщо виникають будь-які підозри.

Якась відповідальність суб'єктів господарювання передбачена, якщо є порушення? У ЗМІ з'являються повідомлення, що спрощення, які були ухвалені кабміном після повномасштабного вторгнення Росії, використовують як лазівку для ведення бізнесу. Наприклад, зареєструвалися за спрощеною процедурою, завезли бронежилети як гуманітарну допомогу, а потім ці бронежилети перепродають.

Зареєструватися - це тільки отримати право звертатися за дозволом на ввезення, а також виникають зобов'язання та відповідальність у разі порушень. Дійсно, є кілька позицій товарів, які, за постановою Кабміну 174, можуть тепер ввозитися без дозволу Держекспортконтролю, але за виконання певних умов. По-перше, імпортер має задекларувати товар як гуманітарну допомогу, тобто отримання товару на безоплатній основі, має отримати гарантійний лист від того, хто передав таку допомогу. На підставі цього листа митниця тепер пропускає такі товари без дозволу Держекспортконтролю. Це йде мова про каліматорні приціли, тепловізори, квадрокоптери, бронеплити. При цьому одержувач має поінформувати нас про те, що він отримав задекларовану кількість товару,. Тут є проблеми. Ця нова норма була покликана спростити режим ввезення, але виникають певні труднощі і зловживання. Але важливо розуміти: якщо суб'єкти господарювання не дотримуються правил ввезення товарів як гуманітарної допомоги, є кримінальна стаття за порушення. Це зона відповідальність правоохоронних органів  - СБУ, Нацполіції. Але у певних випадках ми можемо притягувати до адмінвідповідальності: такі штрафи можуть сягати 100-150 відсотків від вартості завезеного майна. Ми ці процеси відстежуємо.

Скільки було імпортовано в Україну товарів подвійного використання та зброї з початку повномасштабного російського вторгнення?

Я не можу надати такої інформації. По-перше, ми не фіксуємо в онлайн-режимі переміщення зброї через кордон, а лише можемо подивитися, яка кількість звернень була щодо ввезення. Ми даємо дозвіл на імпорт, а яким чином він реалізується, ми дізнаємося від інших служб на періодичній основі. З іншого боку, інформація ця досить чутлива. Та інформація, що озвучена міністерством оборони України, доступна, і на неї можна покладатися.

Україна мала великі експортні контракти на постачання зброї за кордон. Зараз, після повномасштабного російського вторгнення, Україна сама шукає і просить озброєння в інших країн. Україна зараз продовжує експорт зброї А як в рамках виконання цих контрактів?

Ми зацікавлені зараз у притоку нових озброєнь в Україну. В таких умовах, коли наша армія потребує зброї, ми не можемо дозволити її вільний експорт до інших країн. Разом з цим хочу сказати, що якихось заборон у нас немає. Але на практиці отримати у нас дозвіл на експорт зброї дуже складно. Оскільки, в першу чергу, ми беремо до уваги аналіз потреб міноборони України, ЗСУ в тих чи інших озброєннях. Якщо говорити про летальну зброю - танки, БТР, авіаційні маршові двигуни, боєприпаси, то експорт практично неможливий і я не пам'ятаю, щоб ми видавали такі дозволи протягом воєнного стану в Україні. Хоча ми розуміємо, що економіка має працювати,  а військово-промислова галузь - приносити значні прибутки. І ми зацікавлені, щоб під час воєнного стану нам в країну надходила валюта. Тому ми видаємо певні експортні ліцензії, але вони видаються після врахування двох пунктів: відсутність потреби ЗСУ в цьому товарі і стовідсоткова переконаність, що ті чи інші товари військового призначення не буде реекспортовано до країн, щодо яких міжнародними організаціями встановлено ембарго або нашим національним законодавством встановлені заборони. Росія є в цьому списку як агресор. Аналіз ризиків на реекспорт тієї чи іншої нашої продукції до РФ у нас зараз під особливим контролем.

А як щодо чинних довгострокових експортних контрактів, які були підписані раніше і за якими компанії мають зобов'язання щодо постачанння зброї?

Ми призупинили велику кількість чинних дозволів, і на сьогодні ще не завершено додаткову експертизу, яка має дати відповідь, чи подовжувати ці контракти чи ні.

Тобто Україна зараз нічого не експортує?

Летальна зброя, звичайно, не вивозиться. Але певні ліцензії відновлюються та видаються нові. Ми ж не тільки видаємо ліцензії на зброю, а й на компоненти, які мають військове використання, та на послуги, що є також товаром військового призначення. Ідеться, приміром, про гарантійний ремонт, чи, наприклад, товари, ввезені до війни та відремонтовані в Україні, що належать нашим надійним країнам-партнерам. то У цьому разі ми, звичайно, даємо дозвіл на вивіз товарів військового призначення, і це дає можливість компаніям отримати певні прибутки. Наприклад, якщо авіадвигун, який належить міноборони країни А, був завезений до запровадження воєнного стану, відремонтований,  ми бачимо, що ризики мінімальні, і даємо можливість повернути такі двигуни. Також даємо можливість нашим суб'єктам здійснити гарантійний ремонт тих позицій, які були завезені у довоєнний час.

Чи можуть найближчим часом змінитися якісь "правила гри" для суб'єктів міжнародних передач товарів військового і подвійного призначення?

Ми готуємо низку змін, які стосуються ввезення засобів індивідуального захисту, таких як бронежилети, каски. Зараз можна ввозити ці товари без дозволу, якщо вони призначені для потреб ЗСУ та законних збройних формувань. Але це не в повній мірі вирішує питання забезпечення засобами захисту медиків, працівників підприємств, які працюють в гарячих точках, пожежників, працівників ЗМІ. Тому, сподіваюсь, наші напрацювання допоможуть вирішити цю проблему. Також продовжуватимемо реформувати службу, готувати новий закон про міжнародні передачі, аби адаптувати його до законодавства ЄС. Окрім цього, плануємо запровадити електронну систему експортного контролю, незважаючи на особливості роботи під час воєнного стану. Ми думаємо про майбутнє. Закінчиться війна, треба буде розвивати цю систему, робити кращою, адаптованою до норм ЄС, адже Україна нещодавно стала кандидатом на членство в Європейському Союзі.