Голова Конституційного суду України (КСУ)Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз в анексованому Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. Про це ввечері у середу, 28 жовтня, повідомили журналісти програми "Схеми" - спільного проєкту журналістських розслідувань "Радіо Свобода" та телеканалу "UA:Перший".

За даними "Схем", Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Журналісти наводять скан-копію витягу з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації, в якому підтверджується факт переходу у липні 2018 року прав власності на земельну ділянку площею 126 квадратних метрів до Тупицького.

Читайте також: КСУ скасував кримінальну відповідальність за неправдиві декларації

"Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії", - стверджують журналісти "Схем".  Журналісти розшукали продавця ділянки - Володимира Рисятова, який повідомив, що Олександр Тупицький є його сусідом у Кореїзі і що їхні вілли розташовані поруч. "Неправильно були розмежовані ділянки", - розповів Рисятов, пояснивши, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту "продажу не було".

"Схеми" звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що "усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації". Утім, у декларації Тупицького придбання земельної ділянки у Криму не відображено, нагадують "Схеми".

Читайте також: НАЗК: судді КСУ прийняли рішення у справі про незаконне збагачення у власних інтересах

Розслідування з'явилося у день, коли Конституційний суд України опублікував резонансне рішення, яким була скасована кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації. Також КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України, деякі пункти і статті закону України "Про запобігання корупції", які стосуються повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило про закриття реєстру електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду. "Рішення Конституційного суду повертає Україну не в 2013 рік, а в 1991, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності", - заявив глава НАЗК Олександр Новіков.