Миколаїв - стратегічно важливе місто на півдні України, розташоване за 110 кілометрів від Одеси. Місто зазнало інтенсивного обстрілу з боку російських військових, проте, за словами голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, поки що залишається під контролем Києва. В інтерв'ю DW Кім розповів про гуманітарну ситуацію в місті та настрої його мешканців.

DW: Віталію Олександровичу, дякую, що знайшли час для розмови з нами у цій тяжкій ситуації. Спочатку скажіть, будь ласка, Миколаїв під контролем України?

Віталій Кім: Так, Миколаїв перебуває під нашим контролем. Крім того, ми просунулися у бік Херсона.

Яка ситуація із забезпеченням міста водою, продуктами харчування та електроенергією?

Щодо продовольства, води та ліків, то ситуація у місті, як і в інших великих містах нашого регіону, нормальна. Села відчувають певні труднощі, але ми намагаємося забезпечити їх усім необхідним. Ситуація не є катастрофічною, проте нам потрібні можливості для зберігання, тому що для постачання ми можемо користуватися лише однією дорогою.

Чи є у вас точні дані про те, де саме розташовані російські війська біля вашого міста?

Так, такі дані у мене є, але я не хочу говорити про них, бо це є секретна інформація.

Яка ймовірність, що російським військовим все ж таки вдасться захопити місто? Чи є у вас надія, що їх можна зупинити?

Якби ви зараз перебували в Миколаєві, то ви би побачили по наших очах, що ми не маємо наміру здавати місто. І те, що ми маємо намір йти в атаку та відвоювати нашу територію. Ворог дуже виснажений, він не має мотивації. У нього немає пального. Для атаки йому необхідно більше сили та більше транспортних засобів, от і все. Думаю, що це - поворотний момент у цій війні, і їм (російським військовим. - Ред.) більше не вдасться швидко просуватися вперед.

Вторгнення Росії в Україну почалося близько двох тижнів тому. Якими є настрої в українців сьогодні?

Наш настрій зараз, як і у ста відсотків українців, у будь-якому маленькому селі - протистояти окупантам. Ми не спілкуємося з росіянами. Ми не укладаємо з ними жодних договорів. Ми не любимо їх. Ми хочемо, щоб вони пішли додому. Це - загальні настрої нашого регіону та всієї країни.

Як просуваються зусилля щодо організації гуманітарного коридору та евакуації мирного населення з міста?

У нас є три дороги, якими цивільне населення може залишити місто та регіон. Насамперед, це жінки та діти. При цьому зараз багато сильних чоловіків прямують до нашого міста, щоб допомогти нам боротися. Тож наша військова сила збільшується. Ми з нетерпінням чекаємо на їхнє прибуття.