У пекарні Івани Хорват у Загребі вже давно всі ціни написані і в хорватських кунах, і в євро. Оливковий хліб, наприклад, коштує 18,48 куни або 2,65 євро. Але до переходу на євро Івана ставиться скептично: "Усі ціни округляться в бік підвищення. У багатьох людей іпотека, відсотки за нею зростуть. Ми не знаємо, що на нас чекає з 1 січня".

Сумніви населення

Серед населення Хорватії спостерігається розкол: згідно з опитуванням Eurobarometer, проведеним на замовлення Єврокомісії, 55 відсотків громадян виступають за запровадження загальноєвропейської валюти. Майже половина побоюється, що перехід на євро матиме негативні наслідки, і тільки третина хорватів вважає, що країна добре підготувалася до переходу на євро. 81 відсоток хорватів побоюється того, що запровадження загальноєвропейської валюти призведе до підвищення цін.

Якщо в Загребі на ринку поговорити з продавцями, то можна одразу відчути скептичні настрої. "Я боюся перших місяців нового року. Перехідний період буде важким для людей", - каже літній чоловік. Більшість торговців на ринку - люди пенсійного віку. Вони потребують додаткового заробітку, бо середня пенсія в Хорватії становить близько 250 євро на місяць. Підвищення цін у зв'язку з переходом на євро торкнеться насамперед пенсіонерів.

"Нас не повинні позбавляти національної валюти"

"Ми цьому не раді! До цього моменту все було в порядку - вступ до НАТО, вступ до ЄС. Але вони не повинні забирати в нас нашу валюту! Куни завжди були нашими грошима, наші діди ними розплачувалися. Я переживаю, що все подорожчає", - каже продавчиня овочів. Куна як національна валюта з'явилася в 1994 році після здобуття Хорватією незалежності і від самого початку була прив'язана до німецької марки, а згодом до євро. Після високої інфляції в колишній Югославії в 1980 роках, марку вважали свого роду резервною валютою, а довіра до місцевої валюти була низькою.

 

Останніми роками продажі автомобілів, нерухомості, ночівлі в готелях у Хорватії відбувалися за європейськими цінами. Фірми та приватні особи мали виручку в євро і дві третини держборгу обчислюються також у євро. Перехід на євро уряд у Загребі сприймав як вимушений захід, оскільки країна має виконати умови Маастрихтської угоди - тримати під контролем рівень інфляції, не допускати підвищення державного боргу та контролювати довгострокові відсоткові ставки за держоблігаціями.

Зазвичай вважається перевагою, якщо уряд у зв'язку з девальвацією валюти за короткий термін робить економіку країни більш конкурентоспроможною. Катаріна Гнат (Katharina Gnath) з Фонду Бертельсманна вважає, що прив'язка куни до євро робить марним цей аргумент критиків євро.

Проте професор Любо Юркіч з Університету Загреб думає, що уряд у такий спосіб випускає з рук єдиний інструмент фіскальної політики. Крім того, він вважає, що "великі країни отримують більше вигоди від євро, ніж маленькі" та зрештою інтереси сильніших держав будуть домінувати. Фактично Хорватія з її чотирма мільйонами жителів з економічної точки зору - карлик. Запровадження євро необхідно розглядати з двох боків, каже економіст - з позиції пересічних громадян і з позиції національної економіки.

Читайте також: Економіка країн Заходу: тривожна ситуація через інфляцію та боротьбу з нею

"Запровадження євро в Хорватії - суто політичне рішення з метою зробити нас ближчими до Європи, і для пересічних громадян так і буде. Але хорватській економіці це принесе багато проблем", - вважає Юркіч. Він аргументує свою точку зору тим, що Хорватія виконає умови Маастрихтської угоди лише формально: "Реальні умови такі, що ми повинні мати приблизно однаковий з іншими країнами ЄС розвиток економіки. Але зараз Хорватія досягає лише третини цього середнього показника".

Крім того, економіка Хорватії тримається на сфері послуг. Вона майже на 20 відсотків залежить від туризму, каже Юркіч. Він вважає, що в довгостроковій перспективі необхідна переорієнтація. Але у країни поки що немає жодного плану. Якщо поглянути на сусідню Словенію, то її економічний добробут базується на виробництві продукції для великих європейських фірм, які прийшли в країну незабаром після здобуття нею незалежності.

Сфера туризму в захваті

Поїздка на узбережжя Хорватії в один із дощових грудневих днів дає лише туманне уявлення про красу місцевості Опатія, де соснові ліси простягнулися вздовж скелястого узбережжя з його численними бухтами. Мілан Сезар - власник готелю, який відкритий для відвідувачів цілий рік. Взимку тут теж є гості, у розпорядженні яких сауна і басейн. Вони приїжджають сюди переважно з Австрії, Німеччини та сусідньої Італії. Для Мілана Сезара перехід на євро - велике полегшення.

Читайте також: Чому євро, дешевший за долар, є великою проблемою

"Ми, власники готелів, радіємо євро, наша робота стане набагато простішою, і ми вже добре підготувалися до цього. Я розумію, що багато людей бояться перехідного періоду. Але, я думаю, не потрібно нічого боятися, зрештою, гроші є гроші", - каже власник готелю.

Двоє гостей із Зальцбурга поділяють оптимізм Мілана Сезара: "Зміни спричиняють тривогу. Але коли зникнуть черги на кордоні, буде краще". З 1 січня на кордоні з Хорватією зникне контроль, оскільки країна стане членом єврозони. Якщо поїздка із Зальцбурга в Опатію через відсутність прикордонного контролю скоротиться на годину, це приведе в Хорватію ще більше туристів.

Мілан Сезар вірить, що ситуація покращиться: "Хорватія така чудова, що люди завжди будуть сюди приїжджати - неважливо, війна, ковід чи економічна криза. Наші гості приїжджають хай там що, а в майбутньому робити це буде легше". "Євро і Шенген багато вартують для хорватського туризму і показують, що ми є частиною Європи. І це великий плюс для Хорватії".

Туристична сфера без сумнівів отримає вигоду від запровадження євро. Але для економічного майбутнього країні потрібні нові висококваліфіковані, добре оплачувані робочі місця для молоді, щоб зупинити міграцію в сусідні країни. Середня зарплата в Хорватії останніми роками хоч і зросла, але становить у середньому 1100 на місяць. З переходом на євро хорватській економіці потрібно шукати нові орієнтири.