HRW: У Криму Росія використовує старі репресивні методи
Анастасія Магазова
9 грудня 2017 р.
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch констатує посилення тиску на кримських татар в анексованому Росією Криму. Інтерв'ю DW з представницею HRW в Україні Танею Купер.
Реклама
Організація Human Rights Watch (HRW) залишається чи не єдиною міжнародною правозахисною групою, яка досі має можливість проводити моніторинг та фіксацію порушень прав людини безпосередньо на території Криму, анексованого Росією у 2014 році українського півострова. Нещодавно HRW оприлюднила доповідь, в якій вказує на утиски кримських татар з боку російської влади. Про основні висновки дослідження "Крим: переслідування кримських татар посилюються" DW розпитала у представниці HRW в Україні Тані Купер.
DW: Пані Купер, про що, на Ваш погляд, свідчать численні арешти за підозрою участі в організації "Хізб-ут-Тахрір", які тривають упродовж останніх двох років у Криму? Чи були хоч в одному із зафіксованих Вами випадків у слідства докази планування актів насильства?
Таня Купер: На основі тих матеріалів, які ми обробили, справді у нас не виникло відчуття, що у цих справах є якісь ґрунтовні докази вини або конкретні приклади планів вчинити насильницькі злочини обвинуваченими за участь у визнаній терористичною в РФ організації "Хізб-ут-Тахрір". Для мене очевидно, що антиекстремістське законодавство використовується з досить чіткою метою. Поясню. Наприклад, у матеріалах аналітичного центру "Сова" вказано, що 47 осіб по всій Росії проходили або зараз проходять у справах "Хізб-ут-Тахрір". Важливо, що 26 з них саме кримчани. Це говорить про те, що притягнення до відповідальності у такий спосіб було обрано силовиками як метод боротьби з гучною критикою дій Росії, яку здійснювали кримськотатарські активісти з моменту окупації півострова.
У доповіді зазначається, що у жовтні Ваші дослідники задокументували випадки притягнення до адміністративної відповідальності за одноосібні пікети в Криму. Проте російське законодавство не забороняє їхнє проведення. Як Ви розцінюєте ці факти?
Так, російське законодавство їх не забороняє, як і багато чого іншого. Проте людей на одноосібних пікетах все одно затримують по всій Росії. Знову ж таки, ці випадки в Криму показують, наскільки навіть одна людина з плакатом лякає владу. Тобто влада взагалі не хоче бачити жодної незгоди зі своїми діями. Вони чинять чи то процесуальні порушення у суді, чи то агресивні дії ФСБ під час незаконних обшуків, чи то залякування дітей, чи тиск на родичів підозрюваних.
Чому не проводяться ефективні розслідування за скаргами на ці факти порушень?
Думаю, що це пов'язано з тим, що у Росії зараз справжня криза із дотриманням прав людини. Російська влада фактично знищила громадянське суспільство країни. Будь-яка незгода придушується жорсткими репресивними методами. Стан речей вже такий, що навіть за простий репост у соцмережі людина може отримати кілька років в'язниці. Тому все, що відбувається у Криму - це застосування старих репресивних методів, давно відомих у Росії. Такі методи ми вже бачили у Чечні та інших регіонах РФ, їхня мета - залякування та демонстрація іншим: мовляв, "дивіться, у разі незгоди те саме станеться і з вами".
Чи стосуються переслідування в Криму лише релігійних груп?
Саме у цій доповіді HRW ми зробили акцент на справі "Хізб-ут-Тахрір", але насправді переслідуються незгодні з різних груп населення в Криму. Наприклад, у попередніх звітах ми зазначали, що тиск здійснюється і на моральних лідерів кримськотатарського народу, і на членів Меджлісу, і на ЗМІ, і на проукраїнських активістів, і на незалежних журналістів і медіаактивістів. Очевидно, що всі ці переслідування відбуваються з політичною метою. І ми з прикрістю констатуємо, що кількість людей, які мають мужність відкрито висловлювати свою громадянську позицію в Криму, стрімко зменшується.
Чи можна стверджувати, що російська влада в Криму зловживає кримінальним законодавством?
Саме так! Російські правоохоронці використовують кримінальні закони як репресивний інструмент з метою знищення будь-якої критики та опозиції до влади. Антиекстремістське законодавство та статті за сепаратизм, якими передбачено дуже серйозні строки покарання, застосовують, щоб змусити замовкнути незгодних на десятки років або довічно. Такі серйозні обвинувачення висуваються людям, доказів провини яких фактично нема. Це показує наскільки влада боїться кримських татар, наскільки вона не хоче чути критику на свою адресу. Це також свідчить, що російська влада через обвинувачення у приналежності до терористичних організацій хоче сконструювати образ кримських татар як небезпечних ворогів та екстремістів, які готові використовувати насильство. Якщо одного разу причеплять ярлик "сепаратиста-екстреміста", то встановлювати істину далі вже ніхто не буде.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.