Упродовж 2023 року в Україні спостерігалося найвище число загиблих і постраждалих цивільних від застосування касетних боєприпасів. Такий висновок містить оприлюднений у понеділок, 9 вересня, щорічний спеціальний звіт Cluster Munition Monitor 2024, складений правозахисною організацією Human Rights Watch (HRW).

За даними авторів звіту, протягом 2023 року у світі від касетних боєприпасів загинули або отримали поранення 219 осіб, 47 відсотків з них - неповнолітні. Роком раніше повідомлялося про понад тисячу загиблих або потерпілих цивільних від застосування касетних озброєнь. 

Показово, що 2022 року на Україну так само припадала найбільша кількість випадків шкоди цивільному населенню від цього виду боєприпасів. Утім, точної статистики щодо цього досі немає, визнають самі автори звіту. 

Касетні боєприпаси застосовують обидві сторони війни в Україні

Як зазначають автори дослідження, в Україні ситуацію ускладнює те, що обидві сторони війни - Росія й Україна - однаково активно застосовують касетні боєприпаси в боях, оскільки ані Москва, ані Київ не підписали відповідної міжнародної конвенції щодо заборони цього виду озброєнь. 

Крім того, Сполучені Штати, котрі надають найактивнішу кількісну військову підтримку Україні в її оборонній війні проти російської агресії, так само не є підписантом цієї угоди й передають касетні боєприпаси ЗСУ, констатують автори звіту. Також у звіті наголошували на тому, що угоду не підписували Іран і КНДР. Обидві ці країни активно постачали боєприпаси у РФ, зокрема артилерійські, про що свідчать численні фото- й відеоматеріали, оприлюдненні самими ж російськими мілітаристами та Z-пабліками.

Критика Німеччини через участь в допомозі Україні

Конвенція про заборону касетних боєприпасів набула чинності у 2010 році. Її ратифікували понад 110 держав, нагадує інформагенція dpa. Цей документ передбачає категоричну заборону на застосування, розробку, виробництво, накопичення і передачу касетних боєприпасів.

Читайте також: Оператор DW дістав поранення касетними боєприпасами РФ на Донбасі

Тим часом  правозахисники з HRW розкритикували Німеччину за те, що торік американські військові і мали в цій країні, і перевезли свої касетні боєприпаси через Німеччину під час відправки їх в Україну, як це задокументував суспільно-політичний мовник Norddeutscher Rundfunk (NDR). 

"Усі члени конвенції повинні чітко висловитися проти накопичення касетних боєприпасів за кордоном і проти транзиту касетних боєприпасів через їхню територію, повітряний простір або води", - вимагають у HRW, оскільки Німеччина є державою-учасницею конвенції.

Нині лише десять держав-учасниць конвенції досі зберігають певну кількість касетних боєприпасів для вивчення і тренувань, і саме Німеччина має на складах найбільшу кількість таких боєприпасів. 

У чому небезпека касетних боєприпасів для цивільних?

Касетні боєприпаси мають значно більшу площу ураження, ніж звичайні, однак головна проблема застосування цих видів озброєнь - те, що не всі суббоєприпаси штатно вибухають під час застосування, тож подеколи вони ще впродовж десятиліть залишаються в землі чи водоймах, становлячи постійну загрозу насамперед цивільному населенню. Тож, як правило, саме цивільні, зокрема діти, в післявоєнний час найбільше потерпають від дії нерозірваних колись суббоєприпасів.