Фактично щомісяця з різних регіонів України надходять повідомлення про напади - від вибухів у людних місцях до цілеспрямованих замахів на конкретних осіб. Останній резонансний інцидент стався 23 березня в Бучі на Київщині поблизу житлового будинку. За даними правоохоронців, близько 5:34 спрацював один саморобний вибуховий пристрій, а через дві години після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців - другий. Унаслідок цього поранення отримали двоє поліцейських.

ОПУ і СБУ: нападника в Бучі завербували росіяни

Українські органи безпеки кваліфікують подію як теракт. Згодом того ж дня було затримано підозрюваного - 21-річного громадянина України, який проживав неподалік місця скоєння злочину. За даними слідства, у березні 2026 року його завербували представники через онлайн-гру спецслужби РФ. "Надалі він підтримував зв’язок із куратором у месенджері, де отримував інструкції та кошти для підготовки вибухів", - йдеться у Офісі генпрокурора України.

За даними Служби безпеки України (СБУ), росіяни передали юнаку інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв, кожний з яких він спорядив мобільним телефоном для дистанційної активації. "Одну бомбу він заховав під лавкою біля входу до під'їзду житлового будинку, іншу - поблизу сміттєвого контейнера", - додали у спецслужбі.

Спочатку, за даними слідства, підозрюваний переконував, що скоїв злочин через шантаж. Нібито "новий знайомий почав шантажувати молодика тим, що знає, де його мама і що нібито веде спостереження за нею з дрону, тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку", розповіли у поліції. Однак, згодом слідство встановило, що мотивом злочину була фінансова винагорода - фігурант мав на меті заробити по 25 тисяч гривень за кожен вчинений вибух, повідомив очільник управління карного розшуку поліції Київщини Андрій Кравчук. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Санкція статті передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі.

Під прицілом - правоохоронці

За останні місяці аналогічні напади чи спроби нападів вчинити фіксувалися у Львові, Києві, Дніпрі, Миколаєві й Одесі.  Наприклад, 22 лютого до поліції у Львові надійшло повідомлення про те, що хтось проник до магазину. А коли на місце прибули патрульні, пролунав вибух. Внаслідок нападу загинула поліціянтка, а згодом у лікарні помер поранений нацгвардієць. Тоді правоохоронці так само заявили про теракт.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко вказує на спільний почерк цих злочинів: саморобні вибухові пристрої, дистанційний підрив, координація через месенджери та вербування виконавців. "Органи прокуратури вважають, що йдеться про системну підривну діяльність російських спецслужб, спрямовану на атаки проти правоохоронців, військових і цивільної безпеки всередині країни", - констатував він.

Нині напади переважно спрямовані проти поліцейських, зауважує колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак. "Є спроби закласти вибухівку поблизу місць скупчення людей, зокрема торгівельних центрів у великих містах. Але як окремий трек можна виокремити поліцейських. Зрозуміло, що росіяни хотіли б дістати співробітників всіх силових відомств. Але, наприклад, СБУ та НАБУ і ДБР не носять уніформи і тому їх розпізнати важче. ГУР та військовослужбовці переважно перебувають на об'єктах, що перебувають під охороною", - каже він у розмові з DW.

Тоді як поліцейських, особливо патрульних, простіше заманити в пастку, бо вони завжди приїжджають на виклик, зазначає Ступак. "Можна спрогнозувати, коли вони приїдуть, в якій кількості, і обрати локацію, куди вони приїдуть. Теоретично під загрозою можуть опинитися медики, пожежники. Хто завгодно. Все залежить від мастер-плану, який є у росіян", - попереджає він.

На думку Ступака, головна мета цих нападів, які він теж називає терактами, - посіяти паніку серед силовиків. "Всі ми люди, ми всі боїмося, військові бояться, силовики бояться. Тому завдання деморалізувати та демотивувати їх, щоб вони уникали виходу на чергування, щоб рівень злочинності зростав. А з іншого боку росіяни будуть через соцмережі вкидати меседжі, що все погано. Як наслідок, люди ставатимуть невдоволеними. Зразу хто винен? Депутат, президент", - міркує експерт.

Як Росія вербує нападників

У СБУ на запит DW запевняють, що застосовують усі наявні у контррозвідувальній боротьбі інструменти, щоб відвернути подібні напади. "Зокрема, лише у 2025 році СБУ запобігла 163 злочинам з використанням вибухівки. Мета ворога - дестабілізувати наше суспільство зсередини", - кажуть правоохоронці.

За даними СБУ виконавців нападів спецслужби РФ шукають через інтернет-спільноти, месенджери (переважно Telegram), пропонуючи швидкий заробіток. "Залучають до протиправної діяльності неповнолітніх, людей з наркотичною чи алкогольною залежністю, інших вразливих до вербування осіб, якими легше маніпулювати. Вербувальники часто приховують свою приналежність до російських спецслужб. Зазвичай втягують у протиправну діяльність поступово. Після виконання першого завдання шантажем примушують до масштабніших злочинів", - пояснює пресслужба відомства.

Аби протидіяти спробам росіян вербувати українську молодь, СБУ та Національна поліція започаткували інформаційну кампанію "Спали ФСБшника", яка, зокрема передбачає проведення онлайн- та офлайн-уроків серед школярів і студентів. У межах цієї інформкампанії СБУ також розробила однойменний чат-бот, через який можна передати номер телефону чи нікнейм особи, яка намагалася завербувати. "З грудня 2024 року, відколи запрацював чат-бот, Служба отримала вже понад 20 тисяч звернень, з яких значна частина надійшла саме від неповнолітніх", - кажуть у СБУ.

Чи можна запобігти терактам

Ступак вважає, що знаходити виконавців нападів зловмивники зможуть і надалі - попри зусилля правоохоронців . "Завжди залишається якась шпаринка. Теракти будуть і надалі. Регулярно будуть затримувати (нападників. - Ред.), але росіяни будуть пробувати", - каже він. Крім того, на думку експерта, з часом можуть змінитися і цілі нападів. "Зараз відбуваються теракти проти поліцейських, а з часом росіяни захочуть чогось іншого. Це може бути метрополітен, зупинка громадського транспорту, кладовище під час поховання військовослужбовця. Зрозуміло, що наші політики захищені, але не можна забезпечити 100 відсотків захист наприклад, на Майдані (Незалежності в Києві. - Ред.). Тому все залежить від того, яка фантазія у росіян", - зазначив Ступак.

Експерт радить застосовувати в Україні американській підхід до безпеки. "Є правило, що у разі виявлення речі, яка викликає підозри, треба сповістити про це. Що мається на увазі? Наприклад, йдучи по парку Шевченка, ви побачили пульт від телевізора. Ця річ нелогічна у тому місці", - каже Ступак. Крім того, за його словами, варто придивлятися до людей навколо. "Якщо ви бачите, що хтось дуже хвилюється, то варто звернутися до поліції. І, звісно, важливо дотримуватися правила: якщо ти річ не клав, ти її не піднімаєш. Бо можуть, як на прифронтових територіях, мінувати побутові товари, гаманець. Усі мають розуміти, що запобігання терактам - не тільки робота поліцейських або співробітників СБУ. Усі ми зацікавлені в цьому", - резюмує Ступак.

Читайте також: Підробіток на шпигунстві. Як судять завербованих Росією українців