В Україні останнім часом фіксують найвищі показники захворюваності на коронавірусну хворобу за весь час епідемії. За рівнем добової смертності від COVID-19 Україна перебуває серед лідерів в Європі та світі. Про те, коли чекати покращення епідемічної ситуації та наскільки офіційна статистика відрізняється від реальної картини захворюваності, DW поспілкувалась з головою робочої групи з математичного моделювання подальшого розвитку епідемії COVID-19, заступником директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Ігорем Бровченком.

DW: Останніми тижнями захворюваність на COVID-19 в Україні та інтенсивність госпіталізацій залишаються високими, але припинили зростати. Кількість результатів позитивних ПЛР-тестів почала знижуватись. Чи це свідчить про те, що пік нинішньої хвилі епідемії минув?

Ігор Бровченко: Пік можна визначати по-різному. Зокрема, щодо приросту нових активних хворих, кількості нових добових заражень, зайнятості COVID-ліжок, ліжок із киснем, добових госпіталізацій та щодо смертності. Ці всі показники можуть бути в часі дуже сильно розпорошені. Крім того, в період пікового завантаження на системи тестування, виявлення нових випадків та охорони здоров'я загалом ці цифри зазнавали значного впливу. Медична система була перевантажена.

Зокрема, був дефіцит вільних ліжок для прийому COVID-хворих, тому добові показники госпіталізації не зростали до того рівня, до якого мали б зрости, якби ці вільні ліжка були. Через це ми спостерігали такий дуже плавний пік добових госпіталізацій. Краще за всіх спрацювали лабораторії - пік за кількістю позитивних результатів тестів виявився високим, чітким, він припав на 28-30 жовтня. Максимальні значення сягали понад 33 тисяч на день, а середні за тиждень - 26 тисяч на день. Відтоді досить швидко почала знижуватися кількість позитивних результатів тестів та загалом тестувань на коронавірус. Останніми днями ми бачимо, що падіння кількості нових випадків почало прискорюватися.

Щодо показників смертності - чи пройшла Україна вже пік смертей від COVID-19?

Щонайменше останні три-чотири дні смертність на COVID-19 в Україні не зростає. Ми ще не можемо однозначно стверджувати, що смертність пішла на спад, але ми можемо сказати, що вона вже припинила зростання. Якщо пік щодо захворюваності вже пройдено близько двох тижнів тому, то ми можемо очікувати, що зараз ми проходимо піковий період за смертністю, днями ми маємо зафіксувати досить впевнене падіння смертності.

Іще 9 листопада COVID-ліжка в лікарнях були заповнені на понад п'ять відсотків більше за максимальні показники минулої хвилі епідемії. Чи можна спостерігати покращення ситуації й тут?

Поки у нас тривало плато та не збільшувалася кількість добових госпіталізацій, можна було сказати: це відбувається через те, що лікарні перевантажені і потреба в госпіталізаціях насправді була набагато вищою, ніж 5 тисяч на день. Водночас зараз ми спостерігаємо, що цей пік пройдено і кількість госпіталізацій зменшилась. Тобто потреба в госпіталізаціях впала. Наразі показник госпіталізацій становить 4,2 тисячі на добу.

Читайте також: Коронавірус в Україні: "Половина смертей від COVID-19 не ідентифікована"

Наскільки ситуація щодо захворюваності та рівня госпіталізацій пацієнтів із COVID-19 різниться в різних регіонах України?

Загалом по Україні останні декілька днів середня кількість виписок з лікарень почала перевищувати середню кількість добових госпіталізацій. В майже всіх регіонах почалось помітне покращення епідеміологічної ситуації. Зокрема, в Херсонській області дуже добре помітно, що епідемія пішла на спад. Там  кількість нових випадків вже в декілька разів впала. Проте є такі регіони, як, наприклад, Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Миколаївська області, де ще відбувається зростання. Але все одно, якщо брати в середньому по країні, дуже чітко спостерігається спад захворюваності, і це падіння починає прискорюватися.   

Наскільки дані офіційної статистики адекватно відображають реальну картину захворюваності на COVID-19 в Україні?

Ігор Бровченко: Звісно, реальна кількість захворювань набагато більша за кількість офіційно виявлених випадків. 30 липня МОЗ оприлюднило інформацію, що згідно з даними серологічного дослідження за червень-липень, близько 40 відсотків українців мали антитіла до COVID-19. На той момент було небагато вакцинованих. Тому в переважній більшості випадків ці антитіла було набуто природнім шляхом, тобто ці люди перехворіли на коронавірусну хворобу. Порівняно з офіційною кількістю перехворілих, яка була на той час, реальна кількість людей, які хворіли COVID-19, десь в п'ять-шість разів більша. Це що стосується нових випадків. При цьому ми також розуміємо, що недооцінюється не тільки кількість захворілих, а й кількість померлих від COVID-19. Для того, щоб оцінити реальну кількість COVID-смертей, ми визначаємо так звану "надлишкову смертність". Це різниця показників смертності, яка є зараз, з періодом до епідемії COVID-19. Ця цифра порівнюється з офіційною статистикою смертності від COVID-19. Виходить, що офіційна смертність від коронавірусу в два - два з половиною рази менша за "надлишкову".

Тобто, аби дізнатися реальний показник, офіційну статистику смертей від COVID-19 потрібно множити щонайменше на два?

Ми не стверджуємо, що вся "надлишкова смертність" спричинена COVID-19. Вона включає в себе, зокрема, і людей, які померли вдома без діагнозу та без ПЛР-тесту. Вони не потрапляють до офіційної COVID-статистики, тому що в цю статистику потрапляють тільки ті випадки, які отримали результат ПЛР-тесту. Крім того, до "надлишкової смертності" потрапляють люди з іншими хворобами, яким невчасно було надано медична допомога через те, що лікарні перевантажені COVID-хворими. Дізнатися ці пропорції вже навряд чи коли-небудь вдасться. Але те, що людей вмирає від причин, пов'язаних з COVID-19, щонайменше в два рази більше, можна стверджувати однозначно.  

У Києві число позитивних ПЛР-тестів на коронавірус вдвічі перевищує кількість нових виявлень COVID-19, зафіксовану в офіційній статистиці. Як це можливо? 

Київ дуже сильно відрізняється від усіх інших регіонів тим, що тут дуже великий відсоток тестувань відбувається в приватних лабораторіях. Люди не завжди звертаються до сімейного лікаря та повідомляють про позитивний результат тесту на коронавірус. Відповідно, багато випадків не вносяться в базу нових виявлень і не оприлюднюються потім МОЗ. Та згідно з останньою інформацією, в Києві кількість позитивних тестів також впевнено почала зменшуватись. Кількість офіційних виявлень і кількість позитивних тестів може відрізнятись вдвічі, але обидва ці параметри почали зменшуватись. Тому і Київ, скоріш за все, також проходить пік захворюваності на COVID-19.

За даними МОЗ станом на 15 листопада, першу дозу вакцини від коронавірусу вже одержали 39,4 відсотка дорослих українців, повністю завершили курс 28 відсотків. Як можна пришвидшити темпи вакцинації і коли Україна може досягти рівня імунізації ЄС?

Прискорення темпів вакцинації відбувалось останніми тижнями через адміністративні заходи щодо привілеїв для вакцинованих. Через запровадження загальних обмежень для невакцинованих сильно збільшилося бажання людей вакцинуватися. Зараз імунізуються переважно не ті, хто хоче вберегти своє здоров'я та захистити інших, а ті, хто хоче уникнути обмежень та неприємностей для нещеплених. За соціологічними опитуваннями, близько половини населення не бажають вакцинуватися. Зараз вони перебувають під примусом, і деякі з них все-таки отримують вакцину. Водночас, темпи отримання першої дози впродовж останнього тижня вже почали зменшуватись, хоча до цього два тижні поспіль вони сильно зростали. Я буду дуже задоволений, якщо 50 відсотків всього, або, відповідно, 65-70 відсотків дорослого населення, до кінця зими буде провакциновано. На більший відсоток у нас навряд чи можна розраховувати.

Уточніть, будь ласка, наскільки, за Вашим розрахунками вакцинація є ефективною проти госпіталізацій від COVID-19?

Повна вакцинація на 87 відсотків ефективна проти госпіталізації, а неповна (однією дозою. - Ред.) - на 67 відсотків. Ці дані у МОЗ почали публікувати менше місяця тому.

Якою може бути тривалість нинішньої хвилі епідемії в Україні? Чи будуть її наслідки загалом більш смертоносними за попередні хвилі?

Швидке зростання захворюваності у нас почалося в серпні і тривало два з половиною місяці - до кінця жовтня. Очікується, що до січня 2022 року буде тривати спад до тих показників, які були у серпні-вересні. Стосовно смертоносності - у 2020 році у нас офіційно від COVID-19 померло майже 20 тисяч людей. Якщо брати оцінки за надлишковою смертністю, то у 2020 році було близько 50 тисяч жертв COVID-19. У 2021 році вже 57 тисяч людей померли через COVID-19 станом на 15 листопада за офіційною статистикою. І це ще не кінець. До кінця року, скоріше за все, буде ще 15-20 тисяч нових офіційно підтверджених смертей. Тобто до кінця року загальне число жертв від початку епідемії COVID-19, за офіційними даними, може сягнути до 90-100 тисяч смертей. Це найбільш реалістичний сценарій.