На це чекали тисячі людей, які вимушені були працювати на західні компанії у в'язницях соціалістичної НДР майже до самого возз'єднання Німеччини восени 1990 року: IKEA оголосила, що готова виплатити шість мільйонів євро як компенсацію цим колишнім в'язням.

Таким чином шведська меблева компанія IKEA виконує обіцянку, яку вона дала ще 2012 року. Тоді було опубліковано перший звіт про експлуатацію в'язнів у НДР. Згідно з документом, у систему використання примусової праці були залучені й західнонімецькі компанії, у тому числі й ті, що займалися доставкою товарів, замовлених за каталогами Otto та Quelle, а також продуктовий дискаунтер Aldi.

Висока оцінка від уповноваженої уряду Німеччини

Той факт, що компанія IKEA відіграє в цьому випадку роль першопроходиці, має історичне значення, вважає Евелін Цупке (Evelyn Zupke), уповноважена уряду Німеччини у справах жертв диктатури Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) у НДР.

IKEA визнає свою відповідальність, що заслуговує на велику повагу, наголосила Цупке в інтерв'ю DW: "Цей крок також чітко демонструє нам, як ми можемо і сьогодні допомагати людям, що постраждали від диктатури".

Гроші, обіцяні IKEA, спрямують до загальнонімецького фонду допомоги. Бундестаг має намір заснувати такий фонд до кінця 2024 року. Поки що подібні фонди існують лише у східних федеральних землях. І право на компенсацію мають тільки ті жертви диктатури, які зараз проживають на території колишньої НДР. Однак тепер ситуація має змінитися. 

Грошей вистачить на компенсацію для 2000 жертв диктатури

За підрахунками Евелін Цупке, на шість мільйонів євро від IKEA можна надати фінансову допомогу приблизно 2000 колишнім ув'язненим, які постраждали від диктатури в НДР. Нині Цупке як ніколи раніше сподівається, що й німецькі компанії також візьмуть участь у формуванні фонду допомоги: "Мені б хотілося, щоб конкретно Aldi та Otto нарешті звернули увагу на цю проблему".

Однак ці та інші фірми досі не виявили бажання виплачувати компенсації тодішнім підневільним працівникам із колишньої НДР. Дослідження на цю тему, опубліковане берлінським Університетом імені Гумбольдта у квітні 2024 року, також залишилося без відповідної реакції з їхнього боку попри згадані в ньому численні випадки. Наприклад, згідно з документом, східнонімецьких політв'язнів змушували виготовляти жіночі колготки, які згодом продавалися в магазинах мережі Aldi.

Політв'язні робили фотоапарати для Quelle й Otto

У дослідженні докладно розповідається про те, як товари, вироблені в'язнями у НДР, потрапляли до західнонімецьких крамниць і каталогів поштових замовлень. Так, у Котбусі ув'язнених змушували робити фотоапарати Praktica, які надсилалися клієнтам Quelle й Otto. А аудіокасети для компанії Magna виробляли ув'язнені в Дессау. У такий спосіб влада НДР заробляла украй потрібну їй іноземну валюту, отримуючи її з капіталістичних країн.

Система примусової праці у в'язницях НДР існувала упродовж кількох десятиліть. "Використання ув'язнених було спрямовано на експлуатацію їхньої праці в інтересах державної планової економіки, - зазначають дослідники з Університету імені Гумбольдта. - З 1950-х років і до кінця існування НДР від 15 000 до 30 000 ув'язнених щорічно залучалися до примусової праці здебільшого в тих галузях, де вільні громадяни не хотіли працювати через погані умови праці".

ШІЗО для непокірних ув'язнених

Ув'язнені, які не погоджувались працювати, ризикували зазнати нелюдського покарання. Така відмова неминуче призводила до дисциплінарних заходів, які могли варіюватися від позбавлення можливості зустрічатися з родичами та отримувати посилки до трьох тижнів штрафного ізолятора з мінімальним харчуванням, зазначається в дослідженні.

IKEA зробила для себе висновок й оголосила про виплату компенсацій постраждалим, тоді як інші компанії обмежилися лише словами. "Ми шкодуємо й засуджуємо поширену в колишній НДР практику примусового використання політв'язнів і засуджених для виробництва товарів", - повідомив представник Aldi. 

Чому Aldi не хоче виплачувати компенсацію?

Проте залишається малоймовірним, що Aldi наслідуватиме приклад IKEA. Хоча з 2013 року відомо, що товари для німецького дискаунтера виробляли в НДР у сумнозвісній жіночій в'язниці Гоенек (Hoheneck). "Оскільки відтоді минуло багато часу, деталі того, що сталося, вже не могли бути проаналізовані на такому рівні, аби цього було достатньо для остаточного ухвалення рішення про компенсацію", - пояснює свою позицію Aldi.

Тож IKEA поки що залишається єдиною компанією, яка зробить внесок до фонду допомоги, що створюється Бундестагом. "Відтоді, як про це (підневільну працю ув'язнених в НДР. - Ред.) стало відомо, IKEA послідовно домагалася роз'яснень, - розповідає Вальтер Каднар (Walter Kadnar), голова представництва шведської компанії в Німеччині. - Ми глибоко шкодуємо, що наша продукція вироблялася політв'язнями в НДР". 

Побажання колишнього підневільного працівника з НДР

Досягнута угода - результат багаторічних переговорів між IKEA, Евелін Цупке та Союзом асоціацій жертв комуністичної тиранії (UOKG). Його голова Дітер Домбровскі (Dieter Dombrowski) у 1970-х роках сам залучався до примусової праці у в'язниці в НДР. 

"Разом ми пішли шляхом з'ясування (того, що сталося. - Ред.), й IKEA поставилася до постраждалих із належною повагою", - каже Домбровскі. Він задоволений рішенням про грошову компенсацію, яка тепер уже не за горами. Як він зауважив, такі дії шведської компанії є новаторськими: "Ми сподіваємось, що приклад IKEA наслідуватимуть і інші".