Німеччина - найбільший виробник сталі у Євросоюзі, але галузь переживає кризу. Це "криза, яка загрожує її існуванню", - сказав у четвер, 6 листопада, канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) за підсумками зустрічі з менеджерами галузі. Серед основних проблем - високі енерговитрати, що пов'язано не в останню чергу з "ціновим шоком" після російського вторгнення в Україну і зростанням цін на енергоносії, зазначив у бесіді з DW економіст Маннгеймського університету та співавтор нового дослідження про галузь Патрік Качмарчик (Patrick Kaczmarczyk).

Серед інших причин - запроваджені влітку 50-відсоткові мита на імпорт до США, зростання дешевої конкуренції з-за кордону, насамперед з Китаю, і падіння внутрішнього попиту, пов'язане серед іншого зі скороченням виробництва в німецькій автомобільній галузі. Стан німецької сталевої промисловості - "надзвичайно поганий", зазначив Качмарчик. За його словами, рівень замовлень - найнижчий за останні 30 років. Один із висновків дослідження - скорочення або втрата виробництва сталі Made in Germany загрожує збитками до 50 мільярдів євро на рік. 

Квоти на сталеві плити з Росії для ЄС

Уряд пообіцяв підтримку галузі, де зайнято близько 80 тисяч працівників. Насамперед це пільгові ціни на енергію та преференції для європейських виробників. Одну з озвучених раніше ідей повторив після зустрічі в Берліні міністр фінансів та віцеканцлер Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) - повністю припинити імпорт сталі з Росії до Євросоюзу. Рішення за Брюсселем. 

Незважаючи на санкції ЄС, для деяких видів сталевої продукції з РФ діють винятки. Наскільки заборона допоможе - питання відкрите. Патрік Качмарчик вважає, що це може "трохи покращити ситуацію", інші проблеми він вважає більш значущими.

Виробники сталі в Німеччині давно вимагають "закрити лазівки" для Росії та запровадити для цього, наприклад, "штрафні мита". "Незважаючи на всеосяжні санкції Євросоюзу, російські сталеливарні компанії, як і раніше, можуть постачати в ЄС напівфабрикати у великих кількостях, що має серйозні наслідки для виробників сталі в Німеччині та Європі, - каже виконавча директорка об'єднання німецьких сталеварів WV Stahl Керстін Марія Ріппель (Kerstin Maria Rippel). - Враховуючи масштабну імпортну кризу європейської сталеливарної промисловості, цей виняток є абсолютно незрозумілим і, крім того, побічно підтримує військові дії Росії в Україні. Ця лазівка має бути нарешті закрита: якщо не за допомогою санкцій, то за допомогою ефективних мит ЄС на російські заготовки".

Після початку масштабної війни РФ проти України ЄС заборонив імпорт сталі з Росії, але виняток зробили для напівфабрикатів, насамперед сталевих плит, які переробляють у Європі. Це приблизно половина довоєнного експорту російської сталі до ЄС. Дія квот поступово скорочується і очікувалося, що вона закінчиться у жовтні 2024 року, але її продовжили до жовтня 2028 року.

Хто в Європі купує російську сталь

2025 року цифри знову пішли вгору. За даними об'єднання німецьких сталеварів Wirtschaftsvereinigung Stahl, із посиланням на Євростат та станом на вересень, Росія експортувала до ЄС сталевих блоків та напівфабрикатів в обсязі 3,89 млн тонн. За весь попередній рік ця цифра склала 3,26 млн тонн. Для порівняння - німецька сталева промисловість виробила у 2024 році 37,2 млн тонн.

За даними опублікованої у червні 2025 року доповіді французького аналітичного центру Eastern Circles, у 2024 році частка Росії в імпорті сталевих плит до ЄС становила 65 відсотків. Російські сталеві плити дешевші приблизно на 30 євро, але коли йдеться про сотні тисяч тонн, можна заощадити "досить багато грошей", - розповів один з авторів доповіді Богдан Костюк. За його словами, основні покупці сталевих напівфабрикатів із Росії до ЄС - Бельгія, Італія, Данія та Чехія.

Головний продавець - Новолипецький металургійний комбінат (НЛМК). Він вважається одним із найбільших виробників сталі в Росії та оцінює свою частку в РФ на рівні 18 відсотків. НЛМК називає себе "однією з найефективніших металургійних компаній світу з активами в Росії, ЄС та США". Більше того, у Європі обробкою сталі часто займаються пов'язані з ним компанії.

Чи займався НЛМК постачанням російській військової промисловості? Це стверджували деякі українські ЗМІ та про це писала в грудні 2022 року британська The Times. Тоді в коментарі лондонському виданню НЛМК назвав продаж "незначним" і заявив, що "підприємства НЛМК не здатні виробляти сталь, призначену для військового застосування". 

Сталь в оборонній промисловості

А що з Європою? Аналітики Eastern Circles задаються питанням, чи "залежність Європи від імпорту сталевих напівфабрикатів з Росії становить прямий ризик для оборонної промисловості ЄС". Чи можуть європейські виробники озброєнь використовувати продукти, виготовлені з російських напівфабрикатів, - питання політично чутливе. Відкритих даних про це немає. Патрік Качмарчик із Маннгеймського університету каже, що "теоретично" може собі це уявити, але зазначає, що це "було б скандальним з погляду безпеки та геополітики".

Наприклад, так звана "танкова сталь" - відносно нішевий продукт, але попит швидко зростає, зазначає експерт. Найбільшим сертифікованим виробником у Європі вважається шведська компанія SSAB, але на цьому ринку надміцної сталі нещодавно з'явилися й компанії з Німеччини, зокрема Salzgitter - третій за величиною сталевий концерн у ФРН. Чи зможуть замовлення від оборонпрому допомогти німецьким сталеварам пережити кризу? Оглядачі зазначають, що повністю замінити автопром вони не зможуть, але очікують, що частина замовлень переміститься до оборонного сектору.

У відповідь на запит DW Німецька асоціація підприємств безпеки та оборони (BDSV) заявила, що зниження замовлень на сталь в автомобільній промисловості жодним чином не може бути компенсоване оборонним сектором. Це обумовлено частково відмінностями у використовуваних типах сталі, а також скороченням обсягів замовлень. Наприклад, танкова сталь має зовсім інші властивості, ніж листовий прокат для автомобілів. Представник асоціації пояснив, що, хоча військові замовлення також збільшилися в автомобільному секторі, це несумірне зі скороченням кількості автомобілів, що виробляються автомобільною промисловістю. Що стосується джерел сировини, представник заявив, що в даний час німецька оборонна промисловість не відчуває істотного дефіциту.

На уточнювальне запитання про те, чи використовує німецька оборонна промисловість сталеві сляби з Росії, представник BDSV відповів - "ні".

Аналітики Eastern Circles вважають, що швидко відмовитися від російських сталевих плит Європі буде дуже складно, оскільки російські виробники "глибоко зайшли в ринок". Вони серед іншого рекомендують запровадити паспортизацію сталі та віддавати перевагу європейським виробникам. У тому числі про це говорили на зустрічі з канцлером і німецькі виробники.