На тлі загроз власній продовольчій безпеці Індія запровадила заборону на експорт пшениці. Уряд у Нью-Делі планує за допомогою такого кроку зупинити стрімке зростання цін на внутрішньому ринку.
Через можливий недорід унаслідок спеки влада Індії побоюється за продовольчу безпеку країниФото: Hindustan Times/IMAGO
Реклама
Уряд Індії запровадив заборону на експорт пшениці через загрозу власній продовольчій безпеці, почасти спричинену війною Росії проти України. Повідомлення про цей обмежувальний захід вийшло друком в урядовому друкованому виданні й датовано п'ятницею, 13 травня, передає інформагенція AFP.
Цим кроком влада Індії намагається запобігти стрімкому зростанню цін на пшеницю й борошно на внутрішньому ринку. Лише з початку року світові ціни на пшеницю зросли на 40 відсотків, адже до війни на Україну та Росію припадала третина світового експорту пшениці та ячменю.
Ще одним фактором, який спонукав уряд у Нью-Делі вдатися до таких обмежень, стала значна спека, що останнім часом спостерігається в багатьох регіонах Індії. Екстремальні погодні умови призвели до стрімкого погіршення цьогорічних прогнозів врожайності зернових у Індії. Крім того, під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 значно скоротилися індійські стратегічні запаси зернових.
Індія є другим у світі за обсягами виробником пшениці. Утім, левова частка вирощеного в країні збіжжя йде на задоволення потреб внутрішнього ринку країни з більш ніж мільярдним населенням. Водночас раніше індійські чиновники прогнозували істотне збільшення експорту збіжжя, оголосивши плани відвантажувати протягом 2022-2023-их років рекордні 10 мільйонів тонн пшениці щороку. Ці експортні постачання мали піти на задоволення потреб у зернових таких відносно густонаселених країн як Індонезія, Філіппіни та Таїланд.
Тим часом відповідальні за продовольчу безпеку й розвиток сільського господарства міністри країн Великої сімки (G7) засудили такий крок індійської влади. "Якщо всі почнуть запроваджувати обмеження на експорт або закривати ринки, це лише посилить кризу", - сказав міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір (Cem Ozdemir) на пресконференції у Штутгарті, цитує AFP.
Посівна і війна: українські фермери працюють попри обстріли
10:18
This browser does not support the video element.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.
