Росія свідомо й системно вдається до організації насильницького зникнення людей на окупованих територіях України, переслідуючи тих, хто має проукраїнську позицію, служив в українській армії, поліції чи на державній службі, заявили у вівторок, 30 липня, автори звіту, що його було представлено в Києві ініціативою "Трибунал для Путіна". "Насильницькі зникнення" - це арешти з порушенням законної процедури або викрадення людей", - пояснила співавторка звіту, адвокатка Ганна Овдієнко.

Масштаб насильницьких зникнень

Ініціатива "Трибунал для Путіна" ідентифікувала 5340 жертв насильницьких зникнень, які мали місце під час російської окупації, і вже передала відповідні докази до Міжнародного кримінального суду (МКС). Звіт направлено також до Робочої групи ООН. Насправді, кількість таких випадків є в десятки разів більшою, оскільки досліджувати цю проблему можливо тільки на деокупованих територіях України, кажуть автори звіту.

Наслідком широкого застосування насильницьких зникнень людей на окупованих РФ територіях України є відсутність в потерпілих контактів з адвокатом, рідними, утримання їх не в тюрмі чи ізоляторі, а в місці, де захист закону недосяжний, сказала Овдієнко, яка за фахом є адвокаткою. Вона зазначила, що російська окупація ще від початку війни РФ проти України 2014 року супроводжувалася подібними злочинами проти мирного населення.

За словами Овідєнко, перша хвиля насильницьких зникнень в окупації вчинялася росіянами за заздалегідь складеними списками людей, які мали проукраїнську позицію, були громадськими активістами, журналістами, військовими у відставці чи патріотично налаштованими представниками влади. Наступна хвиля - це жертви наклепів колаборантів або й цілком випадкові люди, які безслідно зникали після затримання на блокпостах окупантів. 

Окрім масової насильницької депортації українських дітей до РФ, де їх піддають примусовій асиміляції, неповнолітні українці також стають жертвами насильницьких зникнень, розповів правник Харківської правозахисної групи й співавтор звіту Микола Комаровський. "Тут йдеться про вчинення злочину проти людяності. В базі даних ініціативи "Трибунал для Путіна" налічується 99 таких епізодів, хоча декі з них потребують додаткової перевірки", - повідомив Комаровський і нагадав, що серед інших документи щодо цих зникнень вже були передані до МКС в лютому цього року.

Читайте також: Матвійчук: "Росія використовує воєнні злочини як метод ведення війни"

Міжнародна активність українських правозахисників

Крім подань до МКС, українські правозахисники використовують практику подання партнерськими організаціями до національних судів в інших державах, звернення до Європейського суду з прав людини й до Міжнародного суду справедливості ООН. "Україна має максимально використовувати всі легальні судові механізми, оскільки крім рішень МКС є ще необхідність доведення політичної підтримки України. Це дає можливість боротися з російською пропагандою, фейковим штормом й боточатами, які викривлюють реальність на Заході", - заявила Олександра Романцова.  

Глобальна ініціатива "Розірвати коло безкарності за воєнні злочини Росії", або скорочено "Трибунал для Путіна" чи T4P, була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України в лютому 2022 року. Її засновниками стали Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини й Центр громадянських свобод, до яких доєдналися ще 16 українських громадських організацій. Учасники ініціативи документують події, що мають ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини в усіх регіонах України. Ініціатива T4P прагне використати чинні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЄС й Міжнародного кримінального суду для запобігання російським злочинам й притягнення до відповідальності винних, у співпраці з національними органами розслідування.