Під час щорічної звітної конференції у Брюсселі цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив журналістам, що 4-5 квітня скличе засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Це стало неабиякою новиною, адже на високому рівні ця комісія не збиралася протягом останніх шести років через вето Угорщини.

Як генсеку Столтенбергу вдалося обійти вето Будапешта? Що це означає для майбутнього відносин України та НАТО? І як на це реагуватиме угорський уряд? З цими запитаннями DW звернулася до експертів.

На що образився Будапешт

Своє право вето у НАТО Угорщина вирішила застосувати як важіль тиску на Київ у 2017 році, після того як Верховна Рада України ухвалила новий закон про освіту, який викликав різку критику з боку представників нацменшин, які проживаються на території України. Так звана мовна стаття нового закону передбачала, що діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі, а далі навчальний процес вестиметься українською мовою, за винятком хіба що окремих предметів.

Читайте також: Країни НАТО за рік надали Україні 120 мільярдів доларів

На захист нацменшин стали держави-сусідки України - Угорщина, Румунія та Польща. Проте якщо Румунія і Польща намагалися вирішити проблемні питання на рівні двосторонніх консультацій, то Угорщина гучно заявила, що блокуватиме будь-які євроатлантичні просування України і не даватиме згоди на зустрічі Комісії Україна-НАТО на високому рівні, доки закон про освіту не буде скасовано. Причому Києву не вдалося задовольнити вимоги Будапешта навіть подовживши перехідний період та дозволивши вести навчання мовами нацменшин у приватних школах.

Щоб не припиняти пряме спілкування з українськими партнерами, у  Брюсселі почали вигадували нові формати зустрічей, котрі не виглядали б як зустріч комісії. "Це було принизливо і неприйнятно: в умовах війни, коли НАТО є одним із найпотужніших  партнерів України, вільно не використовувати такий ефективний інструмент для прямої політичної комунікації як Комісія Україна-НАТО", - сказав у коментарі DW старший аналітик української групи Geostrategy Володимир Денисюк.  На його думку, якщо у мирний час "позицію Угорщини ще можна було толерувати, то під час військової агресії, яка несе загрозу всьому європейському континенту, їй важко знайти пояснення".

"Процедурна магія" чи політична воля?

Подолати вето країни в НАТО неможливо, адже всі рішення в Альянсі ухвалюються одностайним консенсусом. Тим часом у Брюсселі не дають офіційних пояснень, який чином після шести років угорської блокади вдалося знайти рішення, що дає можливість зібрати повноцінну зустріч Комісії Україна-НАТО.

Деякі експерти припускають, що це стало можливим завдяки певним процедурним тонкощам. Проте науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон впевнений, що головна причина - політична воля. "Я не думаю, що була якась процедурна магія. Це радше було питанням виконавчої влади. У рамках свого мандату генеральний секретар НАТО має можливість в односторонньому порядку скликати засідання комісії Україна-НАТО без обов'язкової одностайності.  Отож попри те що Угорщина блокує Комісію з 2017 року, генеральний секретар НАТО міг протягом цього часу в односторонньому порядку скликати засідання, але досі вирішував добровільно це своє право не використовувати", - припускає Гілтон.

Змінити свою думку генсека НАТО змусило "відчуття невідкладності, коли йдеться про близький весняний наступ" (імовірний контрнаступ України у війні Росії. - Ред.). "Із завершенням зими Україна вийшла з найважчого періоду конфлікту, коли можливість зустрітися офіційно на рівні, нижчому від міністерського, була необхідною, щоб зробити якомога більше у дипломатичному і військовому плану у найкоротші терміни", - пояснює експерт. Тепер же, на його думку, "важливо керувати очікуваннями". Роджер Гілтон визнає, що одна зустріч у квітні не призведе до "драматичних змін", але вона може відкрити двері для нових зустрічей і, можливо, згодом стане поштовхом до того, що "Будапешт скасує своє вето на засідання Комісії Україна-НАТО".

Потужний сигнал Києву

Директор програм європейських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Михайло Драпак вважає, що рішення Столтенберга про скликання комісії - потужний сигнал з боку Альянсу про те, що він готовий співпрацювати з Україною у напрямку її інтеграції більш тісно. "Вочевидь, не йдеться про те, що може відбутися вступ України до НАТО, йдеться про зближення в компонентах співпраці", - пояснив аналітик.

Читайте також: Прем'єрка Фінляндії: Ми хочемо, щоб Україна увійшла до НАТО

Генсек Столтенберг дав зрозуміти, що й надалі має намір своїм виконавчим рішенням обходити вето Угорщини для того, щоб збирати засідання комісії. Михайло Драпак називає це хорошою новиною. "Це означає, що Альянс розглядає Україну як довгострокового партнера, як невід'ємну частину євроатлантичної безпеки", - сказав експерт. Окрім того, "ця політична демонстрація генсека Альянсу" дала зрозуміти Будапешту, що НАТО не влаштовує, коли через двосторонні непорозуміння угорський уряд "готовий поставити під загрозу масштабні питання, які стосуються всієї організації і всієї Європи".

Угорщина блокуватиме глобальніші рішення НАТО

У Будапешті рішенням НАТО обурилися, а міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто терміново вилетів на зустріч з генсеком НАТО.  Він зазначив, що взяв до уваги рішення Столтенберга скликати Комісію Україна-НАТО, але Угорщина все одно не підтримає жодного істотного кроку на зближення Києва і Альянсу, поки "там не будуть відновлені права угорської національної громади відповідно до умов 2015 року і раніше".

"Можливість блокувати зближення України і НАТО є насправді одним з козирів угорського уряду, тому він продовжуватиме тиснути цим на Київ", - вважає експерт. На його думку, тепер Будапешт намагатиметься гальмувати більш глобальні речі, як-от, наприклад, перехід України до наступного етапу зближення з НАТО. "І угорське вето в ухваленні таких рішень вже буде складно якимось чином переграти", - застерігає аналітик.

Будапешт "відіграється" на євроінтеграції України

Є також небезпека того, що Угорщина спробує "відігратися", маніпулюючи своїм право вето у Європейській Ради під час ухвалення рішень щодо України. Про це DW на умовах анонімності повідомив високопоставлений європейський дипломат. "Угорщина це може зробити, наприклад, під час ухвалення нового антиросійського санкційного пакету, чи прийняття рішення про додаткову військову допомогу Києву у рамках Європейського фонду миру, або заблокує позитивний висновок про відповідність України критеріям на вступ до ЄС", - пояснив дипломат. 

При цьому він зауважив, що у ЄС Будапешту діяти легше, бо його позиція щодо України у деяких питаннях "має підтримку ще кількох європейських столиць". "У НАТО Угорщина завжди озирається на США, а в Єврораді  такі запобіжники відсутні", - пояснив співбесідник. За його прогнозом, найближчим часом у Євросоюзі можуть поновити консультації щодо зміни принципу ухвалення рішень у сфері зовнішньої та оборонної політики, аби "окремі країни не могли більше зловживати правом вето на шкоду загальним інтересам усього блоку".