Інтеграція українських біженців у ФРН: які шанси на роботу
Матіс Ріхтманн
2 квітня 2022 р.
Німеччина переживає нині найбільший наплив біженців із 2015 року. Експерти попереджають про можливі проблеми з освітою та інтеграцією на ринку праці.
Демонстрація проти війни Росії проти Україні в Бремені (архівне фото)Фото: Mohssen Assanimoghaddam/dpa/picture-alliance
Реклама
З початку вторгнення Росії в Україну в Німеччині зареєстровано близько 300 тисяч українських біженців. Згідно з новими правилами ЄС, їм дозволено легально працювати. Але чи так просто знайти роботу українцям, які рятуються від війни? Міністр праці ФРН Губертус Гайль (Hubertus Heil) веде переговори з главами федеральних земель та різними міністерствами про те, як поліпшити для людей, які втекли від війни в Україні, шанси на працевлаштування в Німеччині. Враховуючи те, що рівень освіти в Україні відповідає міжнародному, шанси загалом непогані.
Історія стоматолога
Ігор - лікар-стоматолог з України. Коли розпочалася війна, він був у відпустці за кордоном. В Україну він не повернувся і тимчасово оселився у знайомих під Оснабрюком. Ігор хоче залишитися в Німеччині і знайти роботу, але зробити це не так просто.
Знайти роботу йому насамперед перешкоджає система визнання дипломів та професійної освіти. Як розповідає його знайомий, працювати за фахом Ігор офіційно зможе у ФРН лише за один-два роки. За цей час йому потрібно буде вивчити мову та підтвердити свою професійну кваліфікацію - попри те, що в Україні він уже працював лікарем.
"Процес визнання диплома складний, довгий та дорогий", - констатує в інтерв'ю DW Мартіна Мюллер-Вакер (Martina Müller-Wacker). Експертка з питань професійної інтеграції закликає до того, щоб федеральні землі пропонували безкоштовне підтвердження дипломів та виділяли спеціальні стипендії для навчання тих професій, які найбільш потрібні в Німеччині. Часто мігранти навіть не намагаються підтвердити диплом, боячись усіх цих перешкод, і тому змушені працювати на погано оплачуваній роботі.
За словами Мюллер-Вакер, близько 1500 різних структур у Німеччині на федеральному та земельному рівнях відповідають за визнання професійної кваліфікації. Є професії, для яких потрібне підтвердження дипломів, і ті, для яких це не потрібно. Для того, щоб українці змогли розібратися у цій складній системі, було випущено спеціальну брошуру українською мовою.
Останнім часом з'явилося багато приватних ініціатив, які спрямовані на те, щоб біженці з України могли знайти роботу. Такі інтернет-ресурси як UATalents або Imagine Ukraine пропонують українцям робочі місця, а концерн Deutsche Bahn організував гарячу лінію українською та російською мовами для тих, хто хоче знайти роботу.
Реклама
Чи зможуть діти ходити до школи
Майже половина всіх біженців із України - діти. "Але у всіх федеральних землях не вистачає вчителів та установ для них", - говорить Юліана Каракаялі з Вищої євангельської школи Берліна. Вона не дуже оптимістична з приводу того, що українські діти зможуть пройти успішну інтеграцію у школах Німеччини, школи та дитячі садки погано підготовлені до цього. Але вона вважає важливим, щоб діти українських біженців займалися разом з усіма, адже так вони швидше вивчать мову.
У різних федеральних землях по-різному врегульовано питання відвідування школи українськими дітьми. За словами Каракаялі, діти у Берліні можуть ходити до школи з моменту прибуття. А в землі Північний Рейн - Вестфалія і Баварії це залежить від статусу, і отримання місця в школі може тривати до 6 місяців.
Вирішальним фактором для українців є те, де саме вони хочуть жити у Німеччині. Ті особи, які не мають у ФРН жодних контактів і родичів, залежать від того, куди їх розподілять. Цей процес відбувається згідно з правилом, за яким найбільш густонаселені землі приймають більшу кількість людей. А вже федеральні землі розподіляють людей туди, де є місце.
Герберт Брюкер (Herbert Brücker) з інституту IAB застерігає від того, щоб відправляти біженців у регіони зі слабкою інфраструктурою. Там хоч і є порожні квартири, але немає роботи. І досвід минулих років показує, що біженці, які самі можуть вибрати місце проживання, швидше знаходять роботу.
За всіх складнощів майбутньої інтеграції не завжди зрозуміло найголовніше - чи хочуть люди, які втекли від війни в Україні, залишатися в Німеччині, і чи варто їм розпочинати процес підтвердження диплому та пошуку роботи. Для українського стоматолога Ігоря це питання вирішено. "Ми залишаємося тут, наш будинок зруйновано, і ми все одно маємо все починати з нуля", - каже лікар.
Куди розселяють українських біженців у Німеччині
05:45
This browser does not support the video element.
Як львівський вокзал зустрічає біженців
До Львова щодня приїжджають сотні евакуйованих. Біля залізничного вокзалу облаштували пункти обігріву, на місці працюють волонтери. Про будні львівського вокзалу під час війни - у фотогалереї DW.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Львів - головний перевалочний пункт
Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Людський потік
У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Волонтерський центр
Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Підбадьорити людей
Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Речі першої необхідності
Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польські консерви для харків'ян
Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Пункти обігріву
Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Зігрітися вночі
Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польові кухні
Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Суп з куркою
"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Нехитрі розваги для малечі
8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Дороги, маршрути, евакуація...
З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Допомога волонтерів
Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.
Фото: Ihor Burdyga/DW
"Все буде добре"
12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Музика на вокзалі
Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Найпопулярніший маршрут
Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Вокзальна каса
Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Порожні поїзди на Київ
Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.
Фото: Ihor Burdyga/DW
У пошуках даху над головою
Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.