Інтеграція українських біженців у ФРН: які шанси на роботу
Матіс Ріхтманн
2 квітня 2022 р.
Німеччина переживає нині найбільший наплив біженців із 2015 року. Експерти попереджають про можливі проблеми з освітою та інтеграцією на ринку праці.
Реклама
З початку вторгнення Росії в Україну в Німеччині зареєстровано близько 300 тисяч українських біженців. Згідно з новими правилами ЄС, їм дозволено легально працювати. Але чи так просто знайти роботу українцям, які рятуються від війни? Міністр праці ФРН Губертус Гайль (Hubertus Heil) веде переговори з главами федеральних земель та різними міністерствами про те, як поліпшити для людей, які втекли від війни в Україні, шанси на працевлаштування в Німеччині. Враховуючи те, що рівень освіти в Україні відповідає міжнародному, шанси загалом непогані.
Історія стоматолога
Ігор - лікар-стоматолог з України. Коли розпочалася війна, він був у відпустці за кордоном. В Україну він не повернувся і тимчасово оселився у знайомих під Оснабрюком. Ігор хоче залишитися в Німеччині і знайти роботу, але зробити це не так просто.
Знайти роботу йому насамперед перешкоджає система визнання дипломів та професійної освіти. Як розповідає його знайомий, працювати за фахом Ігор офіційно зможе у ФРН лише за один-два роки. За цей час йому потрібно буде вивчити мову та підтвердити свою професійну кваліфікацію - попри те, що в Україні він уже працював лікарем.
"Процес визнання диплома складний, довгий та дорогий", - констатує в інтерв'ю DW Мартіна Мюллер-Вакер (Martina Müller-Wacker). Експертка з питань професійної інтеграції закликає до того, щоб федеральні землі пропонували безкоштовне підтвердження дипломів та виділяли спеціальні стипендії для навчання тих професій, які найбільш потрібні в Німеччині. Часто мігранти навіть не намагаються підтвердити диплом, боячись усіх цих перешкод, і тому змушені працювати на погано оплачуваній роботі.
За словами Мюллер-Вакер, близько 1500 різних структур у Німеччині на федеральному та земельному рівнях відповідають за визнання професійної кваліфікації. Є професії, для яких потрібне підтвердження дипломів, і ті, для яких це не потрібно. Для того, щоб українці змогли розібратися у цій складній системі, було випущено спеціальну брошуру українською мовою.
Останнім часом з'явилося багато приватних ініціатив, які спрямовані на те, щоб біженці з України могли знайти роботу. Такі інтернет-ресурси як UATalents або Imagine Ukraine пропонують українцям робочі місця, а концерн Deutsche Bahn організував гарячу лінію українською та російською мовами для тих, хто хоче знайти роботу.
Реклама
Чи зможуть діти ходити до школи
Майже половина всіх біженців із України - діти. "Але у всіх федеральних землях не вистачає вчителів та установ для них", - говорить Юліана Каракаялі з Вищої євангельської школи Берліна. Вона не дуже оптимістична з приводу того, що українські діти зможуть пройти успішну інтеграцію у школах Німеччини, школи та дитячі садки погано підготовлені до цього. Але вона вважає важливим, щоб діти українських біженців займалися разом з усіма, адже так вони швидше вивчать мову.
У різних федеральних землях по-різному врегульовано питання відвідування школи українськими дітьми. За словами Каракаялі, діти у Берліні можуть ходити до школи з моменту прибуття. А в землі Північний Рейн - Вестфалія і Баварії це залежить від статусу, і отримання місця в школі може тривати до 6 місяців.
Вирішальним фактором для українців є те, де саме вони хочуть жити у Німеччині. Ті особи, які не мають у ФРН жодних контактів і родичів, залежать від того, куди їх розподілять. Цей процес відбувається згідно з правилом, за яким найбільш густонаселені землі приймають більшу кількість людей. А вже федеральні землі розподіляють людей туди, де є місце.
Герберт Брюкер (Herbert Brücker) з інституту IAB застерігає від того, щоб відправляти біженців у регіони зі слабкою інфраструктурою. Там хоч і є порожні квартири, але немає роботи. І досвід минулих років показує, що біженці, які самі можуть вибрати місце проживання, швидше знаходять роботу.
За всіх складнощів майбутньої інтеграції не завжди зрозуміло найголовніше - чи хочуть люди, які втекли від війни в Україні, залишатися в Німеччині, і чи варто їм розпочинати процес підтвердження диплому та пошуку роботи. Для українського стоматолога Ігоря це питання вирішено. "Ми залишаємося тут, наш будинок зруйновано, і ми все одно маємо все починати з нуля", - каже лікар.
Куди розселяють українських біженців у Німеччині
05:45
Як львівський вокзал зустрічає біженців
До Львова щодня приїжджають сотні евакуйованих. Біля залізничного вокзалу облаштували пункти обігріву, на місці працюють волонтери. Про будні львівського вокзалу під час війни - у фотогалереї DW.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Львів - головний перевалочний пункт
Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Людський потік
У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Волонтерський центр
Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Підбадьорити людей
Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Речі першої необхідності
Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польські консерви для харків'ян
Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Пункти обігріву
Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Зігрітися вночі
Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польові кухні
Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Суп з куркою
"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Нехитрі розваги для малечі
8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Дороги, маршрути, евакуація...
З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Допомога волонтерів
Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.
Фото: Ihor Burdyga/DW
"Все буде добре"
12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Музика на вокзалі
Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Найпопулярніший маршрут
Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Вокзальна каса
Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Порожні поїзди на Київ
Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.
Фото: Ihor Burdyga/DW
У пошуках даху над головою
Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.