Американський гігант мікроелектроніки Intel 17 вересня оголосив, що відтерміновує щонайменше на два роки будівництво комплексу з двох заводів із виробництва напівпровідників у східнонімецькому Магдебурзі. Обсяг інвестицій у цей проєкт мав становити 30 мільярдів євро. 10 мільярдів євро із цієї суми планував надати уряд Німеччини.

У компанії Intel пояснили, що хочуть почекати з початком будівництва через фінансові проблеми. Однак деякі спостерігачі вбачають у рішенні американського виробника й свідчення неспроможності нинішньої правлячої у Німеччині коаліції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), Вільної демократичної партії (ВДП) та партії "Союз-90 / Зелені" залучити у країну великі інвестиції.

Проблема із залученням інвестицій в Німеччину

"Те, що ми спостерігаємо зараз - результат чотирьох років фактичної стагнації економіки і того, що з країною робить зниження її міжнародної конкурентоспроможності протягом десятиліття", - висловлює свою думку у розмові з DW головний економіст банку Dutch bank ING Карстен Бржескі.

Він має на увазі не лише рішення Intel відтермінувати будівництво заводів з виробництва чіпів у Німеччині, але й іншу обставину, про яку стало відомо двома тижнями раніше. А саме: плани найбільшого німецького автоконцерну Volkswagen закрити один або навіть два заводи в Німеччині на тлі низького попиту, передусім на електромобілі. За оцінкою Бржескі, обидві події вказують на серйозну проблему з інвестиціями у країні.

Заводи Intel у Магдебурзі означали б створення трьох тисяч нових робочих місць. З іншого боку, проєкт дозволив би Німеччині скоротити залежність від азійських виробників напівпровідників і мав би стратегічне значення для національної економіки, насамперед у її ключовій галузі - автомобілебудуванні.

"Отримання чіпів для автомобільної електроніки - велика проблема для промисловості, - констатує в розмові з DW Єнс Зюдекум (Jens Südekum) - економіст з Університету імені Генріха Гейне в Дюссельдорфі. - Компанія Intel хотіла зайнятися виробництвом чіпів, які ідеально відповідають вимогам замовника. І це забезпечило б німецькій автомобільній промисловості саме те, чого вона потребує, щоб розвивати цифрові технології".

Читайте також: "Дизельгейт" був тільки початком, або Нова криза Volkswagen

Чому Intel відтерміновує будівництво заводів у Німеччині

Між тим Карстен Бржескі з Dutch bank ING вказує, що Intel дійсно зазнає труднощів. Раніше голова американської компанії Пет Гелсінгер повідомив, що заморозять не лише проєкт у Німеччині, а й будівництво заводу з виробництва чіпів у Польщі.

У серпні компанія Intel повідомила про збитки обсягом один мільярд доларів у попередньому кварталі на тлі скорочення продажів і оголосила про плани скоротити 15 тисяч співробітників, заощадити видатки обсягом 10 мільярдів доларів і призупинити виплату дивідендів.

"Ми маємо продовжувати діяти в терміновому порядку, щоб створити більш конкурентоспроможну структуру видатків і досягти мети заощадити 10 мільярдів доларів, про яку ми оголосили минулого місяця", - наголосив Гелсінгер у пресрелізі та листі співробітникам.

Сьогодні виробник мікроелектроніки, головний офіс якого розташований у місті Санта-Клара в Каліфорнії, поступається конкурентам на ринку. Так, Intel вже не входить до десятки провідних виробників напівпровідників, а капіталізація компанії становить менше 90 мільярдів доларів. Для порівняння: лідер у галузі розвитку штучного інтелекту (ШІ) - компанія Nvidia - має ринкову вартість 2,9 трильйона доларів.

За словами Александера Шірша (Alexander Schiersch) з Інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні, "Intel мав амбітний план, який не спрацював". В інтерв'ю DW експерт перелічує фактори, від яких, на його думку, залежатиме майбутнє компанії: "По-перше, вона має залучити більше покупців для своїх чіпів. По-друге, вона має підвищити ефективність своєї стратегії в галузі ШІ. Зрештою, вона має гарантувати успіх своїх заходів щодо скорочення видатків".

Шірш вважає, що доля очільника Intel Пета Гелсінгера багато в чому залежить від планів щодо перетворення компанії на "фабрику мікрочіпів", яка працює на зовнішніх замовників. Зроблена на цьому тлі 16 вересня заява про партнерство з Amazon Web Services, у центрі якого будуть чіпи для штучного інтелекту виробництва Intel, є важливою перемогою.

Попри це, у нинішній ситуації Шірш оцінює шанси на те, що американська компанія колись повернеться до планів будівництва заводу в Магдебурзі, у "не більше ніж 50 відсотків".

Читайте також: Завод TSMC у Дрездені: чипи для Європи від велетня з Тайваню

Куди спрямують10 мільярдів євро інвестицій?

Водночас відтермінування початку будівництва у ФРН заводів із виробництва чіпів стало ударом і по амбіціях ЄС у цій сфері. А у німецькому уряді вже розгорілися суперечки щодо 10 мільярдів євро, які Берлін готувався виділити на цей проєкт.

Так, одразу після заяви Intel міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер (Christian Lindner) висловився за те, щоб не витрачати ці гроші, а використати їх, щоб закрити "дірку" у федеральному бюджеті. Зелені, своєю чергою, хочуть перенаправити гроші на фінансування кліматичних програм.

Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), відповідаючи 17 вересня на пряме запитання телеканалу n-tv про те, куди тепер підуть гроші, заявив таке: "Ми відклали гроші. Вони й надалі будуть потрібні для наших проєктів щодо напівпровідників. І зараз немає приводу раптово почати розмірковувати про те, як ми ними розпоряджатимемося. Ми продовжимо консультації щодо бюджету. Той факт, що ми одночасно хочемо розвивати виробництво напівпровідників у Німеччині і стежити за тим, щоб нам вистачило фінансів, очевидний. Тому результатом стануть конструктивні консультації на цю тему. Нам потрібно використовувати свої можливості у всіх напрямках. Тут не можна ділити все на чорне та біле".

Джерела у мінфіні ФРН розповіли DW на умовах анонімності, що міністерство зараз вивчає питання про те, як передати невикористані гроші назад у державний бюджет.

На думку головного економіста ING Карстена Бржескі, дебати в кабінеті Шольца щодо субсидій на заводи Intel змушують порушити питання про економічні амбіції правлячих партій. "Складається враження, що уряд Німеччини не має продуманої довгострокової економічної стратегії", - каже він.