"Міжнародному будівельному ордену" днями виповнилося 65 років. Історія організації почалася 1953 року, коли голландський священик Веренфрід ван Страатен вирішив залучити молодь і студентів до будівництва притулків для біженців у Німеччині.

Більшість учасників - молодь

Щороку в Німеччині Internationaler Bauorden проводить близько 50 будівельних таборів, так званих "Baucamps", та 30 - закордоном: від Грузії до Марокко. Долучитися до будівництва об'єктів соціального призначення і водночас відкрити для себе нову країну може кожен, зауважує керівник організації Петер Рунк. Як правило, більшість волонтерів - це молоді люди до 25 років.

19-річна Роксолана Ковалів, родом з Дрогобича, стала учасницею чотирьох "кемпів" і загалом провела два місяці у Німеччині. "Я вже брала участь у будівельному проекті в Україні як волонтер, тому мені було цікаво здобути подібний досвід закордоном. До того ж, це чудова нагода познайомитися з новою країною, - згадує Роксолана. - Першим мій будівельний табір був на Landkombinat у селі Гачов землі Мекленбург-Передня Померанія на північному сході Німеччини". Протягом двох тижнів, окрім вихідних, волонтери реставрували стару будівлю ландкомбінату. "Ми руйнували стару цеглу, фарбували стіни, ставили двері, косили траву і займалися різною дрібною роботою. Я працювала з такими інструментами, назви яких навіть не можу вимовити. На цьому етапі я вже багато чому навчилася. Окрім всього цього, я знайшла нових друзів, разом з якими у вільний час ми подорожували", - розповідає Роксолана.

Вік - не перешкода

Інтерес до суспільно корисних ініціатив "Internationaler Bauorden" демонструє, утім, не лише молодь. Багато літніх людей, які ще за молоду займалися благодійністю, зараз беруть участь у "сеньйорен-кемпах" для літніх людей. Жодних обмежень за віком чи навичками немає для участі у проектах немає. "Літні люди роблять те, що їм до снаги, але переважно вони "живчики". Серед молоді вони також відчувають себе молодими," - підкреслює Валентина Собецька, співробітниця "Bauorden". Bauorden не споруджує будівлі з нуля. Завдання волонтерів - протягом кількох тижнів допомогти при будівництві, яке зазвичай триває декілька місяців чи років. Волонтери виконують підсобні роботи, які не потребують професійних знань. Тому кожен охочий може лишити заявку на участь", - розповіла у розмові з DW Валентина Собецька.

Яскравим прикладом "вічно молодих будівельників" є 59-річна Моніка Тенамберген (Monika Tenambergen) з міста Мельн на півночі Німеччини. Німкеня їздила на будівництво до Західної України, де разом з іншими учасниками та Міжнародним благодійним фондом "Карітас України" брала участь у відбудові реабілітаційного центру для наркозалежних. "Наша група об'єднувала волонтерів з Чехії, Канади, Австрії та Німеччини, вже за тиждень у нас склалися дружні стосунки. Ми бачили, що наша робота важлива для людей. І вони були нам за це вдячні", - пригадує Тенамберген. За декілька місяців по завершенні табору німкеня знову відвідала Дрогобич. Прикипівши всією душею до проекту, жінка приїхала дізнатися, як просувається будівництво центру.

А вже наступного року Тенамберген поїхала допомагати і знайомитися з іншою країною - з Грузією.

Полтава - вже "небезпечно"?

Україна нещодавно приєдналася до міжнародної "сім'ї будівельників-добровольців". У 2017 році в місті Дрогобич та селі Ясіня, що на Прикарпатті, було проведено три будівельні табори. Цього року "кемпи" планують реалізувати знову в Дрогобичі, селі Довге Закарпатської області та Стіні Вінницької області.

Після анексії Криму та розгортання бойових дій на Сході України кількість проектів однак дещо зменшилася. "Наприклад, Полтавська область, де ми організовували табори до війни, в уявленні іноземців вже є небезпечною зоною, тому більшість відмовляється туди їхати", - розповідає Собецька.