За даними правозахисників, під час останніх масових протестів у різних містах в Ірані у сутичках з силовиками загинули кілька тисяч людей, більше десятка тисяч було затримано. Протести почалися наприкінці минулого року. Спочатку вони були спричинені зростанням цін на продукти і високою інфляцією - так, у жовтні, за даними Світового банку, продовольча інфляція в Ірані сягнула 64,2 відсотка. Однак ці акції швидко переросли у вияв дедалі більшого невдоволення населення політичною системою у країні.

Протести в Тегерані 29 грудня 2025 року

Поліція, а також воєнізовані формування "Басідж" - добровольчі загони, підпорядковані Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), - органи, за допомогою яких режим в Ірані придушує протестні акції. КВІР є військово-політичним формуванням, що виконує функції армії, жандармерії та органів держбезпеки і яке безпосередньо підпорядковане аятолі Алі Хаменеї. Завдання КВІР - захист Ісламської республіки. Іранська поліція і КВІР мають накопичений протягом багатьох років досвід придушення будь-яких акцій протесту у країні. Під час останніх протестів влада Ірану також блокувала для населення доступ до інтернету та зв'язок. 

З 1999 року в Ірані неодноразово відбувалися великі, переважно мирні вуличні акції, які режим завжди жорстоко придушував.

Читайте також: Іран: що таке Корпус вартових ісламської революції

Студентські протести в липні 1999 року

Приводом для спершу мирних студентських протестів у липні 1999 року стало закриття реформаторської газети "Салам". У ніч на 8 липня 1999-го сили безпеки штурмували студентський гуртожиток, при цьому було вбито щонайменше одного студента. Акція викликала загальнонаціональні протести, що тривали кілька днів. Загони "Басідж" жорстоко розганяли демонстрантів. Щонайменше ще четверо людей загинули, деякі студенти зникли безвісти, а від 1200 до 1400 осіб було заарештовано.

"Зелений рух" проти Ахмадінежада в червні 2009 року

Після суперечливих президентських виборів у червні 2009 року по всій країні пройшли масові протести, відомі як "Зелений рух". Мільйони іранців засумнівалися в офіційних результатах виборів і звинуватили уряд Махмуда Ахмадінежада у фальсифікації результатів волевиявлення. Зелений колір був символом кампанії його суперника Мір-Хосейна Мусаві. Спочатку мирні демонстрації перетворилися на найбільші протести з часів Ісламської революції 1979 року. Силовики, КВІР і "Басідж" застосували масове насильство проти демонстрантів. Багатьох убили або поранили, тисячі людей заарештували. 

Листопад 2019-го - зростання цін на бензин як привід для протестів

У листопаді 2019 року країну знову сколихнули масові протести. Причиною стало різке підвищення цін на бензин, які виросли за одну ніч. Демонстрації, які швидко охопили понад 20 міст країни, почалися мирно, але невдовзі їх жорстоко придушили. Крім економічних вимог, почали лунати політичні гасла, серед яких були і прямі заклики до повалення верховного лідера Алі Хаменеї. Силовики діяли з надзвичайною жорстокістю. Ці події увійшли в новітню історію країни як "кривавий листопад".

Вересень 2022 року - "Жінка, життя, свобода"

Смерть 22-річної курдської дівчини Махси Аміні стала причиною чергових загальнонаціональних протестів в Ірані у 2022 році. Дівчина померла після того, як її заарештувала поліція моралі нібито за порушення правил носіння хіджабу. Те, що почалося як протест проти поліцейського насильства та обов'язкового носіння хіджабу, швидко перетворилося на масовий рух проти всієї політичної системи. Під гаслом "Жінка, життя, свобода" до протестів приєдналися багато молоді, а також жінок, які виходили на вулиці без хіджабу на знак солідарності.

Читайте також: Іран: комунікаційний блекаут може стати постійним

Влада відповіла на це найжорстокішими репресіями: силовики стріляли бойовими патронами по демонстрантах, тисячі людей заарештували, багатьох убили. Десятки молодих протестувальників засудили до смертної кари у прискореному порядку. Протести тривали місяцями і стали однією з найбільших загроз Ісламській республіці за десятиліття.

Спільним для всіх масових протестів в Ірані є глибоке невдоволення дедалі ширших верств населення політикою іранської влади. Політичне керівництво звинувачують у відсутності волі та здатності реагувати на суспільні вимоги.

Тим часом режим робить ставку на репресії, цілеспрямовані атаки й демонізацію будь-якої опозиції, здатної об'єднати й мобілізувати людей. Через відсутність координації та лідерів протести жорстоко придушуються. Багато політичних активістів сидять у в'язницях або були змушені покинути країну.

У цій статті спочатку містилося зображення від агентства SalamPix, яке постачає фотографії для міжнародних фотоагентств. Його було видалено 12 березня 2026 року після того, як Picture Alliance та Imago повідомили, що відкликають фотографії SalamPix через сумніви щодо їхнього походження та можливої маніпуляції.