Докладні обставини смерті іранського президента Ебрагіма Раїсі залишаються невідомими. Імовірно, аварія гелікоптера, внаслідок якої загинув президент, ще тривалий час викликатиме в Ірані спекуляції, прогнозує Сара Базубанді, експертка з питань Ірану при Німецькому інституті глобальних і секторальних досліджень (GIGA) у Гамбурзі. "Причиною міг бути як нещасний випадок, так і зношеність обладнання, але так само й саботаж, причому навіть з боку оточення Раїсі. Нічого не можна виключати, мислимим є абсолютно все", - зазначила експертка у розмові з DW.

Раїсі розбився на гелікоптері 19 травня разом із міністром закордонних справ Ірану Хосейном Амір-Абдуллахіаном. Високопоставлена делегація верталася з Азербайджану після зустрічі з керівництвом сусідньої країни. 

Намагання втримати громадський порядок

Іранський режим докладає зусиль, щоби забезпечити в країні видимість стабільності і контролювати громадський порядок. "Ми запевняємо, що в управлінні країною не буде ані найменшої проблеми", - йдеться в урядовому комюніке, поширеному у понеділок, 20 травня. Слідом за урядом подібний меседж поширив і Корпус вартових ісламської революції. "З Божою поміччю справи нації і народу будуть продовжені без перебоїв", - зазначено у заяві цієї інституції.

Виконувачем обов’язків президента є перший заступник Раїсі Могамед Мохбер. Він вже отримав від Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї доручення організувати позачергові президентські вибори протягом наступних 50 днів.

Покладання обов'язків президента на Мохбера може означати, що завдяки його добрим стосункам з Корпусом вартових ісламської революції (КСІР) у майбутньому ця інституція зможе мати ще більший вплив, написав у своєму акаунті в соцмережі Х Хамідреза Азізі, політолог з берлінського Фонду "Наука та політика" (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP). 

Будуть нові президентські вибори, але без сюрпризів

Сара Базубанді вважає вельми ймовірним, що нові президентські вибори відбудуться протягом запланованого терміну: "Однак, мабуть, можна виходити з того, що і цього разу це не будуть легітимні вибори, які відображатимуть волю населення. Це будуть імітаційні вибори", - каже експертка. Голосування відбудеться у дуже неспокійний час для іранської влади та країни загалом. За даними компанії Germany Trade and Invest (GTAI), цього року в Ірані очікується інфляція в 40%, а рівень безробіття, ймовірно, перевищить десятивідсоткову позначку.

Влада в Тегерані дедалі частіше вдається до радикальних заходів: за даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International (AI), у 2023 році в країні вища міра покарання - смертна кара - була застосована 853 рази. Більшість страчених засудили до смерті за злочини, пов'язані з наркотиками. Проте, за даними AI, шістьох людей було страчено через участь у масових протестах у 2022 році, а ще одну людину - в акціях протесту в листопаді 2019 року. Влада також переслідує жінок, які виступають проти її політики.

Це, на думку Базубанді, також сприятиме низькій явці на майбутніх виборах: "Вони (іранці. - Ред.) не довіряють режиму і не сподіваються на зміни. Більше того, багато громадян вважають, що результат голосування в будь-якому разі вже відомий і без виборів". Хамідреза Азізі із SWP висловив схожу думку в соцмережі X. За його словами, мобілізація виборців у найближчі 50 днів - серйозний виклик для влади, адже у парламентських виборах в Ірані нещодавно взяли участь лише вісім відсотків громадян, які мають право голосу.

Не виключено, що смерть Раїсі може спровокувати кризу спадкоємності влади, написав у Х політолог Карім Саджадпур із Фонду Карнегі. За оцінкою Базубанді, найцікавіше питання - хто може замінити Раїсі: "Не можна виключати, що це буде колишній віцепрезидент Мохаммад Мохбер".

Призначення на високі посади та можливі протести

Оскільки нині покійний президент Ебрахім Раїсі також розглядався як наступник 85-річного духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, смерть Раїсі може знову спричинити дебати про можливе призначення на цю посаду. Як одна з кандидатур розглядається Моджтаба Хаменеї - син аятоли Хаменеї. Однак таке рішення, ймовірно, буде відкинуте значною частиною населення, вважає політолог Саджадпур. У цьому випадку, на його думку, не виключені протести.

Сара Базубанді, навпаки, вважає, що нові акції протесту в Ірані зараз малоймовірні: "Протести, які спалахнули після смерті Махси Аміні два роки тому, режим придушив з такою жорстокістю, що опозиційно налаштоване населення значною мірою зневірилося в усьому".

Читайте також: Друзі Москви: Північна Корея та Іран - новий антизахідний альянс?

Кардинальних змін у політиці Ірану не очікується

При цьому, додає Базубанді, також не варто розраховувати, що курс влади зміниться: "Раїсі отримував вказівки від Хаменеї. Він був маріонеткою. І з наступним президентом ситуація істотно не відрізнятиметься".

Мохаммад Алі Шабані, редактор сайту Amwaj.media, що спеціалізується на ситуації в Ірані, дотримується аналогічної точки зору. "Дострокові президентські вибори надають Алі Хаменеї і вищому керівництву можливість зміни курсу, що дозволяє зберегти обличчя, вони також могли б відкрити розчарованим виборцям шлях назад у політичний процес", - пояснює Шабані. Однак, за його словами, для цього варто було б ухвалити стратегічне рішення про розворот курсу країни і розширення простору для політичної діяльності, який стає дедалі меншим.

Подібні оцінки лунають і з німецьких політичних кіл. "Основна спрямованість іранської політики залишиться незмінною, - цитують інформагенції Нільса Шміда (Nils Schmid), депутата Бундестагу, зовнішньополітичного експерта Соціал-демократичної партії (СДПН). - Авторитарна система (в Ірані. - Ред.) досить стабільна, щоб упоратися зі смертю президента", - зазначає депутат.  На його думку, проблема недостатньої легітимності влади та нездатності до реформ нікуди не подінеться і після виборів, резюмував Шмід.