Іран звинувачує Ізраїль в атаці на ядерний об'єкт в Натанзі та називає її помстою за позицію Тегерана щодо проблеми скасування санкцій США, заявив у понеділок, 12 квітня, глава МЗС Ірану Джавад Заріф. За його словами, метою атаки був зрив переговорів щодо іранської ядерної угоди, які нині проходять у Відні і які, за словами очільника зовнішньополітичного відомства, є успішними. Заріф пригрозив заходами у відповідь. Напередодні Іран заявляв про "терористичний напад" на ядерний об'єкт в Натанзі.

Читайте також: Іран запустив виробництво центрифуг нового покоління для збагачення урану

12 квітня Організація з атомної енергії Ірану (ОАЕІ) підтвердила факт вибуху в Натанзі, внаслідок якого в одному з приміщень ядерного об'єкта обвалилася стеля. За словами офіційного представника організації, зафіксована також проблема в системі електропостачання.

У ЄС та Німеччині стурбовані наслідками для переговорів у Відні

Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель стурбований ймовірною атакою на іранський ядерний об'єкт. Будь-яка спроба підірвати зусилля з відновлення ядерної угоди з Іраном абсолютно неприйнятна, наголосив він у Брюсселі. За словами глави європейської дипломатії, необхідно ретельно розслідувати обставини інциденту і встановити, хто за ним стоїть.

Міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) також висловив стурбованість можливими наслідками аварії в Натанзі для переговорів щодо Ірану, що почалися у Відні. Переговорний процес з огляду на недавні події має особливо важливе значення, заявив він у Берліні.

Своєю чергою прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав Іран найбільшою загрозою стабільності в Близькосхідному регіоні. "Іран підтримує терористів в усьому світі", - заявив він після зустрічі в Єрусалимі з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Прем'єр Ізраїлю наголосив, що Тегеран не відмовляється від намірів отримати ядерну зброю. При цьому Нетаньяху не відповів на звинувачення Ірану в скоєнні атаки на об'єкт у Натанзі.

Ядерна угода з Іраном

Нагадаємо, угода, яку 2015 року підписали Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Великобританія, передбачає виконання Тегераном низки зобов'язань щодо обмеження його ядерної програми в обмін на скасування санкцій США та ЄС. У травні 2018 року США в односторонньому порядку вийшли з угоди, після чого Вашингтон відновив дію скасованих раніше санкцій проти Тегерана та запровадив нові обмежувальні заходи. Іран у відповідь заявив про поступовий відхід від виконання ядерної угоди, зокрема, почав збагачувати уран вище за передбачений угодою рівень та обсяг.

Читайте також: Іран підтвердив атаку на своє вантажне судно "Савіз" в Червоному морі

Європейські країни-підписанти угоди нині докладають дипломатичних зусиль, спрямованих на повернення Ірану до виконання умов договору. Утім, Тегеран наполягає на тому, що зробить це лише після того, як США скасують спершу обтяжливі економічні санкції, накладені на нього колишнім американським президентом Дональдом Трампом.

Саме скасування накладених США обмежень у Тегерані вважають передумовою повернення Ірану до цілковитого виконання ядерної угоди. Натомість адміністрація президента США Джо Байдена наполягає на тому, що спочатку Іран має повернутися до виконання угоди, а тоді нинішній американський уряд скасує санкції щодо Ірану.

6 квітня у Відні відбувся перший раунд переговорів щодо ядерної угоди. Іран та США спілкувалися за посередництва інших учасників угоди - ЄС, Німеччини, Франції, Великобританії, Китаю та Росії. Переговори мають бути продовжені 13 квітня.