Дослідження науковців університету німецького Бонна показало, що під час відпустки підвищується ризик захворіти. На відпочинку люди частіше відчувають головний біль, мають проблеми зі сном чи підхоплюють застуду. 22 відсотки учасників дослідження вказали на те, що раптово захворіли у відпустці: перерву від роботи беремо не лише ми, але й наша імунна система, яка стає більш вразливою.

Згідно із дослідженнями, пари в Німеччині часто розходяться саме під час спільного відппочинку. Третина всіх заяв на розлучення припадає на період після літнього сезону відпусток. Чому? Невирішені проблеми в стосунках часто вилізають назовні саме тоді, коли обоє мають перерву від повсякденних справ. Ініціаторками розлучень, за цими даними, частіше є жінки, ніж чоловіки.

Спека робить людей більше агресивними. Американські дослідники виявили, що гравці в американський футбол зазвичай проявляють більше агресії саме у спекотні дні. Тож якщо люди навколо здаються більш розлюченими, варто покладати провину саме на спеку.

Іще одне дослідження доводить те, що з острахом підозрюють, певно, всі: відсутність будь-якої роботи робить людей дурнішими. Деякі учасники експерименту втратили до 20 балів IQ після багатьох днів без діла. Скоріш за все, мозок також бере своєрідну відпустку. Тим не менш, ті люди, які проводять відпочинок активно, зазвичай повертаються додому із вищим IQ.

Однак деякі люди відпочивають занадто активно. Надмірна кількість туристичних вражень призводить до культурного виснаження - так званого "синдрому Стендаля", названого на честь французького письменника XIX століття, який вперше описав відчуття втоми від відвідин туристичних принад Флоренції. Пришвидшене серцебиття, паніка, запаморочення - ось симптоми цього психосоматичного розладу.

Стан здоров'я німців нині найгірший від початку досліджень. Принаймні так стверджує звіт німецької страхової компанії DKV, згідно з яким менше 9 відсотків населення Німеччини мають "цілковито здоровий" спосіб життя. Проблема у дефіциті руху. У середньому німці "просиджують" 7,5 години щодня. Однак це не лише німецька шкідлива звичка. У всьому світі люди проводять забагато часу навсидячки.

Віднедавна сидіння навіть почали називати "новим палінням", адже це не менш серйозна загроза для здоров'я суспільства. Навіть якщо не всі науковці погоджуються, що порівняння з курінням цигарок доречне, в останні 15 років виявлено зв'язок між тривалим сидінням та таким серйозними захворюваннями, як низький артеріальний тиск, поганий кровообіг, рак, захворювання серця та діабет.

Щоправда, сидіння на офісному стільці не так тісно пов'язане з довгостроковим ризиком для здоров'я, як сидіння під час перегляду телевізора вдома. Дослідники послідовно пов'язують забагато часу перед телевізором з ризиком передчасної смерті, цукровим діабетом 2-го типу та захворюваннями серця.

Жінки, які з віком проводять багато часу навсидячки, більше ризикують стати кволими, доводить нове дослідження австралійського Університету Квінсленда. Це означає, що вони матимуть менші шанси одужати, захворівши чи отримавши травму. Утім, на думку дослідників, шкідливий вплив не є незворотним. Тож вставайте з дивану! Запобігти шкоді від надмірного сидіння на "п'ятій точці" ніколи не пізно!

Науковці застерігають: чим більше часу ми проводимо навсидячки, тим вищим стає ризик передчасної смерті. Проте якщо ви сидите не довше 30 хвилин поспіль, ризик надто рано врізати дуба знижується. Намагайтеся компенсувати кожні півгодини сидіння щонайменше п'ятьма хвилинами руху чи ходіння.

Для офісних працівників робота навсидячки видається неуникною. Принаймні, якщо ви не ведете ділову переписку навстоячки. Дедалі більше офісів у світі пропонують своїм працівникам робочі столи, висоту яких можна регулювати для сидіння чи роботи стоячи. Та і це не найкраще вирішення проблеми, кажуть дослідники. Навіть якщо ви стоїте, то витрачаєте замало енергії, адже нерухомо залишаєтеся на місці.

Сидіння, звісно, не нівелює переваги від виконаних вами фізичних вправ, та все ж, чим менше часу ви сидите, тим краще. Експерти радять рухатися якомога частіше та в процесі намагатися пришвидшувати серцебиття. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує 150 хвилин помірної активності на тиждень або ж 75 хвилин енергійної діяльності.