Уряд Іспанії в надії нормалізувати ситуацію в Каталонії вирішив помилувати каталонських політиків, котрі вже кілька років відбували тюремний термін ув'язнення.
Демонстрація за звільнення каталонських політиківФото: Viktor Tscherezkiy/DW
Реклама
Іспанський уряд ухвалив у вівторок, 22 червня, рішення помилувати дев'ятьох каталонських політиків, які відбувають тюремне покарання. Йдеться про осіб, засуджених у жовтні 2019 року за зроблену в жовтні 2017 року спробу проголосити суверенітет Каталонії та відокремити цей регіон від Іспанії.
Помилувані сепаратисти - семеро чоловіків та двоє жінок - були засуджені до тюремних термінів від дев'яти до 13 років за звинуваченнями, в тому числі підбурювання до заколоту і нецільову розтрату державних коштів. Троє інших засуджених каталонських політиків вже відбули покарання.
Серед тих, хто помилуваний, - колишній заступник голови регіональної адміністрації Каталонії Оріол Жункерас, засуджений до 13 років позбавлення волі, колишня спікерка місцевого парламенту Карме Форкадель, засуджена на 11 років і 6 місяців, ексрадник (регіональний міністр) із зовнішніх зв'язків Рауль Ромева, який відбуває 12-річний термін, та інші відомі діячі Каталонії. Їхнє перебування у в'язниці викликає в регіоні постійні протести.
Мета помилування - "розрядити ситуацію" в Каталонії
За твердженням прем'єр-міністра Іспанії, соціаліста Педро Санчеса, який виступив після засідання ради міністрів із роз'ясненням позиції уряду, мета помилування - "розрядити ситуацію" в Каталонії, забезпечити соціальний мир, створити сприятливі умови для діалогу уряду з місцевою адміністрацією, представленою прихильниками незалежності. Помилування, за словами Санчеса, диктується необхідністю вирішити політичний конфлікт, відкрити новий етап у відносинах з Каталонією.
"Ми прагнемо відкрити новий етап діалогу. Іспанська демократія доводить свою велич", - наголосив Санчес, якого цитує інформагенція Reuters.
Для іспанського уряду помилування - це перший крок на шляху нормалізації відносин з Каталонією. Надалі Мадрид має намір запропонувати каталонцям розширення їхніх автономних прав шляхом передачі їм окремих державних функцій і збільшити регіональне фінансування. Все це, на думку центральної влади, має переконати сепаратистів відмовитися від ідеї незалежності та, таким чином, забезпечити єдність Іспанії.
Реклама
Опозиція проти помилування
Опозиційні партії в іспанському парламенті, представлені ліберальними та консервативними силами, категорично проти помилування каталонців. Таку позицію підтримують і багато колишніх керівників і активістів керівної Іспанської соціалістичної робітничої партії, які, як і представники опозиційних сил, взяли участь в грандіозній маніфестації, що пройшла 13 червня в Мадриді, з вимогою не допустити звільнення засуджених.
Нагадаємо, на останніх регіональних виборах у Каталонії перемогли прихильники незалежності цього регіону від Іспанії. З 2017 року в регіоні правив уряд меншості прихильників незалежності на чолі з "Лівими республіканцями Каталонії", до якого також належала партія "Разом за Каталонію" Карлеса Пучдемона, який втік до Бельгії. У вересні 2020 року Верховний суд Іспанії ухвалив, що керівник каталонської автономії Кім Торра повинен залишити свою посаду. Також його на пів року позбавили права обіймати посади в державній адміністрації та засудили до штрафу в 30 тисяч євро. Торру обвинувачували в непокорі центральній виборчій комісії Іспанії: в 2019 році він відмовився зняти з адміністративних будівель в Барселоні символіку руху за незалежність Каталонії та плакати на підтримку каталонських політиків, засуджених за спробу відокремити Каталонію від Іспанії в 2017 році.
Історія руху за незалежність Каталонії
Прагнення багатьох каталонців отримати незалежність має глибоке історичне коріння. Цей регіон пережив за свою історію багато періодів посилення автономії, на зміну яким приходили обмеження свобод та репресії.
Фото: Reuters/A.Gea
Багата стародавня історія
Каталонію досить рано стали заселяти фінікійці, етруски, а згодом і греки. Перші грецькі колонії - це насамперед Росас та Ампуріас (на фото). Грецька назва останнього - Емпоріон. За ними прийшли римляни, що розбудували поселення та інфраструктуру. Каталонія залишалася в складі Римської імперії до завоювання цього регіону вестготами у 507-му році нашої ери.
Фото: Caos30
Графства та королівство
711 року Каталонію завоювали араби. Їхнє просування вглиб Європи зупинили франки у битві при Турі, відомій як битва при Пуатьє, в 732 році. Вже 759 року північні райони Каталонії знову стали християнськими. 1137 року каталонські графства утворили Арагонське королівство. У ХІІІ та в першій половині ХІV століття воно тримало під контролем Західне Середземномор'я та захопило Майорку й Валенсію.
Фото: picture-alliance/Prisma Archiv
Автономія аж до Війни за іспанську спадщину
Ще в ХІІІ столітті з'явилися інституції каталонського самоврядування - так званий Женералітат Каталонії. Навіть після об'єднання Арагонського королівства з Королівством Кастилія 1476 року Арагон міг втримати свої автономні інституції аж до Війни за іспанську спадщину, що тривала з 1701 по 1714 рік. Винятком був тільки час, на який припало Сегадорське повстання 1640-1659 року.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Роковини поразки
Після захоплення Барселони 11 вересня 1714 року королем Філіпом V, який походив з династії Бурбонів, було розпущено всі каталонські інституції та покладено край самоврядуванню регіону. Щороку 11 вересня каталонці згадують втрату своїх прав на автономію. На фото - хода 11 вересня 2015 року в Барселоні.
Фото: Getty Images/AFP/L. Gene
Ідеї федерації під час першої іспанської республіки
Після того як 10 лютого 1873 року король Амадей І відмовився від престолу, було проголошено першу іспанську республіку, котра не проіснувала й року. Прихильники республіки розкололися на тих, хто виступав за централізовану республіку та прибічників федеративного устрою. Серед тих, хто обстоював ідею федерації був і Франсиско Пі-і-Маргаль. Він був також одним з п'яти президентів республіки.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Невдала спроба у ХІХ столітті
Спроба Каталонії створити власне державне утворення в межах іспанської республіки ще більше посилила суперечки між республіканцями. 1874 року влада знову повертається до монархів з династії Бурбонів. Тоді на престол сів король Альфонс ХІІ.
Фото: picture-alliance/Quagga Illustrations
Каталонські республіканці
З 1923 по 1930 роки генерал Мігель Прімо де Рівера створив диктатуру, що опиралася на підтримку короля Альфонса ХІІІ, армію та клерикальні кола. Тоді центром опозиції та спротиву стала Каталонія. Політичний діяч Франсеск Масія (на зображенні) виборював після завершення диктатури права на широку автономію для Каталонії.
Перемога Франко та кінець усім правам і свободам
Під час другої іспанської республіки каталонські депутати розробляли статут автономії для регіону, котрий 1923 року ухвалив парламент Іспанії. Франсеска Масію після виборів до парламенту Каталонії було обрано керівником уряду - Женералітату Каталонії. Але перемога генерала Франко в громадянській війні 1936-1939 поклала край другій іспанській республіці та її здобуткам.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Втрата всіх свобод
Режим Франко, що правив з 1939 по 1975 рік, означав для Каталонії демонтаж всіх демократичних свобод. На цей час припали заборона та ліквідація всіх політичних партій, скасування статуту автономії та утиски каталонської мови й культури.
Фото: picture alliance/AP Photo
Відновлення автономії з новим статутом
1977 року на перших вільних виборах, що відбулися після завершення диктатури Франко, було знову тимчасово обрано Женералітат Каталонії. Згідно з демократичною конституцією Іспанії 1978 року, Каталонія отримала 1979 року новий статут автономії.
Жорді Пужоль - багато років незмінний глава уряду Каталонії
Перший після завершення диктатури Франко статут автономії визнавав самостійність Каталонії, а каталонську мову як окрему мову. Порівняно зі статутом 1932 року, було дещо розширено права каталонців в освіті та культурі, але обмежено в таких сферах як юстиція, фінанси та охорона громадського порядку. Жорді Пужоль очолював уряд Каталонії з 1980 по 2013 роки.
Фото: Jose Gayarre
Зростання самосвідомості
Останніми роками прагнення каталонців отримати незалежність знову посилилися. 2006 року Каталонія отримала новий статут автономії, що передбачав розширення повноважень. Утім, після оскарження, котре подала консервативна "Народна партія", Верховний суд Іспанії скасував цей статут.
Фото: Reuters/A.Gea
Перша спроба референдуму
Референдум щодо незалежності Каталонії планувалося провести ще 9 листопада 2014 року. Першим запитанням у бюлетені було: "Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?" У разі згоди, слід було відповісти й на друге запитання: "Чи хочете Ви, щоб ця держава отримала незалежність?" Але Конституційний суд Іспанії визнав референдум нелегітимним.
Фото: Reuters/G. Nacarino
Двобій титанів
З січня 2016 року уряд Каталонії очолює Карлес Пучдемон. Від курсу на сепаратизм, котрий провадив його попередник Артур Мас, Пучдемон не відступав. Саме урядом під його керівництвом було призначено референдум про незалежність 1 жовтня 2017 року. Уряд у Мадриді на чолі з Маріано Рахоєм із застосуванням поліції всіляко протистояв проведенню голосування, яке називає неконституційним "інсценуванням".
