Їх вважають найбільш шкідливим видом молюсків у Європі і останнім часом вони привертають до себе особливо багато уваги - іспанські слимаки (Arion vulgaris). Перше, що впадає в око, - їхній яскравий, насичений помаранчевий або коричневий колір, а також розмір - дорослі особини досягають до 15 сантиметрів завдовжки та більше як півтора сантиметра завширшки. Але прославилися вони не через свій зовнішній вигляд, а через свою неймовірну ненажерливість. Вони поїдають насіння, що проростає, сільськогосподарські культури, декоративні і навіть деякі отруйні рослини і квіти, мохи, гриби, водорості, і навіть трупи та екскременти тварин.

Тривалий час вважали, що цей вид слимака поширився майже всією земною кулею з Іспанії, проте останні генетичні дослідження припускають, що, найімовірніше, він походить із Франції і, можливо, із заходу Німеччини. Наразі, як повідомляє природоохоронна організація NABU, Arion vulgaris занесено до списку 100 видів тварин і рослин, що мають найбільший негативний вплив на біорізноманіття в Європі.

Читайте також: У ЄС дозволили їсти цвіркунів і хробачків

Власники городів і садів - розлючені і у відчаї

Навали ненажерливих молюсків на городи та фермерські господарства німців відбуваються регулярно. Однак цього року, як зазначається в публікації медіакомпанії SWR, завдана ними шкода набагато відчутніша, ніж раніше. Причини дві: тепла зима та дуже дощова весна. "У нас ніколи раніше не було стільки слимаків", - каже Карла Єневайн (Karla Yenewain), яка працює на фермі Fräulein Lenz на заході Німеччини. На це ж скаржиться і фермер Александер Ґетнер (Alexander Getner) - слимаки проїдають і дірявлять листя пекінської капусти та салату. Багато господарств, які щотижня продавали своїм клієнтам коробки з овочами та свіжою зеленню, змушені відмовлятися від замовлень. Замість овочів фермерам доводиться збирати з грядок слимаків і заново обробляти ґрунт для посадки.

Чи можна перемогти іспанського слимака

Виграти боротьбу з гермафродитом-ненажерою практично неможливо. Їх може зібратися до півсотні всього на одному квадратному метрі. Через рясне виділення гіркого слизу у них майже немає природних ворогів. Яйцями і молоддю харчуються жужелиці та жуки стафілініди. Дорослими особинами цікавляться здебільшого їжаки, жаби, тигрові равлики і деякі птахи, наприклад, чорний дрізд. Ними також не гребують індійські качки-бігуни. Заповзятливі німці навіть створили кілька господарств із вирощування та здачі в оренду таких качок-мисливців. Взяти під контроль зростання популяції слимака намагаються і вчені. Наприклад, у Швейцарії проти них пробують використовувати нематод - круглих паразитичних хробаків, і перші експерименти дали обнадійливі результати.

Якщо говорити про більш поширені методи боротьби зі слимаками, то загалом рекомендується уникати хімічних засобів. Як альтернативу пропонують збирати шкідників вночі, озброївшись ліхтариком: найбільш "урожайний" час - перші години після заходу сонця. Але переносити їх в інше місце, наприклад, у ліс, не можна, оскільки іспанські слимаки належать до інвазійного виду, поширення якого загрожує біологічному різноманіттю. Найгуманніший спосіб їхнього знищення - швидко перерізати молюска в першій третині тулуба.

А ще слимаків можна заманювати в "пивні" пастки. Для цього потрібно налити пиво, наприклад, у склянку, і прикопати її в землю. Якщо вони залізуть усередину, то вже не зможуть вибратися. Однак слід враховувати, що на запах поповзуть слимаки з усієї округи - вони його відчувають на десятки метрів. Але в результаті далеко не всі доберуться до пастки - для багатьох свіжий салат виявиться привабливішим за пиво.