Ерфуртський сувенір - єврейська весільна обручка. Тутешні стародавні синагога, міква та один із житлових будинків єврейського кварталу отримали статус Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історична синагога в Ерфурті є однією з найстаріших синагог, що збереглися в Європі.

Деякі частини Старої синагоги датовані XI століттям. Ці елементи фасаду з'явилися під час перебудови будівлі 1270 року.

На західному фасаді також є вікна, виконані у стіні синагоги близько 1300 року.

Після реконструкції у 2009 році у синагозі було відкрито музей. Постійна експозиція присвячена історії першої єврейської громади у цьому місті.

Один із головних експонатів - єврейська весільна обручка XIV століття. Такі символічні обручки у формі будиночка чи фортеці означають, що у молодят тепер - один дах над головою.

Обручка є частиною так званого "Ерфуртського скарбу", виявленого під час ремонту однієї із сусідніх будівель у 1998 році.

Скарб був захований у єврейському кварталі Ерфурта незадовго до погрому 1349 року, що відбувся під час епідемії чуми.

Усього було знайдено понад три тисячі срібних монет, різні зливки срібла, кілька сотень прикрас із золота та інших ювелірних виробів готичної доби.

Срібний злиток із "Ерфуртського скарбу"

У музеї також знаходяться деякі надгробки із середньовічного єврейського цвинтаря. Найстаріші датовані XIII століттям.

Цвинтар було знищено у 1453 році. Камені були використані для будівництва будинків, стін та бруківки вулиць у різних частинах Ерфурта.

У 2012 році в центрі Ерфурта в старій огорожі було знайдено замковий камінь другої тутешньої синагоги часів Середньовіччя. Ця будівля була зведена для другої єврейської громади, яка існувала тут у 1354-1454 роках.

У 2007 році неподалік Моста крамарів в Ерфурті були виявлені залишки ритуальної єврейської купальні - середньовічної мікви.

Перша згадка про цей "холодний басейн" датована 1250 роком. У Німеччині залишки мікв цієї епохи збереглися ще лише у містах Вормс, Шпаєр та Кельн. Мікви у Вормсі та Шпаєрі у 2021 році стали об'єктами світової спадщини.

Після завершення розкопок у 2011 році Ерфуртську мікву зробили доступною для відвідування.

Вхід у мікву на березі річки Гера - праворуч від Моста крамарів. На задньому плані - Ерфуртський собор та церква Святого Северія.

Так званий Кам'яний будинок - середньовічна житлова будівля, що знаходилася в єврейському кварталі Ерфурта. Перші відомості про євреїв, які володіли цим будинком, датовані кінцем XIII століття.

Дерев'яні перекриття датовані 1247 роком. За даними вчених, вони є найстарішим прикладом розмальованих дерев'яних балок у профанній будівлі на північ від Альп.

Нині в Ерфурті знаходиться центр земельної єврейської громади. Нова синагога була збудована тут на початку 1950-х років. Цей новий Сувій Тори було передано громаді у 2021 році з нагоди ювілею - 900-річчя єврейського життя у Тюрингії.

Яке місто вважається найдавнішим у Німеччині? Однозначної відповіді на це запитання історики дати не можуть, адже вона залежить від низки критеріїв (враховувати їх чи ні?), археологічних знахідок та інших фактів. В будь-якому разі, такі міста повинні були мати централізовану структуру влади, забезпечувати себе усім необхідним - продовольством і водою, а також мати чіткі територіальні кордони.

Вважається, що найстаріші міста, що досі існують на території сучасної Німеччини, виники у часи Давнього Риму. Тобто були засновані як римські військові табори або цивільні поселення на території тодішніх римських провінцій - на колишніх землях кельтських і германських племен уздовж річок Мозель, Дунай, Рейн. На фото - капітолійська вовчиця у Кельні.

Часто найстарішим німецьким містом називають Трір. У будь-якому разі він був найбільшим і найважливішим серед них - таким собі "Північним Римом", у якому проживало до 70 тисяч людей. Утім, на це право претендує і Вормс. Саме він, за рішенням федерального уряду, представляє Німеччину у робочій групі найстаріших міст Європи. До трійки основних претендентів входить також баварський Кемптен.

Оскільки однозначної відповіді на запитання вчені не дають, пропонуємо вашій увазі список з 12 найстаріших німецьких міст, укладений за абеткою. Частина цих міст уже відсвяткувала свої 2000-річні ювілеї. Зауважимо також, що після розпаду Римської Імперії нові міста на території сучасної Німеччини почали з'являтися лише за кілька століть - на початку VIII сторіччя.

Це місто на лівому березі Рейна веде свою історію з 12-го року до нашої ери. Римляни заснували тут табір, щоб охороняти переправу через ріку на кордоні з германськими племенами. Місце обрали неподалік кельтського поселення Antunnacum. Під час розкопок в Андернаху були знайдені залишки римських фортифікацій і терм, а також золоті прикраси і монети.

Засновниками німецького міста Аугсбург були Друз Старший і Тіберій. У 15-му році до нашої ери вони прибули сюди, щоби за велінням свого прийомного батька - римського імператора Октавіана Августа - закласти військовий табір. Пізніше він перетворився на друге за розмірами після Тріра римське поселення на північ від Альп, а наприкінці першого століття навіть став столицею провінції Реція.

Колишня столиця ФРН Бонн також своєю появою на картах і лівому березі Рейну завдячує давнім римлянам, а точніше - тому самому пасинку Октавіана Августа - Друзу Старшому. В 11-му році до нашої ери Друз заклав на цих землях германського племені ебуронів військовий табір, щоби розвідувати звідти нові території. У 9-му році нашої ери табір став римським каструмом - великим укріпленим гарнізоном.

Найдавніші свідчення присутності римлян на території Вормса також датовані періодом правління Октавіана Августа. Їх знайдено небагато, але цілком достатньо, щоби місто претендувало на звання найстарішого в Німеччині. За імператора Тіберія тут розпочалось будівництво військового гарнізону, а також було закладено цивільне поселення, що пізніше стало центром напівавтономного округу Civitas Vangionum.

Численні археологічні знахідки, зроблені на території Кельна, можна побачити у Римсько-германському музеї. Укріплене поселення Oppidum Ubiorum було засноване тут у 38-му році до нашої ери. У середині першого століття воно отримало статус колонії - Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Сталося це з волі дружини імператора Клавдія - Агріппіни, яка тут народилась і вважається засновницею міста.

У списку найдревніших німецьких міст Кемптен посідає особливе місце, адже саме він першим серед усіх згадується в літописах. Запис датовано 18-м роком нашої ери. Приблизно за 30 років до цього римські війська зайняли тутешні кельтські території, на яких розташовувалось поселення Cambodunum. У місті працює археологічний парк. Його відкрили на місці розкопок, що тривали півтора століття.

Це місто виникло в стратегічному місці - там, де Мозель впадає у Рейн. Римський каструм було закладено у 9-му році до нашої ери - для охорони водного шляху з Майнца до Ксантена. Вигідне розташування сприяло швидкому зростанню поселення. У Кобленці знайдено залишки давньоримського храму. Для переправи через Рейн римляни збудували 350-метровий дерев'яний міст, близько 50 опір якого дійшли донині.

У Ксантені на Нижньму Рейні розкинувся один із найвідоміших археологічних парків Німеччини. Музей розташовано на місці розкопок міста Colonia Ulpia Traiana. Перший військовий табір було закладено тут за наказом Друза Старшого у 12-му році нашої ери. Приблизно за 100 років поселення отримало статус римської колонії. Тоді близько півтори сотні міст імперії мали такі ж найвищі права.

Нині це місто - столиця федеральної землі Рейнланд-Пфальц, а у часи давніх римлян було центром їхньої провінції Верхня Германія. Римські війська відвоювали ці землі у кельтів у 12-му році до нашої ери. Сьогодні на території Майнца можна побачити залишки римського водогону. Також у місті знаходиться найбільший римський театр на північ від Альп - він уміщав до 10 тисяч глядачів.

На території Нойса, розташованого на лівому березі Рейна, навпроти Дюссельдорфа, знаходився один з найважливіших гарнізонів для операцій на землях германських племен - Castrum Novaesium. Табір було засновано в 16-му році до нашої ери. Довкола нього невдовзі виникло велике цивільне поселення для родин легіонерів, торговців і заїздів. На малюнку 1630 року - битва римлян і германців поблизу Нойса.

До приходу римлян у цьому місці на Мозелі проживало кельтське плем'я треверів. У 30-му році до нашої ери тут заснували перший римський табір, а місто Augusta Treverorum, назване на честь імператора Октавіна Августа, було засноване близько 16-го року до нашої ери. Найвищого розквіту місто сягнуло наприкінці другого століття. Нині давньоримські пам'ятки Тріра - у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Римський військовий табір, що дав початок історії Шпаєра, було засновано у 10 році до нашої ери. Чисельність його гарнізону складала 500 солдатів. У 150-му році місто, що виникло на місці військового табору, грецький учений Клавдій Птолемей наніс на мапу світу під кельтською назвою Noviomagus. Археологічні знахідки цього періоду міста виставлено в краєзнавчому музеї Пфальцу.

Після розпаду Римської імперії перші дані про виникнення нових міст на території сучасної Німеччини датовані початком VII століття, більшість - у Тюрингії та Гессені, деякі - у Баварії. Серед них - Арнштадт (704 рік), який вважався найстарішим містом НДР, а також Фрайзинг (724), Бад-Герсфельд (736), Ерфурт (742, на фото) і Фульда (744), засновані під час християнізації цих земель.