"… У випадку політичного злочину Голодомору злилися в одне ціле прагнення радянського керівництва контролювати і гнобити селянок і селян, периферію радянського проєкту панування та українського життєвого ладу, мови і культури. Від голоду і репресій потерпала ціла Україна, а не лише хліборобні регіони. Тому із сьогоднішнього погляду напрошується історико-політична оцінка як геноциду. Німецький Бундестаг поділяє таку оцінку", - таке обережне формулювання є ключовим висновком проєкту резолюції, яку парламент Німеччини, як очікується, ухвалить у середу, 30 листопада.

Дуже обережна сенсація

Слово "геноцид" у документі з чотирьох сторінок з'являється лише одного разу. При цьому авторами резолюції обрано доволі дипломатичну конструкцію, в якій формальне визнання Голодомору геноцидом є швидше ремаркою, ніж центральним меседжем. Депутати, як випливає з резолюції, ніби не з власної ініціативи говорять про геноцид, а лише долучаються до вже наявної дискусії, "поділяють історико-політичну оцінку".

Тим не менше, навіть це обережне формулювання є для німецької політики маленькою сенсацією. Ще 2019 року, коли депутати розглядали на засіданні спеціальної комісії петицію з вимогою визнати Голодомор геноцидом, яка набрала декілька десятків тисяч підписів, всі вони в один голос казали, що майже нічого не знають про ці страшні події. А представник правлячої коаліції, депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Міхаель Рот (Michael Roth), будучи на той моментом парламентським статссекретарем у МЗС, від імені уряду висловився проти визнання Голодомору геноцидом. Пояснення такої позиції було формалістичним: немає підстав, мовляв, визнавати геноцидом злочин, який був скоєний до 1951 року, коли в рамках ООН було затверджено визначення геноциду.

Історична подія - без оглядки на Росію

Нині ж не лише СДПН, але й всі провідні німецькі партії, крім крайніх лівих і правих, - "Зелені", Вільні демократи і Християнські демократи - у спільній резолюції таки наважилися вжити слово "геноцид", чого багато років домагався Київ. Німецький політолог та історик Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge), один з провідних дослідників Голодомору у Німеччині, називає цю подію історичною. "Я впевнений, що особливу роль зіграла нинішня ситуація війни. На її тлі політичні еліти демонструють більшу готовність дивитися на цю ключову, жахливу віху української історії без надмірної оглядки на Росію", - констатує експерт.

Як відомо, Росія вкрай негативно сприймає визнання Голодомору геноцидом, називаючи його не цілеспрямованим масовим вбивством з політичних мотивів, а лише наслідком безоглядної політики колективізації, нагадує Їльґе. Натомість резолюція Бундестагу підкреслює політичну мету, яку переслідувала ця колективізація. "Йшлося про цементування сталінської системи. Про спробу знищити будь-які форми колективної незалежності, національної і культурної самобутності, нерадянських традицій. Аби створити гомогенне суспільство на основі радянської ідеології", - пояснює експерт.

Злочин проти української ідентичності

Новий для німецьких політиків підхід в оцінці Голодомору полягає передовсім у тому, що в тексті резолюції неодноразово вказується на намагання Москви придушити українську ідентичність і національну свідомість. На цьому в інтерв'ю DW наголосив і один зі співавторів постанови Бундестагу щодо Голодомору, голова німецько-української групи міжпарламентських зв'язків Робін Ваґенер (Robin Wagener). "Голодомор - це жахливий сталінський злочин, метою якого було винищення української культури, української нації. Нині ми саме знову перебуваємо у ситуації, коли російський напад має таку саму мету. Російська війна на знищення ведеться не проти окремих людей, а проти цивільного населення загалом, а також проти українських закладів культури", - констатував політик. Саме тому нині на часі, переконаний Ваґенер, повернутися до злочинів минулого і згадати про них, вшанувати пам'ять вбитих і застерегти суспільство: треба зараз нарешті зробити висновки.

У резолюції наголошується, що Німеччина несе особливу відповідальність за те, аби ставити перед міжнародною спільнотою питання публічного визнання злочинів проти людяності та їхнього осмислення. Частиною цієї відповідальності є й те, щоб донести до німецького суспільства, а також до всієї Європи правду про Голодомор. Для цього Бундестаг закликає підтримувати відповідні освітні проєкти.

Спільна європейська історія

Депутати Бундестагу у постанові наголошують, що український народ у ХХ-му столітті став жертвою одразу двох тоталітарних режимів, а пакт про розподіл територій між Гітлером і Сталіним, який у пострадянській історіографії прийнято називати пактом Молотова-Ріббентропа, у документі названо "злочинним, військовим поділом Східної Європи між самопроголошеними наддержавами". У цьому ж ключі резолюція Бундестагу закликає німецький уряд протистояти російським наративам і наголошує, що Україна як велика європейська держава звільнилася від свого радянського минулого. "Голодомор - частина нашої спільної європейської історії. Він вписується у низку людиноненависницьких злочинів тоталітарних систем, внаслідок яких у першій половині 20-го століття в Європі були винищені мільйони людей", - ідеться у резолюції Бундестагу.

Читайте також: Депутат Бундестагу: Ця війна має ту ж мету, що й Голодомор

З огляду на спільні цінності і спільне розуміння і осмислення тоталітарних злочинів минулого, німецькі депутати закликали уряд і надалі підтримувати Україну як жертву "імперіалістичної політики Володимира Путіна". Для Робіна Ваґенера один з ключових з історичних висновків з огляду на Голодомор: якщо не осмислювати злочини минулого, вони можуть повторюватися. "Злочинців треба називати злочинцями. А минуле треба осмислювати, з історії треба робити висновки на майбутнє", - переконаний Ваґенер. Саме тому голова німецько-української міжпарламентської групи закликає уряд Німеччини продовжити підтримувати Україну у війні з Росією як фінансово, так і важкою зброєю, необхідною для звільнення окупованих територій.