Сотні жінок зазнали сексуального насильства під час війни РФ проти України й лише одиниці наважуються про це говорити, кажуть українські правозахисники та правоохоронці. Аби привернути увагу до проблеми та підтримати постраждалих, в Україні створили мистецький проєкт "Вишиті болем", який розповідає узагальнені історії людей через вишивку на рушниках. Тимчасову інсталяцію з п'ятьох полотен встановили у Києві на станції метро "Золоті ворота".

"Про сексуальне насильство під час війни говорити складно і боляче. Та дуже важливо підтримати тих, хто поки сам не готовий говорити про пережите. Ми хочемо допомогти їм заговорити, звернутися по допомогу й у такий спосіб розділити свій біль”, - розповіла організаторка проєкту, керівна партнерка агенції One Health Наталя Ольберт-Сінько.

Полотна виконані різними техніками та представляють окремі регіони України. Водночас усі вони мають спільний елемент - так зване "дерево життя". За словами експертки з вишивки Тетяни Серебреннікової, яка також долучилась до проєкту, дерево життя символізує міцне коріння, традиції, "те, що дає опору, для чого ми залишаємося жити на рідній землі та звідки беремо сили, попри всі зламані долі та події". Крім того, над кожним деревом зображені зорі - як зерна надії та майбутнього.

Читайте також: Cексуальне насильство як зброя на війні

"Місто життя та місце сили"

Червоно-чорний рушник представляє регіон Полісся й розповідає історію медсестри, яка не змогла залишити домівку під час окупації та зазнала насильства. Після звільнення населеного пункту вона ненадовго виїхала до родичів, втім скоро повернулася додому допомагати людям.

На полотні вишиті зорі, ромбики як символи майна, побуту. Горизонтальні смуги символізують культурні шари, покоління, а все маленьке поодиноке всередині - це побутові справи, житейський клопіт, пояснює експертка з вишивки Тетяна Серебреннікова. Червоні квадратики, продовжує фахівчиня, символізують здобутки, чорні - втрати, а сірі є туманом травми.

"Це якраз те, про що говорять психологи - мозок людини, яка зазнала травми, намагається це стерти. На одному боці рушника ми цей туман вишили, а на іншому ні, бо він вже про зцілення", - зауважує Серебреннікова.

Також на рушнику зображені кози, яких не могла залишити героїня, а також дві жіночі фігури, які тримають "колесо або квітку життя". Як пояснила експертка, з одного боку, все тримається на жінці, а з іншого - вона сама тримається за побут, справи, що дає наснагу жити далі.

"Пошук"

На синьому рушнику розповідається історія сім'ї, яка не встигла виїхати з окупованого російською армією міста на півдні України, про що свідчать зображені морські хвилі та горщик як символ викопної кераміки українського узбережжя. За словами Серебреннікової, на полотні зображений шлях, схожий на сходи або лабіринт - як символ важкої долі героїв історії, де жінка зазнала насильства під час пошуку свого чоловіка в "адміністрації" окупантів.

"Вони (герої. - Ред.) як ті пташки, які начебто на одному дереві сім'ї, але далеко один від одного. Їм так важко виказати один одному підтримку після пережитого. Але у них є дитина, тож треба жити далі, порозумітися, якою б побитою не була їхня дорога", - каже експертка.

"Життя триває"

Рушник, виконаний в коричневих відтінках, представляє Наддніпрянщину та належить до епохи козацького бароко. У ньому розповідається історія жінки з маленького міста на сході України, якій вдалося врятувати себе та сім’ю. Після побиття та погроз за українську мову героїня наважилася разом з донькою й мамою виїхати в більш безпечний регіон.

За словами Серебреннікової, рушник передає найбільш м'яку з проєкту історію, де жінці вдалося уникнути сексуального насильства. Водночас робота містить і натяки на травму, зображені у вигляді колючок на дереві життя. "Орнаментика наближена до традиційних та передає тепло душевного спілкування в родині. Показані й виклики - протистояння ворога, спроби порозуміння жінок, які перебувають у стресі", - розповіла експертка.

"Шлях до безпеки"

На цьому полотні передана історія жінки, яка двічі пережила окупацію та сексуальне насильство з боку росіян - у 2014 та 2022 роках. Навіть після виїзду за кордон героїня не відчувала себе в безпеці, але згодом зібралася силами та почала облаштовувати нове життя - звернулася за допомогою до психолога, відкрила власну справу й поновила контакти з людьми.

За словами Серебреннікової, ярусність та повторюваність життя на рушнику символічно зобразили зеленими фігурками, відповідно до традиційних технік Поділля. Вишиті біля жінки ромбики означають протитанкові їжаки міста або вибухи. Рушник виконаний в яскравих різноманітних кольорах, що характерно для представленого регіону Поділля, каже експертка.

"Забути минуле в майбутньому"

"Справа в тому, що у мене немає дому", - саме ці строфи відомої пісні передають усю суть вишитої в цьому рушнику історії. Через стареньку бабусю та матір жінка була вимушена залишитися в російській окупації. Після пережитого зґвалтування вона наважилася виїхати за кордон, де тепер облаштовує нове життя, але понад усе мріє про повернення додому, якого більше не існує. 

"Зображена качка, що озирається на будинок - це про тугу за домом, про служіння героїні своїй матері, бабусі, яких вона не змогла покинути", - зазначає Тетяна Серебреннікова. Водночас зображена річка з пожовклими в ній листями з дерева життя є символом сліз та емоцій від пережитого героїнею.

 "Але все ж квітка на дереві проростає, є надія повернутися додому", - зауважує фахівчиня та додає, що такий вид полотен та вишивки з де в чому наївними написами є поширеним в усіх регіонах України.

За час повномасштабної війни РФ українські правоохоронці задокументували 155 випадків сексуального насильства, вчинених російськими військовими. Втім, як наголошують в Офісі генпрокурора України, справжня кількість постраждалих від цього воєнного злочину значно більша.

Читайте також: Як поліція фіксує сексуальні злочини військових РФ в Україні