У 2013 році у німецькому Бонні, а згодом в Амстердамі проходила виставка "Крим. Золото й таємниці Чорного моря", де експонувалися понад 550 древніх коштовних об'єктів з кримських музеїв. Коли у 2014 році Росія анексувала Крим, музей Алларда Пірсона в Амстердамі передав питання, кому повертати скіфське золото, до суду. У підсумку Верховний суд Нідерландів вирішив, що золото треба передати Україні.

Ця фібула - застібка із золота та гірського кришталю у формі дельфіна (перше століття до н. е. - перше століття н. е.), була знайдена у сарматському Ногайчинському кургані поблизу села Червоного Нижньогірського району Криму.

Деякі зі скарбів виставки були знайдені під час археологічних розкопок у Криму за кілька років до неї. Наприклад, ось ці сережки є результатом розкопок 2008 року в пізньоантичному могильнику Джург-оба, що розташований неподалік села Завітне Ленінського району Криму. Некрополь лежить на 1200 метрів північніше античного міста Кітей, яке входило до складу Боспорської держави.

Даний похоронний вінок, датований п'ятим століттям н. е., також було знайдено у некрополі Джург-оба. Загалом виставка "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" охоплювала десять століть кримської історії.

На виставці у музеї були представлені не лише кримські скарби, а й археологічні знахідки із Півдня України. Наприклад, цей залізний меч із золотим руків'ям та піхвами походить зі скіфського кургану "Товста могила" на Дніпропетровщині. Після завершення виставки амстердамський музей одразу ж повернув Україні 19 об'єктів, позичених у Музею історичних коштовностей Києво-Печерської Лаври в Києві.

Ці китайські лаковані скриньки фахівці називають "сенсацією", адже знайти їх у могильнику Усть-Альма археологи аж ніяк не сподівалися. Раніше відома науковцям траєкторія поширення подібних китайських предметів розкоші не сягала західніше Афганістану. Скриньки, датовані першим століттям н. е., після реставрації в Японії експонувалися вперше. Ліворуч на фото - репліка знайденої у Криму скриньки.

Зі згаданого пізньоскіфського Усть-Альминського городища, що розташоване на західному березі Криму - поблизу села Піщане Бахчисарайського району - походять і ці прикраси, так само датовані першим століттям н. е. Усть-Альма - це друге за величиною і значимістю городище Скіфського царства у Криму.

Після анексії Криму Росією у 2014 році повернути коштовності в Музею Алларда Пірсона вимагали як непідконтрольні Києву кримські музеї - Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники, "Херсонес Таврійський" у Севастополі та Центральний музей Тавриди у Сімферополі, так і українська держава.

Кримські музеї, не задоволені рішенням Окружного адміністративного суду Амстердама на користь України, у січні 2017 року подали апеляцію. Вердикт Верховного суду Нідерландів поставив крапку у процесі: Нідерландський музей має повернути артефакти античної й скіфської доби Україні.

Небесний диск з Небри, на якому зображені Сонце, Місяць і зорі, свого часу став сенсаційною археологічною знахідкою. Цей артефакт й досі вважається унікальним у світі. Бронзовий диск за допомогою металошукача знайшли у 1999 році шукачі скарбів у містечку Небра у землі Саксонія-Ангальт. Його вік спершу оцінили в 3600 років, утім, нині дослідники припускають, що знахідка може бути молодшою.

"Венера з Голефельсу" була знайдена у 2008 році у печері поблизу міста Шельклінген на південному заході ФРН. Цій знахідці - від 35 до 40 тисяч років, що робить її найдревнішим зображенням людини, що збереглося до наших днів. Вважається, що цю шестисантиметрову фігурку носили як амулет.

У художньому музеї Гропіус-Бау у Берліні у 2019 році було виставлено для показу три з чотирьох відомих світові золотих капелюхів з Бронзового віку (близько 1000 року до нашої ери). Він слугував релігійним артефактом для жерців культу Сонця, поширеного в Центральній Європі у той період. Вважається, що ці капелюхи, вироблені з тонкого золотого листа, покривали головний убір з тканини.

Археологи знайшли тисячі предметів - включаючи ці олійні лампи, датовані першим століттям нашої ери - у глині на місці колишнього римського порту у Кельні. Того часу новозасноване римське поселення було важливим торговельним центром, де можна було легко знайти крам з Північної Африки, Помпеїв та Аквітанії. У Кельні у 2007 році також знайшли 1900-річний римський човен.

"Кельтська принцеса Дунаю" - саме під таким іменем стала відома жінка, захоронення якої було знайдене наприкінці 2010 року поряд з містом Гербертінген на півдні ФРН. У могилі були бронзові та золоті прикраси, які, як встановили вчені, були привезені здалеку. Ця знахідка стала ще одним доказом того, що вже у шостому столітті до нашої ери торгівля була добре розвинена у Європі.

Особливе захоронення римських часів було знайдено біля містечка Гальтерн у землі Північний Рейн - Вестфалія. Окрім решток чоловіка, у ньому було знайдено смертне ложе, вирізане з кісток. Його було привезено до Німеччини з Італії, щоб гарантувати римську розкіш покійному навіть після смерті. 1900-річне смертне ложе було реконструйоване з тисяч фрагментів.

Ручна сокира - знаряддя праці, яке людина за історію свого існування використовувала найдовше. В Африці цей інструмент предки сучасної людини застосовували вже близько двох мільйонів років тому. Але вік сокир, які знаходили на території Євразії, був значно скромнішим - близько 600 тисяч років. Кам'яній сокирі на цій фотографії, знайденій у Німеччині, лише близько 35 тисяч років.

Ця бронзова статуетка вершника була знайдена серед інших скульптур в історичному центрі Берліна у 2010 році. Її автор - німецький скульптор та художник Фріц Врампе (Fritz Wrampe). Його творчість була зарахована нацистами до так званого дегенеративного мистецтва. Вважалося, що ця скульптура втрачена назавжди. Вона була пошкоджена під час бомбардувань Берліна у часи Другої світової війни.

Наприкінці 1990-х років вздовж річки Толлензе у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія були знайдені тисячі людських кісток та зброї. Виявилося, що це місце є найдавнішим полем битви в Європі, яке коли-небудь було знайдено археологами. Кілька артефактів, яким близько 3300 років, виставлені у музеї в Берліні.

Наприкінці 2012 року у німецькому місті Віттенберг була знайдена ціла лабораторія з пробірками, ретортами та дистиляційними ємностями. Але ці артефакти були розбиті на приблизно 10 тисяч уламків. Однак, вони були відреставровані і вважаються на сьогодні предметами найдавнішої відомої лабораторії в Європі - вік артефактів становить близько 500 років.

Неймовірна знахідка була виявлена поблизу Боденського озера на півдні Німеччини: прикраса епохи Неоліту, зроблена на глиняній основі. Вона демонструє, що люди вже у 4000 році до нашої ери прикрашали свої помешкання. Дослідники вважають, що на цьому оберегу, покликаному захищати житло, зображені предки людей або боги.

Римські католики, які здійснили паломництво, у Середні віки носили на собі спеціальні відзнаки, і дехто з них був похований з цими артефактами. Такий знак, датований 13-14 століттям і виготовлений зі свинцевого сплаву, був знайдений у Гамбурзі. На ньому зображений Ісус, що сидить верхи на віслюку.

У 2005 році турист випадково знайшов у Верхній Лужиці скарб зі сріблом. Більшість монет і срібних прикрас, знайдені тут, були зламані власником близько 1150 року. Ці фрагменти походили з Богемії та Моравії, а також з Болгарії, Скандинавії та навіть Багдада.