"Голодний солдат - як автомат без набоїв", - каже народна приказка. В умовах повномасштабної війни, яку Росія розв'язала проти України пів року тому, забезпечення української армії якісним харчуванням має велике значення для обороноздатності держави. Окрім неї, харчі українським воїнам постачають також волонтери. Чому знадобилася їхні допомога та чим саме вони забезпечують військових? Про це DW поспілкувалася з кількома волонтерами.

"Кухарська сотня Приірпіння"

Передмістя Києва - одні з найбільш постраждалих від окупантів. У звільнених від російської армії Ірпені, Бучі, Гостомелі мешканці об'єдналися і нині допомагають волонтерській організації "Кухарська сотня Приірпіння".

"Ми готуємо їжу для наших військових. Зокрема, сухі борщі, супи, сухі сніданки, енергетичні батончики", - розповідає DW координаторка "Кухарської сотні Приірпіння" Наталія Півень. Процес приготування сухпайків відбувається поетапно. Спершу волонтери у себе вдома сушать овочі, які виростили самі або купили в магазині, а потім один раз на тиждень збираються у Наталії для фасування. Також дехто займається консервуванням овочів та випіканням печива.

Відтак усе це відправляється на фронт через знайомих військових. Мережа поставок уже налагоджена, адже "Кухарська сотня Приірпіння" працює з 2014 року - і ще відтоді готує їжу саме для військових на фронті. "У 2017-2019 роках потреба у наших харчових наборах зменшилася, але потім кількість запитів зростала. А від початку повномасштабної війни їх дуже багато - нині у середньому фасуємо близько 200 наборів щотижня", - зазначає Півень.

За її словами, причина великого попиту серед військових саме зараз полягає у тому, що держава не справляється із забезпеченням їх харчуванням. З'ясувати загальні обсяги запитів до волонтерів поза межами того, чим забезпечує армію міністерство оборони, наразі не вдалося - DW відправила запит до відомства з проханням прокоментувати рівень забезпечення харчуванням військових, однак на час публікації матеріалу відповіді не отримала. У відкритих джерелах такої інформації немає.

Однак "Кухарській сотні Приірпіння" роботи вистачає - у ній задіяні сотні людей, каже Півень. "На фасування приходить приблизно 10 осіб, багато інших вирощують овочі, займаються логістикою. Нашу діяльність підтримують донати - як грошима, так і продуктами. Також купуємо за свій кошт", - зазначає вона. Витрати сотні становлять від 10 до 20 тисяч гривень на тиждень. "Все залежить від різних факторів. Зокрема, нам можуть дати овочі, тоді їх не треба купувати. Також на наші витрати вливають ціни на продукти, наприклад, зимою овочі дорожчі", - пояснює координаторка "Кухарської сотні Приірпіння".

"Польова кухня Б-50"

У Києві благодійний фонд "Польова кухня Б-50" готує їжу у наметовому містечку прямо біля автодороги, об'єднавши спільною працею людей різних професій. Так, організаторка фонду Вікторія Єрмакова за фахом вчителька та бухгалтерка. "Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з чоловіком вирішили залишитися в Києві, аби допомагати військовим. Відправили дітей та родичів на захід України. Біля військкомату побачили чергу - десь півтори тисячі хлопців, які записувалися на службу. Нам сказали, що ми можемо допомогти нагодувати їх", - розповідає вона DW.

У той же день Вікторія з чоловіком знайшли і привезли польову кухню. "Я принесла чай, цукор, кашу, все, що знайшла, і почала готувати. Потім чоловік дав оголошення в інтернеті з проханням допомогти, і так потроху ми розширювали свою діяльність", - каже Єрмакова. Півтора місяці волонтери забезпечували їжею військових, лікарні, бомбосховища, а також мешканців лівого берега, які опинилися в скруті. "Готували в основному каші і супи. Наш рекорд - 10 тисяч порцій, виданих за день", - каже Єрмакова і додає, що тоді на це пішло десь три тонни продуктів, в основному овочі та м'ясо.

З часом наметове містечко почало розростатися, і нині тут, окрім польових кухонь, є склад з дровами, намет зі столиком для нарізання продуктів. І навіть - невеликий город, де ростуть морква, помідори, огірки.

Після того, як російські війська відійшли з півночі України, "Польова кухня Б-50" продовжує готувати гарячу їжу для військових в Києві та малозабезпечених мешканців міста, а також почала відправляти сухпайки військовим на фронт. "Сушимо продукти для супових наборів, м'ясо та випікаємо галети, а також купуємо тушонку, консерви, згущене молоко, енергетичні напої тощо. Також збираємо і передаємо військовим ліки, одяг, засоби гігієни", - розповідає Єрмакова.

Зараз на кухні щодня працює близько 50 людей, хоча у перші місяці війни їх було і по 200, додає волонтерка. "Тоді ми працювали цілодобово, а зараз вже нічних змін нема. Загалом у нас налічується понад 800 волонтерів", - каже Єрмакова.

За її словами, "Польова кухня Б-50" не може замінити державу у постачанні їжі, але закриває потреби точково. "Військові звертаються до нас напряму, коли десь виникають потреби - не доїхала провізія або закінчилися запаси. Хоча бувають запити і від влади. Також даємо військовим те, що не забезпечує держава. Наприклад, енергетичні напої, засоби гігієни, фрукти, солодощі", - говорить Єрмакова.

Ресторанна їжа для військових

З 24 лютого на волонтерські кухні перетворилась і значна кількість ресторанів. Зокрема, у Києві готують для українських воїнів заклади ресторатора Дмитра Борисова. "Наші "кухонній війська" приготували вже понад 500 тисяч порцій їжі на волонтерських засадах. Значна їх частина скеровується саме на підтримку військових. Під час боїв на Київщині все готували та відправляли в межах області", - зазначає Борисов у розмові з DW.

Згодом ситуація на Київщині стабілізувалася і підрозділи змогли самі закривати потреби у харчування, тому ресторани Борисова почали готувати вакуумовані обіди тривалого зберігання і відправляти на передову. Обіди тривалого зберігання складаються з кількох частин: салати з буряка і капусти, тушкована картопля з овочами, м’ясо. "Такі обіди можна їсти відразу. Термін зберігання без холодильника - до двох тижнів", - пояснює ресторатор і додає, що одна порція їжі обходиться у 4-5 євро. За словами Борисова, його ресторани не замінюють державне харчування - "це радше емоційна підтримка і спосіб висловити вдячність".

"Тушонка" для веганів

Також волонтери забезпечують їжею військових веганів і вегетаріанців, адже стандартний сухий пайок бійця не передбачає страв без м'яса. Так, київський бренд рослинної їжі швидкого приготування The Loopci готує для військових консервоване соєве м'ясо із різними варіаціями овочів, соусів і спецій - так звані "веганські тушонки". Троє хлопців запустили свій бізнес на початку 2021 року, однак після 24 лютого 2022 року почали отримувати багато запитів від військових-веганів. "Якщо ти давно звик не їсти м'ясо - це важко, стрес для організму. Війна це також великий стрес. І два стреси один на одний - це дуже складно", - пояснює DW рішення працювати на передову співзасновник The Loopci "Морж". Страви для військових готують за власний рахунок, а також за донати замовників.

Читайте також: Як українські волонтери завозять в Україну зброю

За майже пів року хлопці відправили військовим вже понад 5000 таких "тушонок". За словами співзасновника бренду Дениса Познякова, виготовлення партії 100 бляшанок займає два дні. "Потрібен десь день, щоб це заготувати все. Порізати, висмажити "м'ясо", зварити його і відтиснути. І наступний день, щоб це вкласти в якусь каструлю, згрупувати і закинути в автоклав. А цей процес триває 12 годин - не менше. Щоб усе було герметично, щоб не вижила жодна бактерія", - каже він.

"Ми не збираємося зупинятися, хоч фінансування зараз і скудне. Але ми щось придумаємо", - переконує Позняков. На волонтерську діяльність, за словами хлопців, йде приблизно 60 тисяч гривень в місяць.