"Я оцінюю гармату як найкращу, найточнішу. І по захисту для особового складу - як найміцнішу", - артилерист Богдан Нагай нахвалює німецькі гаубиці Panzerhaubitze 2000 (PZH2000), які перебувають на озброєнні його бригади. Є, однак, зізнається командир дивізіону, одна велика проблема - поломки через інтенсивну експлуатацію. Серед найбільш поширених проблем військовий називає збої програмного забезпечення, перегрів блоків управління і поломку стволів. Через це подекуди до двох третин німецьких гаубиць тимчасово непридатні до експлуатації, каже співрозмовник DW. Навіть ті несправності, які українські ремонтники можуть усунути у польових умовах, такі як заміна стволів, довго не ремонтуються через брак запчастин. "Як довго - залежить від запчастин. Від двох місяців до пів року", - констатує артилерист. Чому все триває так довго, поки критично потрібна на фронті зброя простоює? "Моє завдання - стріляти. А там я вже далі не вникаю, чому воно так. Можливо, десь хтось із кимось не домовився, можливо, труднощі поставок або ж у самих німців цих запчастин немає", - міркує військовий.

Ремонтувати, не вивозячи за кордон

Для політиків у Німеччині проблеми з ремонтом поставленої Україні техніки - вже давно не секрет. "Це абсурдно, але на даний момент більше збройних систем виведені з експлуатації через брак запчастин, ніж через ворожий вогонь", - обурювався ще у вересні голова комітету Бундестагу з питань оборони Маркус Фабер (Marcus Faber) в інтерв'ю газеті Bild. Відтоді проблема, вочевидь, залишається болючою, хоча є й деякі зрушення. На початку жовтня виробник гаубиць - франко-німецький оборонний концерн KNDS - відкрив у Києві дочірнє підприємство й офіс, який має покращити координацію з урядовими установами і українськими ремонтними підприємствами. "Заснування KNDS-Україна має зробити українську промисловість спроможною здійснювати ремонт і обслуговування таких систем виробництва KNDS як Leopard 1 і 2, CAESAR, AMX10 RC, Panzerhaubitze 2000 і зенітна установка Gepard", - зазначається у пресрелізі концерну. В документі зазначається, що внаслідок цього парк готових до використання Збройними силами України систем має значно поповнитися. За інформацією KNDS, в Україні концерн у співпраці з українськими партнерами вироблятиме артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів, а також запчастини.

"Це дозволить оптимізувати процес постачання та виробництва необхідних компонентів", - зазначили в українському міноборони у відповідь на запит DW. У відомстві називають створення спільних підприємств і представництв виробників в Україні ключовими заходами, аби пришвидшити ремонт західної техніки. "Вже проходять інтенсивні навчання ремонтного персоналу в Україні", - зазначив у розмові з DW один з фахівців, обізнаних з організацією ремонту західної техніки. За даними інсайдерів, до України з Німеччини і Франції вже надходить обладнання, необхідне для ремонту гаубиць, танків та іншої важкої техніки.

Берлін допомагає організувати ремонт в Україні

На розбудові ремонтних потужностей для німецької техніки в Україні наголошує й офіційний Берлін. "Ми прагнемо надати Збройним силам України запасні частини й обладнання у великих обсягах, аби вони самостійно могли здійснювати ремонт техніки та її обслуговування. Промислові підприємства шукають нові виробничі рішення, можливості співпраці з українськими підприємствами для пошуку практичних технічних рішень, аби знизити дефіцит запчастин", - зазначили у міністерстві оборони Німеччини, відповідаючи на запит DW.

Крім запчастин зі складів Бундесверу, додають у відомстві, німецька сторона організовує також тренінги для українських ремонтників, допомагає оснащувати ремонтні цехи і надає крупногабаритний спецтранспорт для транспортування пошкодженої техніки. "Ми також надаємо мультимедійний супровід ремонтних робіт і технічну документацію", - зазначили в оборонному відомстві.

Стволів потрібно багато і швидко

В умовах війни на поверхню виплило чимало недоліків в організації європейської оборонної промисловості, констатують співрозмовники DW "не під запис". Зокрема проблема швидкого зношення стволів гаубиць, за інформацією інсайдерів, з якими поспілкувалася DW, погіршується недостатньою стандартизацією. Виявляється, далеко не всі виробники, навіть всередині ЄС, сертифікують свою продукцію для всіх основних видів зброї. "Українці використовують на німецьких гаубицях всі снаряди 155 мм, які знайдуть. Але через брак сертифікації не всі з них можуть використовуватися на Panzerhaubitze без ризику для обладнання", - критикує співрозмовник DW.

У концерні Rheinmetall, який виробляє стволи для PZH2000, запевняють, що відреагували на дефіцит, який виник через швидке зношення. "Ми вже суттєво збільшили обсяги виробництва стволів, аби задовольнити попит", - повідомили у пресслужбі німецького концерну, відповідаючи на запит DW. Німецький виробник зазначив, що в Україні вже працює ремонтний цех Rheinmetall.

Потрібен "військовий Шенген"

Попри локалізацію в Україні значної частини ремонтних робіт, залишається ще одна велика проблема, яка гальмує відновлення техніки, - бюрократія. "Аби відправити, скажімо, змінні стволи для гаубиць або будь-яку іншу запчастину, на які чекають в Україні, у Німеччині потрібно отримати на кожен екземпляр експортну ліцензію для продукції військового призначення. Замість тижнів процес затягується на місяці", - нарікає представник одного з оборонних підприємств у розмові з DW. Співрозмовник нагадує, що промисловці дуже чекають запровадження "військового Шенгену", який нещодавно ініціював німецький канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz).

Йдеться про те, щоби гармонізувати законодавство країн ЄС таким чином, аби в особливому режимі воєнного часу всередині спільноти діяв спрощений дозвільний режим, який максимально пришвидшив би перевезення зброї та компонентів між країнами ЄС - без експортних ліцензій у нинішньому вигляді. "Це має стати пріоритетним завданням для нового єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса. Важливо, аби Україна стала частиною цього "військового Шенгену", - наголосив у розмові з DW співрозмовник в одній з німецьких компаній з виробництва зброї.

Читайте також: Яку зброю Німеччина постачає Україні

"До року на ремонті, якщо не більше"

Поки ж "військового Шенгену" немає, кожна гаубиця або інша одиниця європейської важкої техніки, яка для складного ремонту внаслідок бойового ураження має бути вивезено до країн ЄС, зникає на місяці. "Оскільки Україна - не член ЄС, труднощі виникають вже на етапі проходження митних процедур на кордоні", - пояснюють обізнані фахівці. Вже згадані сильно пошкоджені Panzerhaubitze 2000 вивозяться на ремонтну базу до Словаччини. "Коли вони туди потрапляють, вони там до року на ремонті, а може, й більше", - зізнався у розмові з DW артилерист Богдан Нагай. Він нарікає, що дефіцит різних видів артилерійських систем, який погіршується затяжними ремонтами, спричиняє багато проблем на полі бою. Не лише через постійну перевагу росіян в артилерії, але й через необхідність "закривати дірки" в обороні постійним переміщенням засобів між різними ділянками фронту. "Постійне переміщення гармат є небезпечним і для них, і для особового складу. Але доводиться. У нас вибору нема", - зізнається Нагай. Його колеги з інших бригад підтвердили у розмові з DW, що проблеми зі стволами виникають і з іншими гаубицями, зокрема, американського виробництва.

"Виточуємо, що можемо": проблеми є не лише з німецькою зброєю

Розмови DW з артилеристами та військовими з інших родів військ засвідчили, що труднощі з ремонтом стосуються будь-якої західної зброї. За кілька років українські ремонтники навчилися "викручуватися", знаходячи аналоги оригінальних запчастин. Це, однак, вдається лише у випадках, коли йдеться про низькотехнологічні компоненти. "На початку 2022 року запчастини були, які партнери поставили. А потім вже почалися труднощі. Ми навіть познаходили своїх фахівців, свої підприємства в Україні, де можна виточувати деякі деталі, яких немає на складах", - розповів ремонтник 17-ї танкової бригади з позивним "Кінолог".

Про виточування деталей "у кустарний спосіб" розповів DW і ремонтник Віктор (прізвище не називається на прохання співрозмовника. - Ред.) з одного з підрозділів, що воюють на Донеччині. За його словами, майстерню в польових умовах йому допомогли облаштувати волонтери. "За понад два роки я відправив на ремонт 16 американських мінометів, з них повернулись відремонтованими два. Тому намагаємося робити своїми силами, що можемо", - зізнається Віктор. За його словами, проблеми з запчастинами стосуються не лише важкої зброї, а й стрілецької. "Польські автомати лежать, бо нема запчастин", - констатує військовий.