У Євросоюзі призупинили мовлення російських державних ЗМІ RT (раніше Russia Today) і Sputnik, доки Москва не припинить агресію проти України та поширення дезінформації в Європі.
Фото: Lionel Bonaventure/AFP/Getty Images
Реклама
У відповідь на "неспровоковану та невиправдану" військову агресію РФ проти України у Євросоюзі призупинили мовлення російських державних ЗМІ RT (раніше Russia Today) і Sputnik. Таке рішення Рада ЄС ухвалила у середу, 2 березня. Воно того ж дня набуло чинності, повідомляє кореспондент DW.
Заборона на мовлення діятиме доти, "доки агресія проти України не буде припинена та доки Російська Федерація та пов'язані з нею видання не припинять поширення дезінформації та маніпулювання інформацією, спрямоване проти ЄС і його держав-членів", зазначили у пресслужбі Ради Євросоюзу.
У рішенні Ради ЄС зазначили, що Росія організувала тривалу та скоординовану пропагандистську кампанію, аби виправдати та підтримати свою агресію проти України. "Sputnik і Russia Today перебувають під постійним прямим або непрямим контролем влади Російської Федерації та є дуже важливими інструментами просування та підтримки військової агресії проти України, а також дестабілізації сусідніх країн", - зазначили в Раді ЄС.
Читайте також: Центробанк РФ і закрите небо: у ЄС погодили нові санкції за війну проти України
Під обмеження потрапили RT English, RT UK, RT Germany, RT France, RT Spanish і Sputnik. Їхнє мовлення заборонено будь-якими засобами: кабельним, супутниковим чи IP-телебаченням, через інтернет-провайдерів або платформи відеообмінів.
Водночас RT і Sputnik, а також їхнім працівникам не заборонено здійснювати іншу діяльність, крім мовлення. Це означає зокрема, що вони зможуть збирати інформацію та проводити інтерв'ю. У рішенні Ради ЄС зазначається, що це зроблено у відповідності до свободи слова, права на інформацію та інших фундаментальних прав і свобод.
Фактчек: 5 фейків про війну в Україні
03:04
This browser does not support the video element.
Війна в Україні - 01.03.2022
Російське вторгнення в Україну. День шостий. Під обстріли дедалі частіше потрапляють цивільні об'єкти.
Фото: Vyacheslav Madiyevskyy/REUTERS
Харків, друге за величиною місто України, у понеділок, 28 лютого, зазнало масованого обстрілу з боку російської артилерії. На фото - наслідки обстрілу 1 березня.
Фото: Ukrainian State Emergency Service/REUTERS
Руйнування в Харкові 1 березня - уранці на шостий день російського вторгнення в Україну. Президент України Володимир Зеленський назвав удар по центру цього міста "неприхованим тероризмом".
Фото: Vyacheslav Madiyevskyy/REUTERS
Усередині будівлі державної адміністрації Харкова, 1 березня.
Фото: Ukrainian State Emergency Service/REUTERS
Згоріла БМП Збройних сил України біля будівлі однієї зі шкіл Харкова, 28 лютого.
Фото: Vitaliy Gnidyi/REUTERS
Зруйнована будівля школи в житловому районі неподалік від центру Харкова, 1 березня.
Фото: SERGEY BOBOK/AFP
Президент Володимир Зеленський підписав у Києві заяву на вступ України до Євросоюзу, 28 лютого.
Фото: Office of the President of Ukraine
Територія української військової частини в Ахтирці, Сумська область. Внаслідок обстрілу, за даними місцевої влади, тут загинуло 70 військовослужбовців.
Фото: Irina Rybakova/REUTERS
Колона російської військової техніки рухається в бік Києва в районі селища Іванків. Супутниковий знімок, 28 лютого.
Фото: Maxar /AP/picture alliance
Контрольний пункт на проспекті, що веде в центр Києва, 28 лютого.
Фото: Emilio Morenatti/AP Photo/picture alliance
Автомобілі, що згоріли у дворі житлового району на околиці Києва, 28 лютого.
Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images
Добровольці у Львові готують маскування для позицій захисників України.
Фото: Mykola Tys/ZUMAPRESS/picture alliance
Підвал дитячої лікарні в Києві, який став бомбосховищем для пацієнтів. 28 лютого.
Фото: Aris Messinis/AFP/Getty Images
Пункт збору допомоги для жителів України у храмі української греко-католицької церкви San Michele dei Leprosetti в італійському місті Болонья, 28 лютого.
Фото: Guido Calamosca/AP Photo/picture alliance
Біженці на українсько-румунському кордоні, 28 лютого.
