"З початку війни 160 000 громадян України змогли працевлаштуватися в Німеччині. Працевлаштовуйтесь і ви!" - такий заклик прочитали українські біженці в Німеччині в листі, який днями надійшов їм, зокрема, від федерального міністра праці та соціальних питань Губертуса Гайля (Hubertus Heil) та посла України в Німеччині Олексія Макеєва.

Загалом у Німеччині станом на початок березня знайшли притулок 1,65 мільйона українських біженців. Останнім часом у німецькій політиці дедалі частіше лунає критика через низьку частку працевлаштованих біженців з України, особливо з огляду на те, що в сусідніх з Німеччиною країнах ці показники набагато вищі. 

Цьому є пояснення, наголошує в інтерв'ю DW соціологиня з Інституту з дослідження ринку праці та кар'єри (IAB) Маріелла Фалькенгайн (Mariella Falkenhain). За її словами, до кінця 2023 року біженців спершу спрямовували на мовні курси. "Зрозуміло, що при такому підході - спершу вивчити мову, а потім іти працювати, - наслідки для ринку праці стають помітними лише згодом. І не лише тому, що вивчення німецької мови триває довго, але й через те, що часто бракує курсів, немає місць тощо, - зазначає експертка. - Інші країни, які робили ставку на швидке працевлаштування біженців, подекуди мають вищі показники зайнятості, що цілком логічно".

Job-Turbo - працевлаштування у турборежимі?

Однак з огляду на брак кадрів підхід до працевлаштування біженців змінюється і в Німеччині. У жовтні минулого року уряд ФРН започаткував ініціативу Job-Turbo, яка має на меті активізувати працевлаштування біженців уже з рівнем володіння німецькою мовою A2 або B1.

Ініціатива Job-Turbo передбачає низку заходів, спрямованих на якнайшвидше залучення на ринок праці не лише українців, а всіх працездатних біженців, які пройшли або найближчим часом завершать проходження інтеграційних курсів та отримують соціальну допомогу для безробітних - так звані гроші для громадян (Bürgergeld). Українські біженці складають половину з таких осіб - 200 тисяч громадян, повідомили DW у Федеральному міністерстві праці та соціальних питань Німеччини (BMAS). Аби сприяти швидкому працевлаштуванню біженців, центри зайнятості консультують їх у середньому раз на шість тижнів у перші пів року після проходження інтеграційного курсу, а також, наприклад, допомагають із визнанням дипломів. Також серед нововведень - мовні курси, які можна буде проходити паралельно до працевлаштування (Job-BSK).

Критики ініціативи Job-Turbo вказують на те, що вона витісняє українців у низькооплачуваний сектор, нехтуючи їхньою подекуди високою кваліфікацією. У BMAS натомість наголошують, що метою Job-Turbo є не лише швидке працевлаштування, а й як наступний крок - підвищення кваліфікації паралельно до роботи. "Початкове працевлаштування не обов'язково має відповідати кваліфікації, але по можливості має відбуватися у галузі, близькій до попереднього досвіду роботи, відкривати перспективи для підвищення кваліфікації. Спираючись на свій початковий досвід на німецькому ринку праці, біженці згодом мають можливість стати кваліфікованими працівниками і стабілізувати свою зайнятість", - зазначають у BMAS.  Також центри зайнятості сприяють перенавчанню висококваліфікованих біженців. 

Що заважає працевлаштуванню біженців з України у Німеччині?

Як зазначає експертка IAB Маріелла Фалькенгайн, біженці з України стикаються з численними перепонами на шляху до ринку праці. Наприклад, німецька мова дається складно або ж інтенсивність мовного курсу надто висока. Окрім того, деякі люди опинилися у критичних життєвих обставинах, у яких вони неспроможні будувати професійні плани, наприклад, якщо їхні чоловіки перебувають на фронті. Ще один бар'єр, за її словами, - суб'єктивний вік. "Ми стикнулися з тим, що деякі жінки почуваються занадто старими для того, щоб починати нову кар'єру або вивчити німецьку мову", - каже вона. За її словами, це може бути пов'язано з тим, що пенсійний вік в Україні нижчий, ніж у Німеччині.

Читайте також: Українські біженці в ЄС мають проблеми з доступом до публічних послуг та житла - Eurofound

Ще одна причина - суб'єктивна і структурна водночас - коли окрім мовного курсу і догляду за дітьми на працевлаштування просто не вистачає часу. "Є багато жінок, які після обіду підтримують своїх дітей не лише у виконанні завдань для німецької школи, а й у продовженні онлайн-навчання в українській школі", - говорить Маріелла Фалькенгайн. А в деяких випадках і німецькі роботодавці не готові працевлаштовувати українців без достатнього знання німецької, додає вона. 

Експертка підкреслює, що життєві ситуації українок і українців у Німеччині дуже різні, і тому виступає за індивідуальний підхід. "Декому швидке працевлаштування й опанування німецькою на роботі добре підійшло б. Для інших такий підхід не буде адекватним. У таких випадках потрібно насамперед стабілізувати життєві ситуації", - підсумовує вона.

Вісім місяців на визнання диплома

Олена Западнюк із Бад Гоннефа у Північному Рейні-Вестфалії, яка приїхала до Німеччини у березні 2022 року, нині закінчує мовний курс і готується скласти іспит з німецької на рівень B2. Отриману в Україні психологічну освіту завдяки допомозі центру зайнятості їй вдалося визнати в Німеччині - на це пішло вісім місяців.

"Джоб-центр (Jobcenter, центр зайнятості. - Ред.) раз на кілька тижнів дзвонить або пише і питає, як справи - але робить це дуже делікатно і доброзичливо, - розповідає Олена. - Востаннє запропонували мені ваучер на вісім коучінгових сесій для працевлаштування, які зазвичай коштують кілька тисяч євро".

Для того, аби працювати в Німеччині клінічною психологинею, Олені треба було би довчитися, щоб відповідати німецьким вимогам. Але вона поки що налаштована на пошук роботи у якості психологині-консультантки.

Навчання перспективніше, ніж низькокваліфікована праця

Наталія Брез, яка більше двох років живе у місті Нойвід у федеральній землі Рейнланд-Пфальц, вже мала початкові знання німецької на момент прибуття до Німеччини. У грудні 2023 року вона склала мовний іспит на рівень B2 і відтоді намагається знайти роботу, однак поки безуспішно. В Україні Наталія, яка має банківську освіту, працювала фотографкою, і в Німеччині вона шукає можливості розвивати своє захоплення. "Я шукала щось, що можна було би поєднати з фотографією, і знайшла місце для навчання на візуального маркетолога, сходила на співбесіду і чекаю запрошення на випробувальний термін", - розповідає вона.

В адресованому біженцям листі Губертус Гайль та Олексій Макеєв запевняють: "Навіть робота, яка не відповідає вашій кваліфікації та попередньому досвіду, може значно збільшити шанси на краще працевлаштування в майбутньому". Однак висококваліфіковані українці, яким не вдається знайти відповідну роботу в Німеччині, прагнуть радше перевчитися, ніж іти на низькокваліфіковану працю. "Ми плануємо тут залишитися жити, працювати. Тому якщо я не йду по своєму диплому працювати, я шукаю місце для навчання, щоб через два-три роки отримати німецький документ про освіту і заробляти нормально гроші, а не мінімальну зарплату", - зазначає у розмові з DW Наталія Брез.

Два роки у черзі на місце в дитсадку

Альона Бут приїхала до німецького Золінгена у березні 2022 року з двома дітьми двох та п'яти років. І якщо старшого сина жінка одразу влаштувала у школу, то для молодшого донині не могла знайти дитсадка, а через це - не мала можливості відвідувати мовні курси. Лише нещодавно Альоні повідомили, що з серпня 2024 року її сина візьмуть у садочок. "І лише після цього я планую врешті-решт записатися на курси", - розповідає вона.

Поки ж жінка намагається опанувати німецьку самостійно і вже досягла рівня A1. "Англійська мене рятувала всюди. Але я хотіла опанувати німецьку, тому просто сама купила собі курс онлайн - у записі. Ти можеш увімкнути його, коли тобі потрібно. Я знайшла вчительку, яка українською мені викладає - мені зрозумілий весь матеріал", - розповідає Бут.

Попри те, що Альона має вищу освіту, вона не проти піти й на низькокваліфіковану роботу. Однак не знає, чи вдасться її поєднувати з доглядом за двома дітьми, тому розглядатиме спершу лише часткову зайнятість на пів дня: "Дитина в садку з 7:30 до 14:30. Для старшого сина не дали "продльонку". Однак якщо заробітку на оренду квартири й харчування не вистачить, центр зайнятості й далі підтримуватиме її фінансово.

Читайте також: Дедалі більше українських біженців у Німеччині не збираються повертатися - дослідження

"2025 рік стане вирішальним"

Біженка з України Наталія Оленюк склала іспит з німецької мови на рівень B1 і отримала направлення на продовження мовних курсів. Вона має дві вищі освіти, але вирішила не витрачати час на перенавчання або визнання дипломів, а одразу піти працювати. У місті Ессен у Північному Рейні-Вестфалії вона отримала запрошення від дитсадочка і будинку для літніх людей, яким конче потрібні кадри. Наталія схиляється до вакансії з догляду за літніми людьми, адже на цій роботі сподівається покращити знання німецької мови. "Дітям у дитсадочку потрібні догляд і навчання, а літні люди прожили життя - їм потрібен догляд і, можливо, психологічна підтримка. Але я й сама зможу від них учитися", - переконана Наталія. Обидва потенційні роботодавці готові взяти її на роботу без необхідної кваліфікації, але з можливістю отримувати профосвіту (Ausbildung) паралельно до роботи.

Наталія налаштована стати незалежною від фінансової допомоги центру зайнятості, аби мати можливість залишитися в Німеччині після закінчення наданого українцям у ЄС тимчасового захисту, який нині продовжили до березня 2025 року. "2025 рік стане вирішальним - нам потрібно визначитися", - переконана українка.

Читайте також: Українські авто в Німеччині: пільги хочуть продовжити ще на пів року