Український ринок праці відчуває гострий дефіцит висококваліфікованих кадрів у різних сферах, що гальмує розвиток економіки. Однією з головних причин такої ситуації є виїзд за кордон досвідчених фахівців і талановитої молоді. Війна Росії проти України лише посилила цю проблему. Як Україні повернути цих людей, і що потрібно зробити, аби вони захотіли лишитися?

Кадрова криза в Україні посилюється

Після початку повномасштабного вторгнення РФ проблема дефіциту кваліфікованих фахівців набула системного характеру. Це продемонстрували, зокрема, й низка досліджень українського ринку праці, що їх провела Європейської Бізнес Асоціації (EBA), яка об'єднує понад тисячу компаній в Україні. 

Так, згідно з опитуванням, яке EBA провела наприкінці 2024 року, 71 відсоток компаній заявили, що відчувають значний дефіцит кадрів, 25 відсотків - частковий дефіцит, і лише чотири відсотки такого дефіциту не відчувають. Як показало нове дослідження EBA, котре ще триває, хоча вже перші результати теж є, у 2025 році ця тенденція посилилася. "100 відсотків компаній вказують на дефіцит кадрів (77 відсотків відповіли, що дефіцит є і 23 відсотки - що є частковий дефіцит). Особливо гостро ситуація проявляється у менших містах та прифронтових регіонах, які програють конкуренцію за кадри великим компаніям або роботодавцям з "безпечніших" областей", - повідомили в асоціації, відповідаючи на запитання DW.

На ринку праці бракує не лише робітничих кадрів, наприклад електриків чи слюсарів, а й висококваліфікованих фахівців - від айтівців до лікарів та вчителів. "Не вистачає інженерів, котрі могли б працювати в military tech. Тому що в нас на інженерній спеціальності дуже мало людей вступало", - нарікає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник у розмові з DW.

Проблему посилює виїзд талановитої молоді з України, зауважує президент Київської школи економіки (KSE), колишній міністр економіки України Тимофій Милованов. "Ця проблема була і до повномасштабної війни. До 2022 року нерідко міжнародні олімпіадники їхали вчитися в Росію, але тепер це припинилося", - каже Милованов у розмові з DW. Але, продовжив він, виїзд за кордон талановитої молоді не припинився, тільки тепер вони обирають інші країни. "Примітно, що ті, хто їдуть, називають основним фактором виїзду не війну, а відсутність якісної освіти, оскільки їм важливо себе розвити", - пояснює президент Київської школи економіки. За його даними, частка українських призерів міжнародних олімпіад, які вступають за кордоном, 2021 році складала 20 відсотків, у 2022 році - 50 відсотків, а у наступні роки - по 30, 35, 37 відсотків відповідно. 

Читайте також: Як дозвіл на виїзд 18-22-річних чоловіків за кордон впливає на ринок праці в Україні?

Create Ukraine або досвід Литви

Повністю відтік мізків не спинити, оскільки це характерно для багатьох країн, переконаний Милованов. Однак, на його думку, можна принаймні спробувати загальмувати цю тенденцію, покращивши, наприклад, якість освіти для студентів, змінивши політику фінансування. "У 2014 році було багато неефективних банків, і їх тоді закрили. Те саме зараз з освітою відбувається. Треба закрити погані університети, об'єднати і покращити те, що можна під лідерством сильніших, і профінансувати. Тобто перерозподілити обмежені ресурси", - вважає Милованов. Для повернення висококваліфікованих фахівців, додає Милованов, є локальні ініціативи, зокрема Create Ukraine, яку допомагає реалізовувати KSE. "Я сам був здивований її результатам. Але ця програма точкова, тож не вирішує проблем на ринку праці загалом", - додає він.

Програму Create Ukraine, яка створена для повернення українських професіоналів віком 22-35 років з-за кордону, реалізує литовська установа Central Project Management Agency (CPVA) у партнерстві з KSE Foundation та українським урядом. Пілотний етап Create Ukraine відбувся торік, тоді в межах цієї програми повернулися 10 українців, щоб працювати в урядових проєктах. "Ми побачили ефективність цього проєкту, і на конференції з відновлення України в Римі взяли на себе зобов'язання проводити таку програму протягом трьох років. Щороку в ній братимуть участь 25 учасників. Цього року ми оголосили відкритий конкурс, і маємо понад 250 кандидатів, з яких вже обрали 25. Цього року вони зосереджуватимуться на роботі у міністерствах, які працюють над вступом до Євросоюзу", - розповідає в розмові з DW керівник програми Co-create Future of Ukraine в CPVA Артурас Жарновскіс. 

Литва запропонувала Україні реалізувати таку програму, оскільки має досвід у справі повернення фахівців, зауважує Жарновскіс. "Після того, як Литва приєдналися до ЄС, багато молодих фахівців покинули країну. Тому ми працювали над тим, щоб повернути їх назад. Щорічно оголошувався відкритий конкурс для молодих фахівців, щоб вони повернулися", - розповідає Жарновскіс. За його словами, молодим фахівцям пропонували річні контракти в державних структурах з надією, що вони залишаться в країні та залишаться в державному секторі. Жарновскіс повідомив, що за 10 років таким чином до Литви приїхало понад 300 фахівців, з яких 80 відсотків залишилися працювати в країні. 

Мотивація і демотивація

За даними Жарновскіса, десятеро учасників пілотного етапу в Україні працюють вже рік і готові продовжити контракт для роботи на батьківщині, хоча й мають пропозиції від міжнародні інституції. Одна з таких - фахівчиня з управління проєктами, спеціалістка з надання консалтингових послуг у сфері банкінгу, страхування та перестрахування Тетяна Гайдим. "Я вирішила залишатися в Україні, принаймні на ближчі кілька років. У мене є кілька варіантів роботи, але я точно буду або працювати на уряд, або в тісній співпраці з урядом", - каже вона у розмові з DW.

Гайдим поїхала з України у 2019 році у Словаччину, де здобула вищу освіту за спеціальністю "міжнародні фінанси" в Братиславському економічному університеті. А після навчання працювала на глобальні консалтингові фірми Deloitte та Synpulse в Словаччині. Втім, під час повномасштабної війни Гайдим відчула, що хоче якимось чином допомогти Україні. "Відчувала, що потрібно робити щось для України, окрім донатів. Виникла думка працювати або на уряд, або на щось дотичне до уряду. Я кілька разів відправляла резюме ще у 2022-му, і мені не відповідали. Потім я закинула цю ідею, займалась там своїм життям. Уже в серпні 2024-го почула програму Create Ukraine і подалась, а у вересні 2024-го отримала пропозицію працювати", - згадує вона.

Втім, через своє рішення фахівчиня несе фінансові втрати. "Великий мінус програми і українського держсектору загалом, що зарплата в рази менша у порівнянні з тим, що тобі готові платити в приватному секторі. Моя зарплата нині вдвічі нижча, ніж моя остання зарплата на останньому місці роботи в приватному консалтингу. І перспективи не дуже хороші. Тому, на жаль, фінансової мотивації немає взагалі", - визнає Гайдим.

Закінчення війни як головний стимул

А втім, навіть якщо буде грошовий стимул, аби люди поверталися чи не виїздили, потрібно вирішити головне - питання безпеки, переконаний Воскобойник. "Якщо це не буде вирішено, то люди їхатимуть і про масове повернення в Україну говорити просто передчасно", - вважає він.

Закінчення війни стане головним фактором для повернення фахівців, каже Воскобойник. І, на його думку, повертатимуться саме висококваліфіковані кадри. "Тому що багато людей, котрі виїхали за кордон, працюють на посадах, що не відповідають їхній освіті та кваліфікації. Багатьом треба годувати родину, і немає часу і ресурсів, аби вивчити мову на належному рівні, аби нострифікувати дипломи. І ось ці люди після закінчення війни будуть повертатися", - впевнений Воскобойник.